Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх

РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ
І СВОБОД НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ
2.1. Зміст механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод
неповнолітніх та його гарантій
Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх має
багато спільних та похідних ознак з механізмом правового регулювання,
механізмом реалізації прав, свобод й обов’язків людини та громадянина,
механізмом забезпечення прав, свобод й обов’язків людини та громадянина. На
аналізі названих механізмів ми спробуємо сформулювати поняття і внутрішню
будову механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод
неповнолітніх.
Значний внесок у дослідження загальнотеоретичних, конституційних,
адміністративних проблем механізму забезпечення прав і свобод людини та
громадянина зробили українські автори, а саме: І.Л. Бородін, С.Д. Гусарєв,
А.М. Колодій, О.В. Негодченко, А.Ю. Олійник, З.Д. Чуйко [43; 47; 85; 101; 200].
Дослідженням механізму забезпечення прав і свобод людини та громадянина в
загальнотеоретичному та спеціальному аспектах присвячені роботи й російських
учених, а саме: Л.Ш. Берекашвілі, В.П. Ігнатова, О.А. Лукашової [11; 201].
Водночас питання механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод
неповнолітніх у правовій науці не досліджувалося.
Узагалі механізм визначається як внутрішня будова, система чого-небудь,
сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне та інше
явище [202, с. 523].
Механізм реалізації прав, свобод й обов’язків людини та громадянина призначений
для втілення в життя соціальних благ, що закріплені за суб’єктом нормами
об’єктивного права. Механізм же забезпечення реалізації суб’єктивних прав,
свобод й обов’язків активної діяльності державних органів чи органів місцевого
самоврядування, об’єднань громадян чи їх посадових та службових осіб –для
створення умов щодо реалізації прав, свобод та обов’язків (гарантування), а
також охорони, захисту і здійснення певних заходів щодо відновлення порушених
прав, свобод й обов’язків [203, с. 151].
У правовій науці немає усталеного визначення механізму забезпечення прав і
свобод людини та громадянина. З.Д. Чуйко вважає [47, с. 85], що термін
“забезпечення” має досить широке значення, котре трактується: як створювати
надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось; захищати, охороняти
кого-, що-небудь від небезпеки. У зв’язку з цим, у правничій літературі
використовується різне його термінологічне позначення, таке як: механізм
“забезпечення”, “реалізації”, “здійснення”, “гарантування” прав і свобод людини
та громадянина. Крім того, І.О. Бакірова висловлює думку про те, що до його
структури включають неоднакову кількість елементів, однак найбільш загальними з
них є: “гарантування”, “реалізація”, “охорона”, “захист” і “відновлення” [40].
На думку М.Д. Савенка, основу механізму забезпечення прав і свобод людини та
громадянина становлять правові принципи, норми (юридичні гарантії), а також
умови й вимоги діяльності органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, їх посадових осіб, громадян, які в сукупності забезпечують
дотримання, реалізацію і захист прав та свобод громадян [204, с. 74]. Існує
думка, що це система взаємопов’язаних конституційних норм, які закріплюють
основні права та свободи громадян і встановлюють гарантії їх реалізації, а
також систему органів державної влади, місцевого самоврядування, інших
інституцій держави, які забезпечують, охороняють і захищають основні права та
свободи громадян.
На думку К.Г. Волинки, механізм забезпечення прав і свобод особи становить
цілісну систему взаємозв’язаних елементів [205, с. 65]. До них належать
закріплені в Конституції України права, свободи й обов’язки людини та
громадянина, що становлять конституційно-правовий статус особи, який, у свою
чергу, виступає важливою нормативною передумовою здійснення, охорони та захисту
прав і свобод, та пе­редбачені Конституцією гарантії прав і свобод.
Цікавою є позиція О.М. Бандурки та О.Ф. Скакун, які вважають, що правовий
механізм є частиною соціально-правового механізму, котрий діє в єдності й
завданнями якого є охорона, захист, відновлення порушених прав і правової
культури населення. Вони поділяє механізм соціально-правового забезпечення прав
і свобод людини на три підсистеми: механізм реалізації, охорони та захисту.
Механізм забезпечення прав людини сприяє: виявленню змісту та перспектив
розвитку принципів права в межах моделі громадянського суспільства й
державності; пізнанню закономірностей та ефективності функціонування соціальних
інститутів громадянського суспільства; аналізу соціальних функцій держави, їх
відповідності меті світового співтовариства на створення гідного рівня життя;
виявленню психологічної готовності населення до сприйняття гуманітарних
цінностей; пошуку ефективних засобів для дотримання охорони й захисту прав
індивідів та спільнот [206].
Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх здійснюється
за допомогою відповідного механізму. Адміністративно-правовий механізм
забезпечення прав і свобод неповнолітнього є одним з елементів механізму
забезпечення їх прав і свобод.
У вітчизняному правознавстві традиційно визнається, що адміністра­тивне право є
самостійною галуззю права, за допомогою якої держава ре­гулює однорідні
суспільні відносини у сфері державного управління [207], організовує та
спрямовує у визначеному законодавством напрямі суспільні процеси. Тому прийнято
вважати, що адміністративно-правові відносини збігаються зі сферою державного
уп