РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ Й АНТРОПОГЕННІ ЧИННИКИ
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ ТЕРИТОРІЇ
2.1. Природно-географічні особливості та їх вплив на формування екологічного
стану території
Чернівецька область (Буковина та Північна Басарабія) розміщена на Заході
України і займає площу 8,1 тис. км2 (найменша область України), населення 915
тис. осіб (на 2004 р.). Пересічна густота населення становить 113 тис/км2
(п’яте місце в Україні). Сільське населення переважає над міським (59%). В
адміністративному відношенні область поділяється на такі райони: Вижницький,
Герцаївський, Глибоцький, Заставнянський, Кельменецький, Кіцманський,
Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький, Хотинський.
Межує Чернівецька область на півдні та південному сході з Румунією і Молдовою
(на протязі майже 200 км), на заході з Івано-Франківською областю (майже 70
км), на півночі – р. Дністер (понад 270 км), по якій проходить межа з
Тернопільською, Хмельницькою і Вінницькою областями. Річка Прут поділяє область
на дві майже рівні частини.
Область розташована на межі регіональних систем Центральної і Східної Європи,
які представлені різними ландшафтними, історико-географічними, етнографічними і
виробничо-господарськими комплексами. Тут, на порівняно невеликій площі,
природні умови складні, контрастні, різноманітні (рівнинні, передгірні та
гірські), що знайшло відображення у формуванні різних типів навколишнього
природного середовища (умови життєдіяльності людини).
Серед ландшафтоутворюючих компонентів-чинників провідними є рельєф і геологічна
будова літоморфогенетичних комплексів. В орографічному (рельєфному) відношенні
Чернівецька область досить різноманітна. Абсолютні висоти місцевостей
коливаються від 63 м на сході до 1580 м на південному заході (гора Яровиця в
Буковинських Карпатах). Виділяються Прут-Дністровська пластова рівнина
(пересічні висоти 100-300 м) із зональними лісостеповими ландшафтами,
Прут-Сіретська передгірна височина (300-500 м) з переважанням лучно-лісових
ландшафтів та Буковинські Карпати (низькогір’я – 500-900м; середньогір’я –
900-1500м; високогір’я – вище 1500 м) з висотною гірсько-лісовою поясністю.
Територія області розміщена в зоні контакту стародавньої Східно-Європейської
платформи, зокрема її південно-західного крила (Волино-Подільська плита), з
молодою (альпійською) Карпатською складчатою гірською системою. Між ними
знаходиться Передкарпатський прогин. У гірській частині проявились активні
тектонічні процеси, сейсмічність (семибальна зона сейсмічності).
У межах рівнинної частини області сформувалась потужна (у кілька сотень метрів)
товща осадових порід (починаючи від палеозойських і закінчуючи неогеновими і
четвертинними). Представлені вони пісковиками, вапняками, мергелями, глинами,
аргілітами пісками. В Карпатах головна роль в геологічній будові належить
палеогеновому та крейдовому флішу. Найпоширеніші породи тут пісковики, сланці,
аргіліти, мергелі, пласти яких зім’яті в складки і розбиті тектонічними
тріщинами.
Антропогенні (четвертинні) відклади в області є поверхневими, вони перекривають
породи різного віку і складу. Це суглинки, глини, супіски тощо. Потужність їх
невелика, від кількох до десятків метрів. Вони служать материнськими породами
сформованих тут різних типів ґрунту, відіграють важливу роль в
еколого-геохімічних процесах.
Кліматичні умови території області зумовлені розміщенням її у середніх широтах
помірного поясу (між 48° 21' і 47° 43' – північної широти) та наявністю
гірської системи Карпат, що, в свою чергу, обумовлюють відповідний прояв
радіаційного і циркуляційного факторів кліматоутворення. Згідно з розподілом
радіаційного балансу в часі і по території області, відбувається розподіл
температури повітря. Середньорічна температура коливається від 8 °С на
північному сході до 3 °С на південному заході (Карпатський регіон).
Найхолоднішим місяцем є січень, середня температура коливається від -5 °С до -9
°С, і найтепліший липень, відповідно +19 °С (на сході) і +15 °С (в горах).
Відомо, що найнижча температура на рівнині опускається до -32 °С, а в горах
до - 40 °С (особливо тоді, коли приходять маси арктичного повітря).
Найвищі температури повітря піднімаються в рівнинних районах до +37 °С, +38 °С,
в горах до +32 °С, +35 °С (прихід тропічних повітряних мас із Середземного
моря). Однак, такі явища бувають нетривалими. Переважають помірні температури
(зими не суворі, літо помірно тепле). Зимою часто бувають відлиги, хмарне небо,
тумани. Часті зміни погодних умов, що негативно впливають на стан здоров'я
людей.
Опади, як метеорологічний елемент, визначають режим зволоження території, і в
значний мірі впливають на характер біохімічних процесів, перерозподіл та
акумуляцію забруднюючих речовин тощо. Режим опадів характеризується великою
мінливістю в часі і по території. Середні річні суми змінюються від 550 мм на
крайньому сході області (Сокиряни, Кельменці), до 700 мм на південному заході,
у Сторожинецькому районі (в м. Чернівці – 650 мм). У горах опади різко
зростають з висотою і на найбільш високих хребтах досягають 1000 мм (однак, в
окремі роки спостерігається значне їх відхилення від середніх багаторічних). В
теплу половину року опадів приблизно в три рази більше, ніж у холодну, і вони
часто мають зливовий характер. Відмітимо також, що долини річок порівняно з
оточуючими схилами, одержують меншу кількість опадів (особливо в Карпатах).
Вітровий режим (який є одним із факторів перерозподілу забруднюючих речовин)
визначається розподілом тиску повітря та характером атмосферної циркуляції.
Значний вплив на напрямок вітру біля земної поверхні має рельєф, ос
- Київ+380960830922