РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна методика та об’єкти дослідження
У відповідності з метою та завданнями дослідження нами, на базі
шкірно-мікологічного відділення Вузлової клінічної лікарні ст. “Вінниця” і
обласного шкірновенерологічного диспансеру, були обстежені хворі на вульгарний
псоріаз першого періоду зрілого віку (185 чоловіків від 22 до 35 років та 164
жінки від 21 до 35 років відповідно до вікової періодизації онтогенезу людини,
яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології,
фізіології та біохімії АПН СРСР [104]) (табл. 2.1).
В якості контролю нами були використані антропометричні і дерматогліфічні дані
207 практично здорових осіб (84 чоловіків від 22 до 35 років та 123 жінок від
21 до 35 років) мешканців Подільського регіону України з банку даних
науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім.
М.І. Пирогова (тематика “Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових
та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та
фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів
мультифакторіальних захворювань”), у яких після попереднього
психофізіологічного та психогігієнічного анкетування для визначення
суб’єктивного стану здоров’я, було проведено детальне клініко-лабораторне
дослідження – ультразвукова діагностика серця, магістральних судин,
щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини та жовчного
міхура, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; рентгенографія грудної
клітки; спірографія; електрокардіографія; реовазографія; стоматологічне
обстеження; визначені основні біохімічні показники крові та рівень гормонів
щитоподібної залози та яєчників.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих на псоріаз за статтю, віком та тривалістю
захворювання (n, %).
Рік наро-дження (вік)
Чоловіки
Жінки
всього
Тривалість захворювання
всього
Тривалість захворювання
1-3 роки
3-10 років
більше 10 років
1-3 роки
3-10 років
більше 10 років
1971 (35)
14
(7,57%)
(7,45%)
(8,33%)
(6,45%)
13
(7,93%)
(7,41%)
(8,00%)
(8,57%)
1972 (34)
10
(5,41%)
(4,26%)
(5,00%)
(9,68%)
13
(7,93%)
(11,1%)
(6,67%)
(5,71%)
1973 (33)
10
(5,41%)
(6,38%)
(3,33%)
(6,45%)
12
(7,32%)
(7,41%)
(6,67%)
(8,57%)
1974 (32)
14
(7,57%)
(8,51%)
(8,33%)
(3,23%)
11
(6,71%)
(7,41%)
(6,67%)
(5,71%)
1975 (31)
11
(5,95%)
(5,32%)
(6,67%)
(6,45%)
10
(6,10%)
(5,56%)
(5,33%)
(8,57%)
1976 (30)
13
(7,03%)
(7,45%)
(5,00%)
(9,68%)
(4,29%)
(3,70%)
(5,33%)
(2,86%)
1977 (29)
11
(5,95%)
(6,38%)
(6,67%)
(3,23%)
10
(6,10%)
(5,56%)
(6,67%)
(5,71%)
1978 (28)
12
(6,49%)
(6,38%)
(6,67%)
(6,45%)
11
(6,71%)
(7,41%)
(5,33%)
(8,57%)
1979 (27)
10
(5,41%)
(4,26%)
(5,00%)
(9,68%)
10
(6,10%)
(5,56%)
(5,33%)
(8,57%)
1980 (26)
13
(7,03%)
(7,45%)
(6,67%)
(6,45%)
11
(6,71%)
(5,56%)
(9,33%)
(2,86%)
1981 (25)
13
(7,03%)
(6,38%)
(8,33%)
(6,45%)
12
(7,32%)
(7,41%)
(8,00%)
(5,71%)
1982 (24)
10
(5,41%)
(5,32%)
(6,67%)
(3,23%)
(5,49%)
(3,70%)
(5,33%)
(8,57%)
1983 (23)
13
(7,03%)
(7,45%)
(6,67%)
(6,45%)
10
(6,10%)
(7,41%)
(6,67%)
(2,86%)
1984 (22)
14
(7,57%)
(6,38%)
(8,33%)
(9,68%)
10
(6,10%)
(5,56%)
(5,33%)
(8,57%)
1985 (21)
17
(9,19%)
10
(10,6%)
(8,33%)
(6,45%)
15
(9,14%)
(9,30%)
(9,33%)
(8,57%)
Всього
185
94
60
31
164
54
75
35
З метою практичної перевірки роботи розроблених моделей ризику виникнення
псоріазу нами були додатково обстежені 36 чоловіків та 39 жінок, хворих на
обмежений і поширений псоріаз, яким провели антропологічне та дерматогліфічне
дослідження. Усі вони, відносно основної групи, були аналогічного віку та місця
проживання.
Для подальшого детального дослідження нами були обрані антропометричні,
соматотипологічні та дерматогліфічні особливості чоловіків та жінок, хворих на
різні форми вперше виявленого псоріазу.
2.1.1. Клінічна характеристика хворих на вульгарний псоріаз.
Під нашим спостереженням протягом 3-х років (з 2005 по 2008 рр.) перебувало 185
чоловіків і 164 жінки першого періоду зрілого віку (чоловіки 21-35 років, жінки
22-35 років) з різними формами клінічного перебігу псоріазу, що знаходилися на
стаціонарному лікуванні в шкірно-мікологічному відділенні ВКЛ ст. Вінниця та
Вінницькому обласному шкірно-венерологічному диспансері (див. табл. 2.1). Всі
хворі були мешканцями Подільського регіону України (Вінницька, Хмельницька і
частина Тернопільської області).
У пацієнтів до призначення лікування проводили аналіз скарг, збір анамнезу
захворювання, в тому числі алергологічного, і анамнезу життя. Здійснювали
ретельне загальне обстеження хворих, дослідження шкірних покривів і видимих
слизових оболонок, периферичних лімфатичних вузлів, внутрішніх органів і
систем. За показанням пацієнти були проконсультовані терапевтом,
невропатологом, гастроентерологом, ендокринологом і гінекологом. Усім пацієнтам
при встановлені діагнозу і подальшому спостереженні проводили традиційне
лабораторне обстеження, що включало загальний аналіз крові та сечі, стандартні
реакції крові на сифіліс, дослідження калу на наявність яєць глистів.
Для клінічної оцінки важкості перебігу і площі псоріатичних вражень використали
бальну систему – індекс PASI (Psoriatic Area and Severity Index.
Frid-riksson-Petersson, 1978). Інтенсивніст
- Київ+380960830922