РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Вважаємо, що опис структурної організації будь-якого органа на дефінітивному рівні розвитку, в тому числі і бічних стінок носа і суміжних з ними утворень, найбільш правильним буде з урахуванням становлення їх у пренатальному періоді онтогенезу людини. Однією із важливих складових морфологічних досліджень є якісний відбір анатомічного матеріалу.
Дослідження проведено на 130 препаратах зародків, передплодів і плодів людини, що загинули від причин, не пов'язаних із захворюваннями носової ділянки.
Забір матеріалу проводили у гінекологічних та акушерських відділеннях м.Чернівців. Окрім цього, для вивчення були використані колекції серій гістологічних зрізів з фонду кафедри анатомії людини Буковинського державного медичного університету.
Вік ембріонів і передплодів перших двох місяців розвитку визначали після одноденної фіксації у 5-6% розчині нейтрального формаліну, чим досягалася сталість форми драглистого об'єкта і, як наслідок, уникалися небажані огріхи при визначенні їх віку.
Починаючи з 3-го місяця вік передплодів та плодів визначали одразу ж при поступленні, до фіксації шляхом вимірювання тім'яно-куприкової довжини (ТКД).
Віковий склад досліджуваних об'єктів і застосовані методи подано в таблицях 2.1, 2.2. Вибір фіксуючого розчину зумовлений тим, що саме такий розчин нейтрального формальдегіду найменше змінює розміри і форму досліджуваного препарату, що підлягає вивченню. Трупи біологічних об'єктів спочатку вимірювали, а потім фіксували у 5% розчині формальдегіду упродовж двох-трьох тижнів, після чого вони зберігалися в 3-5% розчині формальдегіду.
Таблиця 2.1
Віковий склад і кількість об'єктів дослідження
Вік об'єктів
дослідженняТім'яно-куприкова довжина (мм)Досліджено об'єктів Зародки:до 4-ох тижнів 3,0-5,325 тижнів6,0-8,086 тижнів9,0-13,09Передплоди:7 тижнів14,0-20,0108 тижнів21,0-30,0109 тижнів31,0-41,01010 тижнів42,0-53,0811 тижнів54,0-66,0712 тижнів67,0-79,06Плоди:4 місяці81,0-135,085 місяців136,0-185,086 місяців186,0-230,087 місяців231,0-270,088 місяців271,0-310,089 місяців311,0-345,01010 місяців346,0-375,010ВСЬОГО:130
Таблиця 2.2
Методи дослідження
Вік об'єктів дослідженняМетоди дослідженнямікроскопічниймакроскопічниймакро-мікроскопія топографоанатомічних зрізівграфічної реконструкціїпластичної реконструкціїін'єкції
судинкомп'ютерної томографіїЗародки:до 4-ох тижнів 2-----5 тижнів8--32-6 тижнів9--13-Передплоди:7 тижнів10--23-8 тижнів10--11-9 тижнів10-22--10 тижнів8-2---11 тижнів7-3-1-12 тижнів6-3---Плоди:4 місяці484---5 місяців682--16 місяців483--27 місяців384--528 місяців384--649 місяців2104--7410 місяців2104--84ВСЬОГО:9460359102914
2.2. Методи дослідження
Відомо, що вірогідність одержаних результатів наукових досліджень головним чином залежить від правильного добору та вмілого поєднання методичних і методологічних прийомів. Тому ми вважали за доцільне використати такі методичні підходи, які були б найбільш інформативними.
Сучасні досягнення і технічні можливості дозволяють вченим фундаментальних прикладних наук зробити свій внесок для розуміння причин і механізмів розвитку патологічних процесів, які є наслідком відхилення природнього органогенезу. Широке застосування в сучасній діагностичній практиці ультразвукової та комп'ютерної томографії висуває перед анатомією нову теоретичну проблему - вивчення будови тіла в просторі на зрізах [17].
Для досягнення мети використано комплекс адекватних морфологічних методів дослідження (спосіб комплексного дослідження бічних стінок носа в пренатальному періоді онтогенезу людини, деклараційний патент на корисну модель 11478), які передбачають виготовлення та мікроскопію серій послідовних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування під контролем бінокулярної лупи МБС-10, виготовлення графічних і пластичних реконструкційних моделей, ін'єкцію судин, стереофотографування, рентгенографію та комп'ютерну томографію.
Варіаційно-статистична обробка цифрових даних, які одержані при морфометрії, проведена за методикою Р.Б.Стрелкова [142], Б.В.Шутки [160] Критерій вірогідності становить Р ?95%.
Разом з тим, дуже важко визначити індивідуальні особливості структурної організації органів та їх топографоанатомічні взаємовідношення з суміжними структурами на дефінітивному рівні, якщо не опиратися на історію їх закладки, формування, диференціювання і становлення у ранньому періоді онтогенезу людини.
Тому важливим методологічним засобом у морфологічних дослід-женнях є саме історичний підхід, коли об'єкти, що вивчаються, досліджуються від моменту їх закладки, подальшого органогенезу, особливостей топографо-анатомічних взаємовідношень із суміжними утвореннями упродовж всього внутрішньоутробного періоду онтогенезу людини. При цьому ми ставили за мету простежити, які саме зміни відбуваються в структурній організації та топографоанатомічних взаємовідношеннях окремих структур бічних стінок носа в різні терміни внутрішньоутробного життя.
2.2.1. Метод мікроскопічного дослідження. Після вимірювання ТКД свіжі трупи зародків і передплодів людини ранніх стадій розвитку фіксували в 5% розчині нейтрального формаліну впродовж 15 діб. Після фіксації досліджуваний препарат упродовж 1-2 діб промивали у проточній воді, потім занурювали на 24 години в 35о спирт, після чого тотально фарбували борним карміном упродовж 1-3 діб (залежно від розміру препарату). Зневоднення об'єктів виконували шляхом проведення їх через батарею спиртів зростаючої концентрації (від 300 до абсолютного спирту включно). Препарати заливали у парафін. Проміжним середовищем між спиртом і парафіном був хлороформ.
Починаючи з передплодів 18,0 мм ТКД, препарати декальцинували, спочатку занурюючи у 7% розчин азот