РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика хворих
В досліджувану групу ввійшли хворі, що були оперовані з приводу ОР ЩЗ в
хірургічному ендокринологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні
№16 та Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України за період
1995-2004 рр. Загальна кількість хворих з морфологічним діагнозом ОР склала 47
пацієнтів. Для порівняння та вивчення особливостей ОР ЩЗ до аналізу включено
178 хворих на ПР ЩЗ та 139 хворих на ФР ЩЗ. Взагалом, серед 364 хворих з раком
ЩЗ було 319 жінок та 45 чоловіків. Загальне співвідношення чоловіків до жінок
було 1 : 7 (таблиця 2.1.).
Таблиця 2.1
Загальна характеристика хворих з раком ЩЗ за статтю
Показник
ПР
178 хворих
ФР
139 хворих
ОР
47 хворих
Жінки
162 (91%)
117 (84.2%)
40 (85%)
Чоловіки
15 (9%)
22 (15.8%)
7 (15%)
Відношення — Ч : Ж
1 : 10.1
1 : 5.3
1 : 5.7
Середній вік хворих з ПР був 44,9 + 0,87 років, у випадках ФР — 41 + 1,03,
років та у випадках ОР — 50,8 + 2,1 років.
Всі хворі були первинно оперовані в ендокринологічих відділеннях КМКЛ №16 та
Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України. В подальшому хворі
знаходились під наглядом спеціалістів онкологічних закладів, де отримували
діагностику та лікування з радіойодом, променеву терапію, хіміотерапію чи
тільки спостереження.
Інформація про анамнез захворювання, діагностику хвороби, хірургічне лікування
та результати морфологічного дослідження видаленої пухлини була отримана з
первинної медичної документації — медичних карток хірургічних відділень КМКЛ
№16 м. Києва та Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка
АМН України та шляхом персонального контакту з хворими і вивчення амбулаторних
карток. Для огляду пацієнтів всім з них були надіслані листи з проханням
з’явитися для чергового обстеження. При неможливості з’явитися для огляду
(випадки далекого проживання, наявність вираженої клінічної пролонгації
процесу, смерть хворого) результати останнього огляду лікарем з’ясовували за
допомогою телефонного зв’язку (з хворим, родичами, лікарем). Крім цього,
інформацію про подальший перебіг захворювання дізнавалися в онкологічних
закладах та відділеннях міста: Київська клінічна онкологічна лікарня, Інститут
онкології та радіології АМН України.
2.2. Методи дослідження
Доопераційне обстеження включало збір анамнезу захворювання, фізикальний огляд
по органам та системам, пальпацію ЩЗ та зон реґіонарного метастазування. Всім
хворим виконувались загальні аналізи крові, сечі, визначався рівень глюкози
крові, виконувались коагулограма крові, біохімічний аналіз крові,
рентгенографія органів грудної порожнини, огляд оториноларингологом, УЗД ЩЗ та
лімфатичних колекторів («Sonoline–Sienna» (Siemens, Німеччина) з лінійним
датчиком 7,5 Мгц). ТАПБ проводилась під контролем УЗ за загальноприйнятою
методикою. Всім пацієнтам виконувалась інтраопераційна морфологічна діагностика
з подальшим заключним патоморфологічним дослідженням.
Для класифікації раку ЩЗ ми використовували загальноприйняту гістологічну
класифікацію пухлин ЩЗ, що була розроблена експертами ВООЗ у 1988 г. [108]. До
оксифільноклітинних ми відносили пухлини, що складалися виключно або переважно
(більше, ніж 75%) з оксифільних клітин з очевидними ознаками інвазії в капсулу
та/або кровоносні судини (166, 168). Онкоцити, або оксифільні клітини, або
клітини Гюртле, характеризуються еозинофільною гранулярною цитоплазмою з
крупними везикулярними ядрами, вираженими ядерцями та численними мітохондріями
[166].
ФР та ОР ЩЗ за ступенем інвазивності розділяється на мінімальноінвазивний (МІ)
та широкоінвазивний (ШІ) варіанти. Інтерпретація різниці між цими варіантами є
тотожною для ОР та ФР ЩЗ. МІ варіант — інкапсульована пухлина, що
архітектонічно чи цитологічно не відрізняється від фолікулярної аденоми, та
діагноз базується на васкулярній (часто з пухлинними масами, покритими
ендотелієм) та/або капсулярній (пенетрація через всю товщу капсули) інвазії
[108]. ШІ варіант представлений розповсюдженою інфільтрацією судин та/або
прилеглої тиреоїдної паренхіми, пухлина часто не повністю інкапсульована.
Пухлина з вираженою капсулою та розповсюдженою інвазією, особливо васкулярною,
теж відноситься до ШІ варіанту [108].
Оксифільноклітинним раком вважався тільки оксифільноклітинний варіант ФР,
оксифільноклітинний варіант ПР не відносився до даної групи хворих, що
вивчались. При визначенні стадії хвороби була використана прогностична клінічна
класифікація пухлин ЩЗ Інтернаціонального Протиракового Комітету 5–го видання
(1997).
При визначенні об’єму оперативних втручань ми користувались загальноприйнятими
визначеннями (О.H.Clark, 1990) [64]: нодулектомія (видалення тільки вузла ЩЗ);
часткова резекція (видалення вузла з частиною оточуючої тканини ЩЗ);
субтотальна резекція (двобічне видалення більше, ніж 50%); лобектомія або
гемітиреоїдектомія (видалення однієї долі з перешийком); гемітиреоїдектомія з
перешийком та резекцією протилежної долі; біля–тотальне видалення ЩЗ
(тиреоїдектомії з одного боку з залишенням 10% (близько 1–1,5 грама) тканини з
іншого боку по задній поверхні долі); тотальна тиреоїдектомія (екстракапсулярне
видалення ЩЗ). Крім операцій на ЩЗ для видалення регіонарних метастазів
виконували дисекції (видалення клітковини з лімфатичними вузлами). Дисекція шиї
поділялась на центральну та бокову (одно- чи двобічну).
Для діагностики йод-резистентних метастазів нами був розроблений метод, що
включає 2 етапи: дослідження з 99mТс–пертехнетатом та з 99mТс–МІБІ (рання та
пізня фази). При виконанні сцинтиграфії з 99mТс–МІБІ, у деяких випадках у
поєднанні з
- Київ+380960830922