Ви є тут

Клiнiко-патогенетичне значення змін експiратiв при хронічній ревматичній хворобі серця

Автор: 
Мартиненко Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U003798
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ I МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежених хворих
Під спостереженням перебували 57 хворих з ХРХС у віці від 15 років до 61 року
(в середньому 40,7±1,36 років). Серед обстежених було 15 (26,3%) чоловіків і 42
(73,7%) жінки. Якщо у чоловіків середній вік складав 36,1±3,37 років, то у
жінок – 42,3±1,35 років (S=2,04, p=0,047). Тривалість встановлених пороків
серця була 17,2±1,45 років, причому у чоловіків і жінок ці терміни виявилися
приблизно однаковими (відповідно 17,3±2,97 років і 17,1±1,69 років; S=0,04,
p=0,965).
Як видно з табл. 2.1, у 96,5% від числа пацієнтів встановлена МН, у 64,9% -
АН, у 52,6% - МС, у 14,0% - ТН, у 10,5% - АС. У групі жінок МН діагностована у
всіх спостереженнях, а у чоловіків – в 86,7% випадків (S=5,80, p=0,016). Крім
того, у жінок МС відзначений в 5 разiв частіше, ніж у чоловіків (відповідно у
66,7% і у 13,3%; S=12,61, p<0,001).
Частота різних комбінацій пороків серця представлена на рис. 2.1. МН мала
місце у 15,8% спостережень, АН – у 1,8%, МН+МС – у 17,5%, МН+АН – у 14,0%,
МН+ТН – у 1,8%, АН+ТН – у 1,8%, МН+МС+АН – у 24,6%, МН+АН+АС – у 10,5%,
МН+АН+ТН – у 3,5%, МН+МС+АН+ТН – у 7,0%, МН+МС+АН+АС – у 1,8%. Відносна ТН
констатована в 57,9% випадків, відносна недостатність клапанів легеневої
артерії – в 10,5%. На попередніх етапах у 28,1% хворих виконані операції на
серці: у 17,5% обстежених проведена мітральна комісуротомія, у 7,0% -
протезування мітрального клапана, у 3,5% - протезування аортального клапана.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ХРХС різної статі
за частотою окремих пороків серця
Порок
серця
Всього
(n=57)
Стать хворих
c2
чоловіки
(n=15)
жінки
(n=42)
абс.
абс.
абс.
МН
МС
АН
АС
ТН
55
30
37
96,5
52,6
64,9
10,5
14,0
13
12
86,7
13,3
80,0
20,0
26,7
42
28
25
100,0
66,7
59,5
7,1
9,5
5,80
12,61
2,03
1,94
2,69
0,016
<0,001
0,154
0,164
0,101
Рис. 2.1. Частота (%) простих, комбінованих і поєднаних
пороків серця у обстежених хворих на ХРБС.
Примітка. 1 – МН+МС+АН, 2 – МН+МС, 3 – МН, 4 – МН+АН, 5 – МН+АН+АС, 6 –
МН+МС+АН+ТН, 7 – МН+АН+ТН, 8 – АН, 9 – МН+ТН, 10 – АН+ТН, 11 – МН+МС+АН+АС.
Відповідно до класифікації Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA) I
функціональний клас ХСН виявлений у 26,3% хворих, II – у 38,6%, III – у 35,1%
(табл. 2.2). Необхідно підкреслити, що у жінок ступінь недостатності кровообігу
виявився більшим (c2=19,29, p<0,001). На клас ХСН впливає вік пацієнтів
(D=13,96, p<0,001), тривалість пороку серця (D=3,01, p=0,038) і його характер
(D=5,54, p=0,002). Останній залежить від статі і віку обстежених (відповідно
D=3,11, p=0,004 і D=5,17, p<0,001).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ХРХС різної статі за частотою класів СН
Стать
Всього
Клас СН
I
II
III
абс.
абс.
абс.
Чоловіки
Жінки
15
42
10
33,3
23,8
14
53,3
33,3
18
13,3
42,9
Разом
57
15
26,3
22
38,6
20
35,1
c2=19,29, p<0,001

93,0% пацієнтів скаржилися на задишку у спокої або при невеликому фізичному
навантаженні, 56,1% - на серцебиття і перебої серцевої діяльності, 49,1% - на
кардіалгії, 45,6% - на периферичні набряки. На характер скарг впливали вік
хворих (WR=1,79, p=0,002), наявність МС (WR=10,36, p<0,001) і АС (WR=2,85,
p=0,033), але не стать пацієнтів (WR=0,60, p=0,668), наявність МН (WR=0,82,
p=0,520), АН (WR=2,27, p=0,075) і ТН (WR=1,10, p=0,367). Середній артеріальний
тиск склав 105,9±2,19 мм рт.ст., загальний периферичний судинний опір –
1343,9±58,56 дин.см.с—5.
Як видно з рис. 2.2, за даними електрокардіографії мерехтіння передсердь
відзначене у 35,1% хворих, трепетання передсердь і синдром
Вольфа-Паркiнсона-Уайта – у 7,0%, надшлуночкова екстрасистолічна аритмія – у
3,5%, шлуночкова естрасистолічна аритмія – у 8,8%, внутрішньошлуночкова блокада
і атріовентрикулярна блокада I ступеня – у 5,3%, гіпертрофія лівого шлуночка –
у 70,2%, гіпертрофія лівого передсердя – у 36,8%, гіпертрофія правого шлуночка
– у 21,1%. На інтегральний стан електрокардіографічних параметрів впливають
стать і вік пацієнтів (відповідно WR=3,20, p=0,003 і WR=4,08, p<0,001). У свою
чергу, наявність гіпертрофії лівого шлуночка і лівого передсердя впливають на
ступінь ХСН (відповідно D=5,33, p=0,002 і D=5,22, p=0,003).
Рис. 2.2. Частота (%) окремих електрокардіографічних ознак
у обстежених хворих на ХРХС.
Примітка. 1 – надшлуночкова екстрасистолія, 2 – внутрішньошлуночкова блокада, 3
– атріовентрикулярна блокада, 4 – трепетання передсердь, 5 – синдром
Вольфа-Паркiнсона-Уайта, 6 – шлуночкова екстрасистолія, 7 – гіпертрофія правого
шлуночка, 8 – мерехтіння передсердь, 9 – гіпертрофія лівого передсердя, 10 –
гіпертрофія лівого шлуночка.
За даними ехокардіографічного дослідження (рис. 2.3), зміни мітрального клапана
констатовані в 96,5% спостережень, аортального клапана – в 73,7%,
трикуспидального клапана – в 12,3%, пролапс мітрального клапана – в 26,3%,
гіпертрофія міжшлуночкової перегородки – в 21,1%, гіпертрофія задньої стінки
лівого шлуночка – в 38,6%, дилятація порожнини лівого шлуночка – в 54,4%,
гіпертрофія лівого передсердя – в 29,8%, дилятація його – в 64,9%, гіпертрофія
правого шлуночка – в 19,3%, дилятація його порожнини – в 24,6%, гіпертрофія
правого передсердя – в 3,5%, дилятація його порожнини – в 8,8%, наявність
гiдроперикарда – в 10,5%.
Рис. 2.3. Частота (%) окремих ехокардіографічних ознак
у обстежених хворих на ХРХС.
Примітка. 1 – гіпертрофія правого передсердя, 2 – дилятація правого передсердя,
3 – гiдроперикард, 4 – зміни трикуспiдального клапана, 5 – гіпертрофія правого
шлуночка, 6 – гіпертрофі