Структура і формування молодих деревостанів Ґорґан.

Розділ 2
Об’єкти, предмет, програма та методика дослідження
Дослідженнями охоплено лісову рослинність Ґорґан, прилеглих до них височин та
акумулятивних рівнин (рис. 2.1). Ґорґани – система гірських хребтів у зовнішній
смузі Українських Карпат між долинами річки Мізунки на північному-заході та
Пруту на південному-сході. Їх поділяють на Крайові низькогірні, Зовнішні
(Скибові) та Привододільні (Внутрішні) Ґорґани [63]. Цей фізико-географічний
район майже повністю знаходиться в межах Івано-Франківської області і захоплює
невелику частину Закарпатської області.
Рис. 2.1. Природні комплекси району дослідження:
Передкарпаття: рівнини – 1, передгірні височини – 2; Карпати: зовнішнє
низькогір’я – 3, верховинське низькогір’я – 4, середньогір’я – 5; Річкові
долини – 6; межа Івано-Франківської області – 7; місця розташування постійних
пробних площ
Для Ґорґан характерними є два типи гірських ландшафтів:
низькогірний (далі низькогір’я), що представлений переважно неви­соки­ми з
пологими схилами гірськими хребтами у межах висот від 500–600 до 1000 (1200) м
над рівнем моря, у лісовому покриві яких панують переважно мішані деревостани з
перевагою бука та ялиці. Географи ландшафтознавці окремо виділяють зовнішнє
низькогір’я та верховинське низькогір’я [106].
середньогірний (далі середньогір’я) – крутосхилі гірські хребти висотою понад
1200 м над рівнем моря, вкриті у нижній частині – переважно мішаними
деревостанами за участю ялиці, бука та ялини; у середній частині – переважно
чистими смерековими деревостанами; у верхній частині – стелюхами сосни гірської
(Pinus mugo Turra) та душекії (вільхи) зеленої (Duschekia viridis (Chaix)
Opiz).
З півночі від р. Дністер до гірських ландшафтів Ґорґан прилягає
фізико-географічний район Передкарпаття, природні комплекси якого безпосередньо
генетично пов’язані з гірською країною Карпат, у т.ч. Ґорґан. Вони
пред­ставлені передгірською ступінчатою розчленованою денудаційно–акумулятивною
височиною, яка вкрита еолово-делювіальними відкладами – лесами, лесовидними
суглинками, супісками та пісками. Далі на північ простягнулася плоска, місцями
хвиляста і трохи розчленована акумулятивна рівнина складена алювіальними
відкладами – пісками, супісками, суглинками та гравійно-гальковими шарами,
тобто продуктами річкової акумуляції, принесеними з Ґорґан [22, 23, 63, 106,
108].
У лісовому покриві Передкарпаття переважають мішані деревоста­ни дуба
звичайного (Quercus robur L.), бука лісового (Fagus sylvatica L.), граба
звичайного (Carpinus betulus L.), Вільхи клейкої (Alnus glutinosa (L.)
Gaertn.), а також ялиці білої (Abies alba Mill.).
Для Передкарпаття характерними є такі типи гірських ландшафтів:
височинний (далі височина), який характеризується пологим хвиляс­тим чи
горбистим рельєфом, поширенням яружно-балкових, подекуди зсувних комплексів
[21], де переважають мега-мезотрофні лісорослинні умови, що зумовлюють у свіжих
та вологих гігротопах домінантне поширення букових і дубових лісів з домішкою
граба, ялиці та ялини (Picea abies (L.) Karst.), рідше, у сирих едафотопах
трапляються дубово-вільхові ліси з доміш­кою берези (Betula pendula Roth),
осики (Populus tremula L.) та ялини; локально у суборах трапляються дубові
сосняки.
рівнинний (далі рівнина) розташований вздовж долин річок Лімниця, Луква та
Бистриця Солотвинська; у його межах локально поширені деревостани з перевагою
дуба звичайного та вільхи клейкої з домішкою в’яза, берези, осики, що ростуть у
панівних тут вологих й сирих сугрудових і грудових типах лісорослинних умов.
Загалом площа району досліджень орієнтовно становить 450 тис. га. Лісистість –
висока: від 80-90 % в горах до 20-40 % на Передкарпатті. Пере­важна більшість
лісових земель знаходяться у віданні державних підпри­ємств лісового
господарства. Їх загальна площа становить 287316 га (табл. 2.1) .
Більша частина земель держлісфонду зосереджена у межах ландшафтів
середньогірного типу і лише близько 21% ­– у межах низькогір’я і 16 % – на
височині. У межах рівнинного типу ландшафту зосереджено лише 0,6 % площі земель
держлісфонду. Дослідженнями охоплено землі держлісфонду у межах середньогірних
і низькогірних ландшафтів Ґорґан та прилеглої до них височини. Ліси у межах
рівнинного ландшафту, у зв’язку з їх незначною відносною площею, не
досліджували. Надалі територію досліджень називатимемо "регіоном Ґорґан".
У межах регіону Ґорґан вікова структура лісів нерівномірна (табл. 2.2). Молоді
ліси, вік яких не перевищує 50 років, займають 50,1 % площі вкритих лісом
земель. Відповідно на деревостани віком 31–50 років припадає третя частина цих
земель. Вони у найближчій перспективі визначатимуть еколого-економічний ресурс
дослідженої території. Молоді деревостани, вік яких не перевищує 30 років,
займають лише 17 % від загаль­ної площі вкритих лісом земель держлісфонду
регіону Ґорґан. Вони визначатимуть еколого-еконо­міч­ний потенціал лісових
ресурсів регіону у другій половині біжучого століття.
Таблиця 2.1.
Площі земель державних підприємств лісового господарства,
які були залучені до аналітичного дослідження, га.
Назва підприємства
Разом
В т.ч. у межах :
рівнини
височини
низькогір’я
середньогір’я
Болехівське
30285
7738
13665
8882
Брошнівське
30530
2392
18552
9586
Вигодське
59950
9685
50265
Калуське
20943
1641
19302
Надвірнянське
49639
2222
4739
42678
Осмолодське
64367
6374
6470
51523
Солотвинське
31545
6817
6362
18366
Разом
287259
1641
44845
59473
181300
100
0,6
15,6
20,7
63,1
Таблиця 2.2.
Особливості вікової структури деревостанів
за панівними породами у регіоні Ґорґан, %
Порода
Групи віку деревостан