РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методичні підходи до дослідження часової складової в картині світу
суб’єкта
Часова складова є однією із найважливіших в картині світу субєкта, однак, як
показав аналіз літератури, незважаючи на широке вживання терміну "час", серед
дослідників не склалося єдиного визначення даного поняття. З психологічної
точки зору, часову складову в картині світу суб’єкта можна розглядати як
феномен, що визначає сприймання суб'єктами елементів навколишньої дійсності.
Вона містить в собі сукупність суб’єктивних уявлень та переживань про час.
Суб'єктивні уявлення й переживання часу ставали предметом численних
психологічних досліджень [1; 27; 31; 36; 40; 53; 55; 194]. Разом із тим, у
психології, у рамках окремих досліджень розробляються відмінні друг від друга
характеристики й властивості часу. При цьому мало враховуються існуючі
загальнонаукові знання й підходи в дослідженні часу.
Уявлення про час поряд з переживаннями є невід'ємним компонентом часової
складової в картині світу суб'єкта. Разом із тим, як показано в першому
розділі, серед психологічних досліджень суб'єктивного часу бракує єдності у
виокремленні головних характеристик часу. Навпаки, у природничих науках і
філософії, у цілому, виділяють два основні види – це характеристики статусу
часу та характеристики становлення часу.
Характеристики статусу зовсім по різному розглядаються в межах
субстанціональної й реляційної загальнонаукових концепцій часу, які пропонують
розглядати чотири характеристики: "тривалість – упорядкованість";
"рівномірність – нерівномірність"; "зворотність – незворотність часу";
"перервність – неперервність". Характеристики становлення часу розглядаються в
межах "статичної" та "динамічної" концепцій, це: "швидкість перебігу часу";
"точка відліку часу" [121; 122; 145]. Узагальнюючи основні характеристики часу
в рамках чотирьох концепцій часу можна об'єднати в шість головних характеристик
часу (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Система типів характеристик в рамках чотирьох загальнонаукових концепцій часу
Підстави
типологізації
Типи характеристик часу
Субстанціональний
Реляційний
Динамічний
Статичний
Статус
часу
Рівномір-ність
Нерівномір-ність
______
______
Незворот-ність
Зворотність
Неперерв-ність
Перервність
Тривалість
Упорядкованність
Становлення
часу
______
______
Швидкий плин часу
Повільний плин часу
Наявність точки відліку часу
Відсутність точки відліку часу
В психології такі характеристики часу як тривалість, рівномірність,
незворотність, неперервність, безпочатковість і нескінченність є найбільш
загальновизнаними універсальними характеристиками часу. Разом з тим, такі
характеристики як нерівномірність перебігу часу, зворотність, перервність,
швидкоплинність і повільний плин, упорядкованість визнаються багатьма
дослідниками як суб'єктивні феномени, що вимагають спеціального дослідження.
Однак дані характеристики, попри свою унікальність, також включені в ряд
природничонаукових теорій, таких як, наприклад, теорія відносності або
термодинаміка.
Запропонована система типів характеристик часу має глибоке психологічне
коріння, оскільки вони є відображенням суб’єктивної картини світу філософів та
мислителів. Так як в експериментальних дослідженнях у психології довгий час
домінувала позитивістська парадигма у погляді на психічні процеси, то час
визначався лише як зовнішній об’єкт, на який може бути спрямоване пізнання
людини, подібний погляд на природу речей не враховує весь спектр особливостей
часу, саме тому розгляд часу як відносного феномену, запропонований у
спеціальній теорії відносності, часто-густо не враховувся в психологічних
концепціях та теоріях, це призвело до фрагментарності наукових знань про час. З
одного боку, в природничих науках за часом визнається цілий спектр іноді
протилежних властивостей, з іншого боку, в гуманітарних науках висунута ідея
"психологічного" часу, який фактично стає антитезою фізичному часу. Разом із
тим, "фізичний" час і "психологічний", на думку Т.М. Березіної [27], слід
розглядати як нерозривно взаємозв’язані. Наукові теорії значною мірою виражають
психологічні особливості їхніх творців. Вони з'являються як генералізовані
експлікації внутрішнього світу авторів і їх власних психологічних особливостей
[135; 178; 213]. Іншими словами, у формуванні теорій часу важливу роль грають
особистісні уявлення й переживання про час.
Звідси, перераховані характеристики часу дозволяють описати особливості
суб'єктивного відображення часу й типологізувати часові складові в картині
світу суб'єкта на чотири типи: "статичний", "динамічний", "субстанціональний" і
"реляційний". Наше дослідження базується на припущенні, що картина світу
суб'єкта, у якій час має такі характеристики, як "тривалість", "рівномірність,
"незворотність" характеризується "субстанціональним" типом часової складової.
Картина світу, у якій час, навпаки, відносний, мінливий, зворотній –
"реляційним" типом часової складової. Картина світу, в якій час є швидкоплинним
та є точка відліку має "динамічний" тип часової складової. Картина світу, у
якій час нерухомий, безпочатковий й нескінченний – має "статичний" тип часової
складової.
Запропонована нами типологія часової складової в картині світу суб'єкта, з
одного боку, найбільш повно враховує особливості самої природи часу, і з іншого
боку, упорядковує основні характеристики часу. Разом з тим, на нашу думку,
варто враховувати ряд обмежень у виділеній нами типології.
Перше обмеження пов'язане, у першу чергу, зі ступенем ідеа
- Київ+380960830922