РОЗДІЛ 2
Геолого-петрографічна характеристика метаморфічних порід КНГС та її полігону
2.1. Структурно-тектонічна характеристика Центрально-Криворізької підзони
Кривбасу (КНГС)
Ділянка досліджень (рис. 2.1) належить до Центрально-Криворізької підзони
Кривбасу [55-60].
Проведені сейсмічні дослідження (МСГТ і ВСП) [61], а також буріння і комплексні
дослідження КНГС-8 та свердловини 22350 «Супутник-2» передбачають існування
єдиного складнопобудованого Криворізького синклінорію, який зоною
Центрально-Криворізького (Тарапаківського) насуву поділяється на дві частини –
східну і західну [57, 58, 62-65].
Східна зона включає відносно слабко метаморфізовану Саксаганську синкліналь та
прилеглі до неї ділянки, а західна – Аннівську синкліналь, що насунута на
породи східної частини [57, 58, 62].
Аннівська синкліналь за результатами комплексної інтерпретації
геолого-геофізичних досліджень – це складно побудована, асиметрична складка з
крутим (70-750) падінням на захід. Водночас вона розбита багаточисельними
розривними порушеннями на блоки, що зазнали тектонічних зміщень один відносно
одного. Синкліналь представлена породами новокриворізької, скелеватської,
саксаганської, гданцевської та глеєватської світ.
Саксаганські синкліналь і антикліналь представлені породами середнього та
верхнього архею та криворізькою, скелеватською, саксаганською та гданцевською
світами нижнього протерозою. Саксаганська антикліналь представляє собою нижню
частину Саксаганської синкліналі, що припіднята і насунута на Саксаганську
синкліналь. В напрямку на північ зона зчленування Саксаганських антикліналі і
синкліналі, що проходить по східній гілці Саксаганського насуву, поступово
занурюється [57, 62, 66, 67].
Первомайська синкліналь займає особливе місце серед складчастих структур
ділянки, оскільки розташована майже під прямим кутом до основного простягання
структур Кривбасу. Вона має складну блоково-складчасту будову. За результатами
сейсмічних досліджень передбачається, що формування синкліналі можливо
обумовлено проникненням порід криворізької серії в вузький коридор, що
утворився внаслідок стику двох крупних гранітоїдних масивів – Саксаганського і
Демуринського – по локальному насуву [55, 56, 68].
Девладівський древній субширотний розлом вважається провідником гранітоїдних
мас протерозойського віку. Він є нечіткою границею, що поділяє ділянку робіт на
дві половини, які різняться між собою простяганням основних структур, ступенем
метаморфізму і ступенем гранітизації, особливо східної частини.
До ділянки досліджень належить Терновська синклінальна структура, яка обмежена
на південному заході і північному сході тектонічними порушеннями. Вісь
синкліналі орієнтована в північно-західному напрямку. Терновська синкліналь
складена товщею гранітизованих метабазитів з ультрабазитовими пластовими
тілами, які розташовані на її крилах і підкреслюють її синклінальний характер
[56, 62].
Девладівська ділянка ультрабазитів розташована на схід від Терновської
синклінальної структури і складається з двох тіл – Варенського і
Девладівського, що витягнуті в субширотному напрямку та залягають серед
гранітоїдів і амфібол-біотитових гнейсів.
Варенське тіло ультрабазитів в західній своїй частині з неузгодженням залягає
серед метабазито-ультрабазитової товщі Терновської синклінальної структури, а в
східній частині воно субузгоджено розташоване серед сірих плагіогранітів
саксаганьського типу.
2.2. Мінералого-петрографічна характеристика зразків гірських порід КНГС і її
полігону.
Криворізька надглибока свердловина (КНГС) пробурена в західній частині
Аннівської синкліналі (глибина забою свердловини 5432 м) і представлена
породами новокриворізької, скелеватської, саксаганської, гданцевської та
глеєватської світ.
Рис. 2.1 Геологічна схема ділянки досліджень (м-б 1:100000)
В геологічному розрізі КНГС виділяються такі основні різновиди порід: гнейси
(біотитові, гранат-біотитові з амфіболом, силіманітом, ставролітом,
мусковітом), метабазити (амфіболіти з біотитом, гранатом, клинопіроксеном),
метаультрабазити (хлорит-тремоліт-карбонатні породи з тальком, пентландитом,
шпінеллю, флогопітом), залізисті породи (магнетитові кварцити з кумінгтонітом,
гіперстеном, сидеритом), гранат-біотитові сланці (із кумінгтонітом, кварцом,
магнетитом). Нерідко зустрічаються мусковітові сланці і кварцити (із біотитом,
андалузитом, силліманітом, кіанитом, ставролітом, гранатом), а іноді мармури,
тремолітові і карбонат-силікатні породи - скарноїди (із діопсидом, тремолітом,
кварцом, кальцитом, доломітом, мікрокліном, плагіоклазом, сфеном, рутилом,
гранатом, клиноцоізитом, епідотом, флогопітом, хлоритом, сульфідами). Більша
частина з них є ізофаціальними метаморфічними породами – переважно
епідот-амфіболітової, а іноді зеленосланцьової фацій, сланцюватими із
субгоризонтальною лінійністю [56, 57, 62].
Для проведення петрографічних та сейсмоакустичних досліджень було відібрано 73
зразки, які досить повно характеризують основні петрографічні типи порід
свердловини. Зразки гірських порід відібрані від глибини 971м майже до забою
свердловини (5337 м) рівномірно. Сейсмоакустичні вимірювання зразків гірських
порід з наявною інтенсивною тріщинуватістю були ускладнені, а іноді і не дали
результатів у зв’язку з порушеннями зразків при накладанні додаткової напруги
та незворотних змінах в тріщинно - поровому просторі зразків при їх виносі на
денну поверхню.
Петрографічні дослідження зразків гірських порід КНГС проводилися з метою
визначення текстурно-структурних характеристик зразків, їх якісного та
кількісного мінералогічного
- Київ+380960830922