РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
У другому розділі дисертації викладено загальну стратегію емпіричного дослідження, обгрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик. Виокремлено особливості креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації. Проаналізовано зв'язок особистісних якостей майбутніх менеджерів з ефективною управлінською діяльністю в організації.
2.1 Комплекс методів дослідження креативного потенціалу та особистісних якостей
Відповідно до загального плану дисертаційного дослідження, другий його етап полягав у проведенні констатувального експерименту.
Мета констатувального експерименту дослідження полягала у визначенні існуючого рівня креативного потенціалу у майбутніх менеджерів та його впливу на реалізацію управлінської діяльності, виявленні складових креативного потенціалу.
Згідно з поставленою метою було визначено такі завдання констатувального експерименту:
1. Дослідити особистісні якості творчої особистості, здатної до управління.
2. Визначити рівень креативного потенціалу у майбутніх менеджерів організації.
3. З'ясувати взаємоз'вязок між креативним потенціалом й ефективністю керування.
Дослідницько-експериментальна робота проводилася протягом 2001-2007 років й нею було охоплено 198 студентів: 153 студента Харківського інституту економіки ринкових відносин і менеджменту і 45 студентів Харківського соціально-економічного інституту. Вік досліджуваних 20-23 роки.
Відповідно до визначених завдань, наша робота проводилася у три етапи. На кожному з цих етапів ми використовували низку методів дослідження. Перш ніж перейти до характеристики методів, зазначимо наступне. Оскільки наше дослідження спрямоване на те, щоб з'ясувати, які необхідно розвивати якості особистості менеджера для сучасних організацій, що входять до структури креативного потенціалу, то ми виходили із загальної структури креативного потенціалу розробленої В.О.Моляко. До основних складових цієї структури належать наступні: задатки, нахили, що виявляються в підвищеній чутливості, певній вибірковості, наданні переваг чомусь перед чимось іншим, загальною динамічністю психічних процесів; інтереси (спрямованість, частота, системність проявів), допитливість, потяг до створення нового, швидкість у засвоєнні нової інформації, створення асоціативних масивів; загальний інтелект ("схоплюваність" розуміння, швидкість оцінювань та вибору шляхів розв'язку проблем, адекватність дій); емоційне ставлення до навколишнього середовища та його вплив на суб'єктивне оцінювання; спроможність до прийняття виважених, відповідальних рішень, здатність до зміни прийнятого рішення; наполегливість, цілеспрямованість, системність в роботі, рішучість, працелюбність, визначеність у прийнятті рішень; творча спрямованість на пошуки аналогій, реконструювання, комбінування, економність у використанні часу, засобів та ін.; інтуїтивізм (здібність до прояву неусвідомлюваних, швидких (часом - миттєвих) оцінок, прогнозів, рішень); порівняно швидке й якісне оволодіння технікою праці, майстерністю виконання відповідних дій; здібності до вироблення власних стратегій та тактик при розв'язанні різних проблем і завдань, пошуках виходу із складних, нестандартних та екстремальних ситуацій.
Для вирішення визначених завдань нами було використано такі методики:
- тест Г.Айзенка на коефіцієнт інтелектуальності, 16-факторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла, що дозволило нам визначити рівні здібностей студентів, їх особистісні властивості;
- методику "Оцінка комунікативних і організаторських здібностей" (КОЗ-1), методику "Діагностика рівня суб'єктивного контролю" (Дж.Роттера), тест К.Томаса, що дозволило нам виявити типи взаємин з іншими людьми та тип поведінки, яким надають перевагу студенти;
- малюнковий тест "Діагностика рівня креативності" (П.Торренса), вербальний тест "Дослідження рівня креативності", що дозволило нам дослідити рівні креативності студентів, а також методику діагностики розвитку креативності в менеджменті, методику оцінки оптимізму та активності особистості менеджера для виявлення творчої активності менеджера;
- тест на загальні здібності до підприємництва (СЕТ ТЕSТ), самооцінка управлінської придатності та рівня професійних домагань, тест на об'єктивну оцінку придатності до управлінської діяльності, методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т.Елерса, методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т.Елерса, методика діагностики міри готовності до ризику Шуберта, тест-вправа: Мої взаємовідносини з оточуючими, діагностика готовності до переговорів і розв'язання конфліктів.
Для дослідження рівня здібностей ми застосували тест на коефіцієнт інтелектуальності (КІ). Цей тест містить словесний, цифровий і графічний матеріал, завдяки чому визначається загальна оцінка КІ.
Використання тесту Айзенка дозволило з'ясувати швидкість протікання розумових процесів, яка не завжди рівнозначна коефіцієнту інтелекту, а також виявити такі особистісні характеристики - незібраність і відсутність наполегливості.
З метою визначення особистісних властивостей ми застосували 16-F особистісний опитувальник Р.Кеттелла. Виходячи із завдань нашого дослідження, найбільшу увагу ми зосередили на таких факторах тесту, як: комунікабельність (фактор А), кмітливість (фактор В), емоціональна стійкість (фактор С), незалежність (фактор Е), принциповість (фактор G), практичність (фактор M), гнучкість (фактор N), консерватизм (фактор Q1), самостійність (фактор Q2), високий самоконтроль (фактор Q3), напруженість (фактор Q4).
Для визначення рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей, пов'язаних з особливостями спілкування учасників комунікації, ми використали методику "Оцінка комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ-1)". Будь-яка людина й, передусім, керівник завжди перебуває у взаєминах з іншими людьми, діє в у