РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих на туберкульоз легень
Робота виконана на клінічній базі кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), міському клінічному протитуберкульозному диспансері (МК ПТД) №1 міста Харкова та його районних відділеннях.
Об'єктом дослідження стали 106 хворих на туберкульоз легень, бактеріовиділювачів. В дослідження включено хворих з позитивним результатом засіву мокроти на середовищі Левенштейна-Йенсена та хворих, у яких знайдені КСП в мокротинні методом бактеріоскопії, тобто в дослідження ввійшли масивні бактеріовиділювачі. Усі хворі дали добровільну згоду на обстеження та лікування згідно існуючим законам. Набір біологічного матеріалу проводили в Центральній міській бактеріологічній лабораторії м. Харкова від хворих на туберкульоз легень з масивним бактеріовиділюванням протягом трьох місяців, починаючи з січня 2004 року, які перебували на стаціонарному лікуванні в МК ПТД №1 м. Харкова та його районних відділеннях. Хворі представлені усіма районами міста.
Середній вік хворих склав від 20 до 65 років; з них жінок було 20, чоловіків - 86, переважали чоловіки в віці 35-50 років ( табл. 2.1).
Наводимо характеристику загальної сукупності обстежених хворих за даними клінічного, рентгенологічного та лабораторних досліджень.
За клінічними формами хворі розподілилися наступним чином: дисемінований туберкульоз легень мав місце у 6 (6 %), інфільтративний - у 68 (64 %), казеозна пневмонія - у 2 (2 %), фіброзно-кавернозний - у 30 (28 %) хворих. Тобто, переважали хворі з інфільтративним туберкульозом легень. В одного хворого туберкульоз легень ускладнився туберкульозом бронхів, у 3 - ексудативним плевритом, у 8 - легенево-серцевою недостатністю.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих на туберкульоз легень за віком та статтю
Стать Вік18-35 років35-50 роківбільше 50 роківЧоловіки (n=86)293522Жінки (n=20)1181Всього (n=106):404323
У 51 хворого був вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ), у 7 - рецидив туберкульозу (РТБ), та у 48 - хронічний туберкульоз легень (ХТБ).
53 хворих мали супутню патологію: хронічний алкоголізм - у 20, цукровий діабет - у 3, виразкова хвороба шлунку - у 14, хронічний гепатит - у 1, панкреатит - у 1 хворого, неспецифічні захворювання легень - у 5, ішемічна хвороба серця - у 2 хворих.
Грудні симптоми у вигляді сухого кашлю відзначалися у 9 (9 %), з виділенням слизово-гнойної мокроти - у 15 (14 %) або з домішками крові - у 11 (10 %) хворих. Скарги на задишку різного ступеню виразності пред'являли 53 (50 %) хворих, непостійний біль в грудній клітці - 13 (12 %), нічні поти - 14 (13 %) хворих. У 29 (27 %) хворих спостерігалося зниження апетиту, у 25 (24 %) - зниження маси тіла.
Виділено три ступеня інтоксикаційного синдрому (ІС): слабо виражений, помірно та виражений. ІС розцінювався як слабо виражений (першого ступеню) при наявності субфебрильної температури, помірній пітливості, слабкості, зниження апетиту. ІС другого ступеню відповідали: фебрильна температура, виражена пітливість, слабкість, розбитість, значне зниження апетиту. ІС третього ступеню характеризувався температурою гектичного типу, профузними потами, різкою слабкістю, адинамією, анорексією, порушенням сну [49]. Серед 51 хворих з ВДТБ при надходженні до стаціонару у 30 не було виявлено ІС, у 15 був слабо виражений, у 4 - помірно виражений та у 2 виражений ІС.
У 54 хворих визначалися різної виразності та протяжності зміни перкуторного звуку у вигляді його скорочення або коробкового відтінку, у 73 хворих вислуховувалися різної протяжності хрипи, у тому числі у 24 вологі (в основному дрібно- та середньопухирчасті), у 49 - сухі хрипи та у 13 - сполучення вологих та сухих хрипів.
За даними рентгенологічного дослідження хворих було поділено на кілька груп. Хворих було поділено за формою туберкульозного процесу. За протяжністю процесу хворих поділено на 3 групи: до першої увійшли хворі, які мали зміни в межах до двох сегментів, до другої - зміни у межах 3-5 сегментів і до третьої - поширені процеси, ураження більш 5 сегментів. За кількістю порожнин: пеша група - хворі без наявності деструкції (ДЕСТР-), 2 група - з однією каверною, 3 група - 2-3 каверни, 4 група - 4 та більше каверн. За загальним об'ємом порожнин деструкції: 1 група - деструкцію не виявлено, тобто ДЕСТР-, 2 група - менш 10 см3, 3 група - 11-50 см3, 4 група - більш 50 см3.
За даними рентгенологічного дослідження деструктивні зміни було виявлено у 100 (94 %) хворих на туберкульоз легень. Найбільш часто деструкції локалізувалися у верхніх долях легень. У 32 (30 %) хворих вони були одиночні, у 16 (15 %) - число їх складало 2-3 каверни та у 50 (47 %) - 4 та більше каверн. Важливе значення має загальний об'єм каверн, так, у 34 (32 %) хворих він склав менше 10 см3, у 33 (31 %) - від 10 до 50 см3 і у 30 (28 %) - більш 50 см3. Ураження двох або менше сегментів спостерігалося у 17 (60 %) хворих, 3-5 сегментів - у 21 (20 %), більше п'яти сегментів - 68 (64 %) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Рентгенологічна характеристика туберкульозного процесу (n=106)
Форма та рентгенологічна характеристика процесуКількість хворих, абс. ( %)Об'єм ураження - до 2 сегментів17 (16,0 %)- 3-4 сегмента21 (19,8 %)- 3-5 сегментів68 (64,2 %)Кількість каверн- 0 каверн8 (7,5 %)- 1 каверна32 (30,2 %)- 2-3 каверни16 (15,1 %)- 4 та більше каверн50 (47,2 %)Загальний об'єм каверн- 0 см38 (7,5 %)- менше 10 см334 (32,1 %)- 11-50 см333 (33,1 %)- більше 50 см330 (28,3 %)
Бактеріовиділення було встановлено у всіх (106) хворих, яке підтверджено бактеріоскопічним та культуральним методами. За даними бактеріоскопічного дослідження у 41 (39 %) хворих спостерігалося бактеріовиділення "1+", у 20 (19 %) - "2+", та у 11 (10 %) - "3+". За результатами культурального методу "МБТ 1+" спостерігалося у 34 (32 %), "МБТ 2+" - у 16 (