Вы здесь

Агроекологічні основи вирощування коріандру в північній підзоні Степу України

Автор: 
Конопльов Олексій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
3408U004580
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Грунтово-кліматична характеристика підзони, методика досліджень
Ріст і розвиток рослин знаходяться під постійним впливом умов зовнішнього
середовища. Ступінь впливу їх на рослину значною мірою визначає врожайність
вирощуваних культур.
Інтенсивність росту і розвитку рослин залежить не від окремих факторів, а від
сумісного впливу на організм. Ще М.І. Вавилов [3] відмічав глибокий
взаємозв’язок між рослинами і зовнішнім середовищем. В комплексі факторів, які
постійно впливають на рослину, ґрунт і клімат є ледве не найголовнішими. Отже,
отримання високих врожаїв можливе тільки при глибокому пізнанні умов життя
рослин і правильному їх регулюванні.
Найважливіше завдання заключається в тому, щоб як можна більше зменшити дію
можливих негативних проявів природних факторів.
2.1. Ґрунти
Експериментальна робота з даної теми виконана на дослідному полі навчального
господарства «Самарський» Дніпропетровського державного аграрного університету
протягом 2002-2006 рр., шляхом постановки польових, лабораторно-польових і
лабораторних дослідів. Господарство розташоване в 20 км на схід від м.
Дніпропетровськ.
Ґрунтовий покрив навчального господарства «Самарський» представлений
чорноземами звичайними малогумусними середньопотужними повнопрофільними з
різним ступенем еродованості покрову. Гранулометричний склад ґрунтів варіює від
важко- до легкосуглинкових.
Основною ґрунтоутворюючою породою навчгоспу «Самарський» є леси і лесоподібні
суглинки. Товщина її досягає 20-30 метрів. У будові лесів чітко виявляється
ярусність. Лес – порода палевого кольору, однорідного пильовато-суглинкового
або глинистого механічного складу, з переважанням часток від 0,05 до 0,01 мм,
не має шаруватості, пористий, карбонатний, при розмиванні утворює вертикальні
стінки.
Ґрунтові води на вододілах і схилах залягають на глибині 8-12 м і глибше. По
днищах балок ґрунтові води залягають на глибині 4-6 м.
Характерною особливістю ґрунтів є широке розповсюдження серед них еродованих
ґрунтів: від тих, що тільки починають піддаватися ерозії (із змивом до 5 см) до
сильно еродованих і повністю зруйнованих ґрунтів, у яких відсутні всі генетичні
горизонти, властиві чорнозему, а також – до потужних наносних.
Вміст гумусу (ГОСТ 26213-91, за Тюріним) у верхній частині
гумусо-аккумулятивного горизонту складає 4,2-4,8 %, в нижній – 3,6-4,2 %, в
першому перехідному горизонті – 2,5-3,0 %. Вміст у верхньому 0-20 см шарі
ґрунту легкогідролізованого азоту (по Тюріну і Кононовій) складає 8,0-8,5
мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору (ГОСТ 26204-91, по Чирикову) 9,0-10,0 мг/100
г ґрунту і обмінного калію (ГОСТ 26210-91, по Масловій) – 14,0-15,0 мг/100 г
ґрунту. Валовий вміст азоту в верхній половині гумусового горизонту складає
0,185 %, в нижній – 0,178 %; фосфору (ГОСТ 26261-84) – 0,139 та 0,134 %
відповідно; калію (ГОСТ 26261-84) – 2,24 та 2,30 %.
2.2. Погодно-кліматична характеристика
Клімат степової зони України характеризується помірною континентальністю, яка
зростає з заходу на схід і південно-схід. В тому ж напрямку підвищується
температура, кількість діб з сильними вітрами і суховіями, пиловими бурями,
знижується відносна вологість повітря і кількість опадів. Тут дуже виражена
диспропорція між високою родючістю ґрунту, тривалим і багатим на тепло
вегетаційним періодом з одного боку і дефіцитом вологи, частими проявами посухи
– з другого.
В зв’язку з тим, що світло не є лімітуючим фактором в даній зоні для
вирощування коріандру, оцінка кліматичних ресурсів для степової зони
визначається, як правило, наявністю вологи та тепла.
Звичайно сума опадів за рік в північній підзоні Степу України знаходиться в
межах 425-500 мм. Кількість опадів в окремі роки змінюється від 790 до 200 мм
за рік, що викликає великі коливання врожайності по роках. Причому,
вірогідність років з опадами менше 400 мм складає 30 %, тобто нестача вологи в
середньому має місце кожен третій рік. В навчгоспі «Самарський» ДДАУ
середньорічна температура повітря складає 8,4 ОС, сума опадів – 472 мм. Третина
річної норми опадів випадає в холодний період року, що знижує їх ефективність.
Найбільш посушлива друга половина літа і осінній період, що створює
несприятливі умови для отримання сходів, укорінення і розвитку озимого
коріандру, особливо після непарових попередників. Кожний третій-четвертий рік
для отримання сходів несприятливий; повноцінні сходи можна отримати тільки по
парах або на зрошенні.
В холодний період року (листопад – березень) випадає 30 % загальної кількості
опадів, на теплу пору року (квітень – жовтень) припадає 70 %, в тому числі на
літні місяці – 30-40 % всіх опадів. Найбільш рівномірно опади випадають в
зимові місяці. В цілому за холодний період (листопад – березень) випадає
150-175 мм. Вони грають основну роль в накопиченні вологи в грунті. Коефіцієнт
атмосферного зволоження (КУ) 0,44-0,81.
Зима звичайно м’яка, малосніжна, з частими і сильними відлигами, коли
температура повітря піднімається до 9-14 ОС. Глибокі відлиги можуть змінюватися
сильними морозами. Від різких коливань температури сильно страждають озимі
посіви не тільки коріандру, а й інших сільськогосподарських культур. Термін
періоду з середньодобовою температурою нижче 0ОС складає 120 діб. Середня
декадна висота снігового покриву в північній підзоні Степу України 10-15 см,
середня глибина промерзання ґрунту 35-60 см, найбільша – 120 см, найменша –
2-30 см.
Середньомісячні температури повітря в січні коливаються від 4 до -8ОС, в липні
від 21 до 23ОС, річний максимум – від 39 до 41ОС. Вегетаційний період складає
200-300 діб.
Перші осінні заморозки починають