РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Дослідження проводили в 2004-2006 рр. в польових дослідах на базі Волинського опорного пункту Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Місце розташування: Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Ізов. Для виконання програми досліджень використовували матеріальну базу науково-дослідного селянського (фермерського) господарства Є.Й. Колача Досліди закладали в польовій восьмипільній сівозміні.
Ґрунтова відмінність - чорнозем опідзолений. Вміст гумусу - 1,81%, рН -7,1; гідролізованого азоту - 7,8 мг/100 г ґрунту (за Корнфільом), рухомого фосфору - 9,0 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим), обмінного калію - 8,1 мг/100 г ґрунту (за Кірсановим). Кліматичні умови періоду проведення досліджень представлені на рисунках 2.1, 2.2 та 2.3.
Клімат Волинської області, розташованої на крайньому північному заході України визначається впливом Атлантичного океану, і характеризується помірною континентальністю порівняно з іншими регіонами України. Зима більш м`яка, літо менш жарке, ніж в інших районах. Опадів за рік випадає в півтора-два рази більше. В зв'язку з тим, що поліська частина області розташована на пониженій терасовій рівнині, а лісостепова - на підвищеному Волинському плато, географічна широта не впливає на зростання температур з півночі на південь, бо температури в південній частині області знижуються за рахунок збільшення висоти поверхні над рівнем моря. А тому основні кліматичні показники обох частин області майже однакові. Взимку та влітку переважають вітри західних та південно-західних напрямків, які значно пом`якшують температурний режим і створюють умови достатнього зволоження [152].
Рис. 2.1. Температурний режим вегетаційних періодів, t °C (2004-2006 рр.)
Рис. 2.2. Вологозабезпеченість вегетаційних періодів, мм (2004-2006 рр.)
Рис. 2.3. Відносна вологість повітря в роки проведення досліджень, %
(2004-2006 рр.)
Кліматичні умови у роки проведення польових досліджень були в цілому сприятливими для вирощування пшениці ярої. Проте впродовж вегетаційних періодів проведення досліджень спостерігались відхилення від середьобагаторічних параметрів погодних умов.
Польові роботи в 2004 сільськогосподарському році розпочалися дещо пізніше через прохолодну першу декаду квітня місяця. Прохолодною була і друга декада травня місяця, що призвело до більш довгого календарного періоду сівба-кущіння. Надалі температурний режим був сприятливий для росту і розвитку пшениці ярої. Випадання опадів досить нерівномірне, мало їх було у другій і третій декаді квітня, недостатньо в період фази кущіння у другу декаду травня та першу декаду червня.
Різке потепління в середині третьої декади березня 2005 року дозволило раніше розпочати польові роботи. Температурний режим в цілому був сприятливий для росту і розвитку пшениці ярої. Дещо прохолодна третя декада квітня і початок травня вплинули на подовження періоду сходи-кущіння. В цей період випала і достатня кількість опадів, особливо в травні місяці. На жаль із червня місяця до серпня опадів випало менше норми, а ті що випали були у вигляді одноденних злив. Рослинам пшениці ярої в даний період важко було використати елементи живлення із ґрунту, не оптимальним було вологозабезпечення у "критичні" фази розвитку.
Березень місяць 2006 сільськогосподарського року видався прохолодним, середньомісячна температура нижча на 2,4?С від середньобагаторічної. Польові роботи, незважаючи на різке потепління на початку квітня, розпочалися із запізненням. Травень був досить теплим, але на початку червня температура знизилася нижче багаторічної. Надалі температурний режим був у межах норми. На початку вегетації пшениці ярої випало достатньо опадів. З другої декади червня опадів практично не було, у першій декаді липня їх не було зовсім. В другій декаді липня за два дні випало 97,3 мм опадів у вигляді злив.
Аналіз погодних умов років досліджень показав, що вони були досить контрастними і суттєво відрізнялись від середніх багаторічних параметрів.
Коефіцієнт суттєвості відхилень елементів агрометеорологічного режиму поточного року від середніх багаторічних розрахували за формулою:
, де ( 2.1)
Kc - коефіцієнт суттєвості відхилень,
Xi - елементи поточної погоди,
- показник середньої багаторічної величини,
- середнє квадратичне відхилення.
Рівень коефіцієнтів суттєвості відхилень відповідає градації:
Кс = 0?1 - умови близькі до звичайних,
Кс = 1?2 - умови суттєво відрізняються від середніх багаторічних,
Кс > 2 - умови наближені до рідких.
Результати аналізу погодних умов вегетаційних років проведення досліджень (2004-2006 рр.) свідчать про значні відхилення кожного окремо взятого року за основними показниками (кількість опадів, середня місячна температура повітря) від середніх багаторічних даних.
Характеристика 3 досліджуваних років в цілому за середніми показниками суми опадів та середньої температури, свідчить про типовість цього періоду середнім багаторічним даним. Проте, такі результати були отримані завдяки перекриття значних надлишків або нестачі кількості опадів в окремі роки. Використання коефіцієнта суттєвості відхилення кількості опадів за вегетаційний рік або місяць, середньомісячних температур від багаторічних показників, дозволило розділити роки на три категорії:
I - роки з умовами близькими до звичайних - коефіцієнт відхилень складав 0.3-0.7;
ІІ - роки з умовами, які сильно відрізняються від середніх багаторічних - коефіцієнт відхилень