Ви є тут

Цивільно-правові засоби здійснення права на медичну допомогу

Автор: 
Волинець Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003695
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Договір про надання медичних послуг
2.1. Поняття договору про надання медичних послуг.
Пошук шляхів подолання таких основних проблем системи охорони здоров'я України як недостатності фінансових коштів і низької якості медичного забезпечення населення, низька оплата праці медичних працівників, відсутність коштів для забезпечення медичних закладів державної та комунальної форми власності найновішим медичним обладнанням тощо спонукає перейти до системи, що базується на створенні та розвитку медичних закладів приватної форми власності, які забезпечують кращі умови лікування, догляду за своїми пацієнтами шляхом укладення договору про надання медичних послуг, які з успіхом застосовуються в більшості економічно розвинутих країнах світу.
На сучасному етапі розвитку України з переходом її до ринкової економіки договір про надання медичних послуг не має широкого застосування, однак з переходом до європейських стандартів у галузі медицини такий договір набуде важливого значення.
Договір про надання медичних послуг сприяє покращенню якості медичного обслуговування, підвищується ефективність охорони здоров'я, сприяє можливості вибору пацієнтом медичного закладу тощо. Водночас в юридичній літературі переважно обґрунтовується поняття договору про надання медичної допомоги.
Так, М. Н. Малеіна так характеризує договір про надання медичної допомоги : "за договором на надання медичної допомоги одна сторона - лікувальна установа зобов'язана забезпечити пацієнтові кваліфіковану медичну допомогу, обравши для цього відповідні методи лікування, зберігаючи лікарську таємницю, у встановлених законом випадках з оплатою медичних послуг, а інша сторона - громадянин зобов'язаний додержуватися розпоряджень лікувальної установи і має право вимагати інформації про діагноз, методи лікування, його можливих наслідках" [98, с. 30].
Слід зазначити, що вказівка у наведеному визначенні на іншу сторону - громадянина є не точною. Адже суб'єктом цивільних відносин є особа, незалежно від її громадянства. А в контексті дослідження договору про надання медичної допомоги стороною - пацієнтом - може бути будь-яка особа, яка звертається за наданням медичної допомоги.
У договорі мають визначатися медичні послуги, які будуть надаватись, умови і термін їх отримання, ціна і порядок розрахунків, права, обов'язки і відповідальність сторін.
У договорі повинна міститися інформація про сторін, їх місце знаходження (проживання), вид і номер ліцензії, дату, місце її видачі, вид медичної діяльності.
Як будь-який цивільно-правовий договір, договір про надання медичних послуг повинен відповідати наступним вимогам: встановлювати об'єм і якість медичної послуги, термін її надання і ціну, права, обов'язки, відповідальність і реквізити сторін договору, порядок вирішення спорів між сторонами. Договір має бути добровільним волевиявленням сторін, усвідомленим сторонами і відповідати відповідним нормам законодавства. Крім того, договір про надання медичних послуг повинен виражати наступні моменти: акт волі пацієнта (його згоду на медичне втручання, отриманої в результаті роз'яснення йому його прав і обов'язків, стан його здоров'я, спосіб лікування, можливі наслідки і т. д.). Невід'ємною частиною договору є медична документація (історія хвороби) і умова про вартість медичної послуги.
Комплексне дослідження зазначеного договору сьогодні набуває особливої актуальності, тому що діюче цивільне законодавство не містить правової моделі для регулювання відповідних відносин.
Договір про надання медичних послуг має ряд особливостей в порівнянні з іншими договорами. Основною з них є те, що на безпечність медичної послуги впливає ймовірність заподіяння шкоди здоров'ю з метою запобігти заподіянню більшої шкоди від хвороби. Однак в даному договорі є недопустимим ризик, якщо він не виправданий станом здоров'я пацієнта і відповідними потребами медичного втручання.
Договір про надання медичних послуг є двостороннім, оскільки в кожної із сторін виникають права та обов'язки.
Договір про надання медичних послуг, є консенсуальним, оскільки цей договір вступає в силу з моменту досягнення згоди між його сторонами щодо вибору медичного закладу, лікаря, методів лікування тощо; дво- або багатостороннім - правам однієї сторони (медичного закладу або лікаря) відповідають обов'язки іншої сторони (пацієнта), і навпаки.
За загальним правилом, договір про надання медичних послуг є публічним, за яким медичний заклад або лікар бере на себе обов'язок забезпечити належне медичне обслуговування кожному, хто звертається за такою допомогою. Однак, слід зауважити, що не у всіх випадках договір про надання медичних послуг є публічним, оскільки трапляються випадки, коли медичний заклад може відмовити фізичній особі, яка звернулася за наданням медичної послуги в укладенні договору у зв'язку з неможливістю надання такої послуги.
На мою думку, договір про надання медичних послуг є договором про приєднання, особливість його полягає в тому, що його умови встановлюються однією стороною, і друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Так, медичний заклад пропонує надання певних медичних послуг, а особа, яка звертається до нього за наданням цих послуг, і якщо підходять їй умови їх надання, то укладає з медичним закладом договір, тобто приєднується до запропонованих їй умов.
Слід виділити таку особливість даного договору, як строк його виконання. Він може бути передбачений сторонами, але на перебіг строку чинності договору можуть мати вплив наступні обставини: покращення стану здоров'я хворого, прогресування хвороби тощо.
Договір укладається у певній формі: усній, письмовій, шляхом вчинення конклюдентних дій [15, с.389]. Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми.
Звідси за договором про надання медичних послуг одна сторона (медичний заклад, лікар) зобов'язується надати послугу, яка полягає в м