РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Польові досліди проведені в 2002-2006 роках у науковій сівозміні Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, яка розташована в Харківському районі, Харківської області.
Харківська область знаходиться в межах двох грунтово-кліматичних зон Лівобережної України: Лісостепу й Степу. Дослідні поля розташовані в Лісостеповому агрогрунтовому районі області на південній окраїні Лівобережного Лісостепу в 15 км від м. Харкова (східна частина Лівобережного Лісостепу України).
Грунти взагалі представлені потужним слабо вилуженим, важко суглинисто-пилуватим чорноземом на пилувато-суглинистому карбонатному лесі, який характеризується агрономічно-цінною зернисто комкуватою структурою з вмістом загального гумусу від 5,46 до 7,28%.
В орному шарі грунту міститься калію 1,9-2,0%, азоту 0,28-0,29%, фосфору 0,17-0,18%, рухомих форм цинку 12 мг/кг, марганцю 20 мг/кг, молібдену 0,17 мг/кг, рН грунту 6,8-7,5.
Загальна потужність ґрунтового профілю близько 110-140 см, із хорошим гумусовим шаром.
Грунт має високу гігроскопічність, яка коливається в межах від 8 до 10%, із невеликою гігроскопічністю по профілю. Грунтові води залягають на значній глибині, від 15 до 20 м. Таким чином, грунти характеризуються високою природною родючістю, яка забезпечується при наявності вологи [160,161].
Чорноземи утворились в результаті дії дернового процесу, що проходили під трав'янистою рослинністю лучних степів. Переважаючою формою гумусових речовин в чорноземах являються гумінові кислоти. Накопичення великої кількості гумінових кислот, що вступають в міцний зв'язок з мінеральними колоїдами, обумовлює утворення структури ґрунту в зоні
максимального розвитку кореневих систем трав'янистої рослинності.
Чорноземи характеризуються рядом специфічних загальних ознак. Перш за все ці ґрунти багаті органічними речовинами. В профілі чорноземів виділяється потужний темний гумусовий горизонт. Для чорноземів являється характерна будова профілю, що відрізняється відсутністю різко вираженої його диференціації на генетичні горизонти. Також їх ознакою є зерниста та грудкувата структура гумусового шару, особливо чітко виражена в підорній частині горизонту А. По мірі переходу в горизонт В1 структура поступово укрупнюється і в горизонті В1 стає грудкуватою.
Потужний гумусовий шар з добре вираженою водостійкою зернисто-грудкуватою структурою обумовлює сприятливі водно-повітряні властивості чорноземів. Чорноземи відрізняються доброю водопроникненістю, високою вологоємністю та доброю аерацією. В шарі 0 - 150 см вони можуть утримувати до 500 мм води, тобто річний запас опадів.
Чорноземи характеризуються також сприятливими фізико-хімічними властивостями. Вони мають високу ємність поглинання - 30 - 70 мг-екв. на 100 г грунту. В основному поглинені основи представлені Са++ та Mg++. Ці властивості чорноземів визначають нейтральну реакцію рН водної витяжки гумусових горизонтів [161].
Метеорологічні умови вегетаційних періодів 2002-2006 рр. представлені табл. 2.1 і 2.2 та (дод. А 1,2).
Як видно, кожен рік відрізнявся за кількістю опадів та температурою повітря у порівнянні із середньо багаторічними показниками.
Погодні умови вегетаційного періоду 2002 року (травень-вересень) характеризувались високою сумою ефективних температур (1430,9 °С) на фоні деякого зниження від середньо багаторічного показника вологи, але середній врожай зерна ячменю одержано досить високий - 3,23 т/га. Озимі культури пішли в зиму в доброму стані.
Таблиця 2.1
Середньомісячна температура повітря за 2002-2006 рр., 0С
Роки
Місяці
8
10
11
122002-4,0-2,96,311,417,020,026,422,017,37,32,7-8,92003-4,5-7,3-1,55,819,018,520,620,214,68,22,7-1,22004-1,8-2,44,18,914,518,820,521,115,78,31,6-1,12005-0,2-4,6-2,310,319,418,721,922,117,37,50,6-3,72006-6,5-5,8-0,59,915,120,221,022,515,4ХХХСе-реднє-
багаторічне
-6,5
-5,8
-0,3
9,6
16,1
20,2
21,4
20,6
14,5
7,5
0,6
-3,7
Таблиця 2.2
Місячна кількість опадів за 2002-2006 рр., мм
Роки
Місяці
8
10
11
12200211,845,724,915,135,348,295,36,8141,256,040,89,2200350,015,933,224,037,097,0185,193,314,974,940,033,2200460,347,555,025,7103,749,1101,264,855,525,536,128,9200559,057,619,816,137,2152,5120,156,32,039,243,043,5200638,330,552,211,564,065,716,554,663,7---Се-реднє-
багаторічне
38,3
30,5
28,3
35,5
43,7
63,3
71,7
46,9
43,5
39,2
43,0
43,5
Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2003 року у порівнянні з 2002 роком відрізнялися зниженими температурами повітря і надмірними опадами впродовж вегетації, що істотно вплинуло на ріст і розвиток вирощуваних культур. Затяжна весна, повільне танення снігового покриву у березні-квітні спричинили загибель посівів озимих культур. Сума опадів протягом квітня - серпня склала 436,4 мм, що на 235,7 мм більше, ніж за той же період у 2002 році, і на 175,3 мм більше багаторічної норми. Середньомісячна температура за той же період склала 16,8 0С, що на 0,8 0С нижче норми. Проте розподіл основних метеорологічних показників по місяцях був дуже нерівномірним. Так, середньомісячна температура квітня була на 3,8 0С менше норми, опадів при цьому випало менше на 11,5 мм. Середньодобова температура травня перевищила норму на 2,9 ?С, сума опадів склала 37,0 мм, з яких 30,8 мм випало у другій декаді (13-16 травня), а решта - у першій. Це сприяло одержанню дружніх сходів ярих культур. Далі (до 17 червня) розвиток ярих культур відбувався в умовах жорсткої повітряної, а в кінці цього періоду і грунтової посухи. Протягом цього періоду опадів відзначено 1 мм. Середньодобова температура повітря у другій декаді травня перевищила норму на 2,5 ?С, а у т