розділ 2
Природні умови м. Києва
2.1. Кліматичні умови
Можливість використання деревних рослин у декоративних насадженнях визначається
їх вимогами до умов місця зростання та рівнем негативної дії на них екологічних
факторів того чи іншого району. Вирішальне значення при цьому мають кліматичні
та ґрунтові фактори, рівень забруднення навколишнього середовища. Серед
кліматичних факторів провідна роль належить температурі. З нею пов’язані такі
властивості деревних рослин, як морозо -, зимо -, посухо - та жаростійкість.
Великі міста створюють свій особливий специфічний клімат, що є результатом
впливу господарської діяльності людини на клімат природного ландшафту.
Основними породоутворюючими факторами підстеляючої поверхні міста є великі
площі металевих, бетонних дахів і асфальтових покриттів, що мають велику
теплову інерцію, а також рослинність, водні пристрої тощо. Важливе значення
мають багаточисленні будівлі міста, особливо висотні, що перешкоджають
повітряному обміну та справляють гальмуючий вплив на вітер; вони сприяють
підвищенню шорсткості у місті й активізації термодинамічної турбулентності.
Визначну роль у формуванні погодно-кліматичних умов міста відіграють також
специфічні властивості, так званого, прикордонного суміжного шару міського
повітря, в якому завжди наявні значні концентрації різних газових домішок,
аерозолів та пилу, що суттєво впливають на радіаційний режим і всі теплофізичні
та вологісні характеристики. Створений при цьому клімат міста помітно
відрізняється від природного [93, 100].
Для належного росту і розвитку деревним рослинам потрібне світло, волога та
певний вміст у ґрунті органічних речовин і мінеральних солей. Щоб отримати
високодекоративні, довговічні насадження, добирають асортимент деревних рослин
для конкретних умов та для певного району культивування. Згідно з
ботаніко-географічним районуванням України [86], на її території виділено 24
ботаніко-географічні райони (рис. 2.1). Кожний із них характеризується своїми
природно-кліматичними умовами, різною придатністю
для зростання місцевих та інтродукованих деревних рослин.
Рис. 2.1. Ботаніко-географічне районування України:
1 – Закарпатські ліси; 2 – Карпатські ліси; 3 – Прикарпатські ліси;
4 – Розтоцько-Опільські ліси; 5 – Західне Полісся; 6 – Правобережне Полісся;
7 – Лівобережне Полісся; 8 – Волинський Лісостеп; 9 – Західний Лісостеп;
10 – Правобережний Лісостеп; 11 – Лівобережний Лісостеп; 12 – Донецький
Лісостеп; 13 – Правобережний злаково-лучний Степ; 14 – Лівобережний
злаково-лучний Степ; 15 – Правобережний злаковий Степ; 16 – Лівобережний
злаковий Степ; 17 – Полиновий Степ; 18 – Кримський Степ; 19 – Керченський Степ;
20 – Кримський злаково-лучний Степ; 21 – Кримський Лісостеп;
22 – Передгір’я Криму; 23 – Гори Криму; 24 – Південний Крим.
Клімат розташування м. Києва помірно-континентальний з фоновим мікрокліматичним
впливом індустріального міста.
За даними метеостанції “Київ”, середньорічна температура у м. Києві становить ?
+7,2єС (рис. 2.2). Абсолютний мінімум становить ? -32,2єС
(1940 р.), максимум ? +39,4єС (1936 р.) Середньорічна кількість днів з морозами
складає близько 140 днів.
Середня багаторічна кількість опадів становить 610 мм з коливаннями по роках
від 392 до 925 мм. Найбільше (близько 75%) їх випадає з квітня по жовтень (рис.
2.4). Відносна вологість повітря досить висока і становить в середньому за рік
84%, знижуючись влітку до 73?60% і підвищуючись взимку до 90% (рис. 2.3). Це
зумовлює порівняно невелике випаровування вологи з поверхні ґрунту, що при
значній кількості опадів створює позитивний баланс вологості в ґрунті. Проте, в
окремі роки влітку спостерігаються посушливі періоди, обумовлені відсутністю
або незначною кількістю опадів при наявності підвищеної температури повітря,
внаслідок чого рослини витрачають продуктивні запаси вологи в ґрунті. Часто
атмосферна посуха супроводжується і ґрунтовою.
Рис. 2.2. Середньомісячна температура повітря (м. Київ, 2003-2005 рр.)
Рис. 2.3. Середньомісячна вологість повітря (м. Київ, 2003-2005 рр.)
Рис. 2.4. Середньомісячна сума опадів (м. Київ, 2003-2005 рр.)
В умовах регіону досліджень значну роль відіграють повітряні маси атлантичного
і незначну – тропічного походження. До нього періодично надходить холодне
арктичне повітря, яке зумовлює відчутне похолодання взимку, а навесні викликає
пізні заморозки. Зима на Київщині досить тривала, але порівняно тепла.
Характерні відлиги, коли температура повітря іноді підвищується до +10єС, а
сніговий покрив зовсім зникає. Типові зимові погодні процеси проявляються в
останній декаді листопада і спостерігаються до кінця лютого. Зимою 2005/06 року
найнижча відмітка температури повітря спостерігалась 20?21 січня – -23,4єС, а
середня температура зими – -5,7єС.
Взимку часто спостерігається хмарна погода, яка є результатом проходження
циклонів. Опади можуть випадати як у вигляді снігу, так і дощу – при глибоких і
тривалих відлигах, а також проходженні атлантичних і південних циклонів. За
зимовий період випадає 70?90 мм опадів. Висота снігового покриву становить в
середньому 25?30 см, в окремі роки досягає
70 см. Взимку 2005/06 року найбільша глибина снігового покриву була
18 лютого – 23 см, а середня за зимовий період – 6 см.
Залежно від співвідношення між тривалістю циклонічної і антициклонічної
діяльності, на Київщині розрізняються теплі й холодні зими. Теплі зими
характеризуються частими виходами атлантичних циклонів з суцільною хмарністю та
опадами у вигляді снігу, мокрого снігу, дощу і мряки. Вітровий режим
характеризується зростанням швидкостей порівняно з іншими сезонами і несталістю
напрямків. Середні місячні швидкості ві
- Київ+380960830922