РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали та методика досліджень
Дослідження проводилися впродовж 2003-2007 року у господарствах Одеської області: СТОВ АФ "Нива" та СТОВ АФ "Петродолинське" Овідіопольського району, АФ "Монолит" В.-Михайлівського району та дослідного господарства Одеського інституту агропромислового виробництва УААН України "Южний".
Суть дослідження складається у з'ясуванні причин та розповсюдженості функціональних розладів яєчників у корів вищезгаданих господарств півдня Одещини та визначення ефективності впливу гормональної корекції на відновлення статевої циклічності. Дослідження в останніх двох господарствах проводилися в основному для визначення розповсюдженості функціональних розладів яєчників та матки.
Матеріалом для науково господарських досліджень слугували корови (n=800) червоної степової, чорно-рябої та української червоної молочної порід першої четвертої лактації масою тіла 400-500 кг. Досліди проводилися як в період зимово - стійлового, так і літньо - табірного утримання. Раціони годівлі тварин були збалансовані по перетравному протеїну, енергії і приведені в додатках. Усі тварини дослідних і контрольних груп були клінічно здоровими.
2.1.1. Біохімічні дослідження сироватки крові
З врахуванням періоду року (зимово - весняного та літньо - осіннього) проводилися біохімічні дослідження сироватки крові у корів. Кров для цього відбирали в період середини статевого циклу з яремної вени зранку до годівлі. У відібраних зразках крові визначали: вміст загального білка - рефрактометричним методом; неорганічного фосфору - за методикою Белла-Дойзи-Бригса (1965); кальцію - трилонометричним методом з мурексидом; рівень каротину визначали колориметричним методом; резервну лужність за методом А.В. Неводова (1978).
2.1.2. Морфометричні дослідження матки та яєчників від забитих корів в післяродовий період
Від забитих корів (n=70) у післяродовий період відбирали внутрішні статеві органи (матка та яєчники) на різних фазах статевого циклу. Візуально визначали морфометричні показники матки та яєчників. Масу матки і яєчників визначали зважуванням, довжину і товщину яєчників, тіла, стінки та рогів матки вимірювали сантиметровою лінійкою. В яєчниках підраховували кількість фолікулів різного діаметру, стан розвитку і розмір жовтих тіл та атретичних фолікулів. Вибірково проводили фотографування окремих внутрішніх статевих органів корів.
2.1.3. Вивчення впливу гонадотропінів та простагландинів F2? на відновлення статевої циклічності у корів при гіпофункції яєчників
З метою визначення розповсюдженості дисфункцій яєчників та перегулів у тварин в господарствах був здійснений аналіз даних журналу обліку штучного осіменіння, отелів корів та амбулаторних журналів діагностики і лікування корів з акушерсько - гінекологічною патологією. На основі цих даних вираховували тривалість післяродового періоду у днях. В дослід брали корів з тривалістю післяродового періоду більше ніж 40 днів. Після ректальної пальпації яєчників та матки тварин з гіпофункцією яєчників та персистентними жовтими тілами розділяли на окремі групи.
У корів з гіпофункцією, при ректальній пальпації на яєчниках відсутні фолікули та жовті тіла, яєчники зменшені в розмірі і переважно з гладенькою поверхнею. Матка при гіпофункції яєчників у більшості корів зменшена в об'ємі, послаблена ригідність. Тварин з гіпофункцією яєчників розділяли на чотири групи за принципом аналогів і призначали гормональні препарати. Першій та другій групам вводили гонадотропні препарати "Фолігон" (Голандія) в дозі 1000 М.О. та "Гонадестрин" (Іспанія) в дозі 10мл. (1000 М.О. ГСЖК + 15 мг 17-?-естрадіолу бензонату) на корову, а коровам третьої групи вводили 2% розчин синестролу в дозі 2 мл. Препарати вводили одноразово, внутрішньом'язово відразу після встановлення гіпофункції. Четверта група була контрольною їй препарати не вводили. За відновленням статевої циклічності спостерігали протягом 90 днів. Після приходу в охоту корів осіменяли ректоцервікальним способом одноразово, через 8-10 годин від початку охоти. При аналізі ефективності застосування вищезгаданих препаратів порівняльно враховувались результати у корів - первісток та корів основного стада, а також з врахуванням сезонів року.
2.1.4. Вивчення впливу гормональних препаратів на зміну рівня статевих стероїдних гормонів в крові корів
Визначення вмісту статевих стероїдних гормонів в сироватці крові у корів проводили безпосередньо перед введенням препаратів і через 48 годин після введення. Кров відбирали з яремної вени, після центрифугування плазму заморожували і в такому стані доставляли в лабораторію новітніх методів досліджень Білоцерківського аграрного університету.
Дослідження вмісту стероїдних гормонів в сироватці крові корів до та після введення аналогів Гн-РГ проводили в багатофункціональній діагностичній лабораторії м. Одеси
Вміст прогестерону та естрадіолу (Е2) визначали шляхом імуноферментного аналізу і виражали у нмоль\л.
2.1.5. Вивчення впливу аналогу простагландину F2? (естрофану) при наявності персистентних жовтих тіл на яєчниках
Корів, у яких при ректальній пальпації, виявляли у яєчниках персистуючі жовті тіла, розділяли на три групи. Тваринам першої групи одноразово вводили аналог простагландину F2? - естрофан в дозі 2 мл. (500 мкг клопростенолу), у корів другої групи механічно видаляли жовте тіло з подальшою профілактикою кровотечі, тваринам третьої групи після енуклеації жовтого тіла вводили естрогенний препарат синестрол 2% в дозі 2 мл.. Аналіз ефективності дії естрофану приведено залежно від сезону року та рівня молочної продуктивності корів. При цьому порівнювали результати впливу естрофану в період літньо - табірного та зимово - стійлового періоду. Для характеристики впливу молочної продуктивності на ефективність застосування естрофану підбирали групи корів з рівнем лактації до 3000 кг і більше 3000 кг за л