РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічні методи дослідження та характеристика обстежених хворих.
Робота основана на результатах обстеження 136 хворих на ПАГ , які в період з
2000 по 2006 роки знаходились на лікуванні в неврологічному відділенні
Рівненської центральної міської лікарні. В якості контролю обстежено 60
практично здорових осіб з рівномірним розподілом за віковими гуртами та статтю
відповідно хворим ПАГ.
Обґрунтуванням для діагнозу ПАГ були наступні критерії :
а) анамнестичні дані з вказівкою на знижений АТ з об’єктивним підтвердженням
його занижених значень на 10-30мм рт.ст., від меж вікової норми;
б) низькі значення АТ не були пов’язані з ОГ, в тому числі вторинною, а також з
патологією системи кровообігу, оскільки всі обстежувані проходили кардіологічні
обстеження, і під нагляд бралися тільки ті особи, у яких зміни серцевої
діяльності не виходили за фізіологічні вікові межі;
в) при клінічному обстеженні виявлялася дифузна органічна чи
органічно-осередкова симптоматика з боку пірамідних структур і/чи ознаки
внутрішньочерепної гіпертензії.
При клінічному неврологічному обстеженні ретельно аналізувалися скарги
хворих, анамнез захворювання та фактори, які сприяли б його розвитку. В
неврологічному статусі особлива увага приділялася виявленню ознак рефлекторної
пірамідної недостатності з анатомо-топічною діагностикою поширеності процесу,
зокрема, – конвекситальний і/чи субкортикальний та глибинний рівні головного
мозку.
Для визначення клінічних синдромів ПАГ використовувалися наступні критерії, –
зокрема скарги хворих на головний біль з оцінкою його локалізації, виразності,
характеру, проявів, супровідних ознак та часу виникнення, а також дані
предметного клінічного і параклінічного обстежень. Це дало нам змогу виділити
три синдроми захворювання , які за провідними ознаками ми означили як
цефалгічний, гідроцефально-гіпертензійний і органічних порушень.
Цефалгічний синдром, передусім, характеризувався нападами минучого
інтенсивного, латералізованого, пульсівного головного болю, який, на відміну
від мігрені, виникав без аури.
При гідроцефально-гіпертензійному передували скарги, присутні для
внутрішньочерепної гіпертензії, пов’язаної з венозним застоєм, а відтак
хронічним розладом лікворнодинаміки. За цього головний біль був тривалим,
дифузним, локалізувався в ділянці переважно потилиці, а за характером був
розпираючим і супроводжувався запамороченнями, нудотою, і навіть блюванням, яке
приносило деяке полегшення пацієнтам. Частіше він виникав під ранок чи в кінці
робочого дня у осіб, праця яких потребувала значного розумового напруження.
Для синдрому органічних порушень більш характерними були скарги на минучі
оніміння і слабкість в кінцівках, нерідко зі супровідним запамороченням.
Головний біль частіше носив стискуючий характер, був дифузним чи мігруючим, а
то й оперізуючим довкола голови часом з пульсуванням. Частіше утримувався
довго, а то й ставав постійним і виникав поза будь-якої залежності від пори
дня.
Але основним для обґрунтування виділення вказаних синдромів, і особливо
диференціації цефалгічного від мігрені, була оцінка даних предметного
клінічного обстеження зі встановленням стійких проявів дифузних органічних і/чи
органічно-осередкових ознак ураження головного мозку, в тому числі в
міжнападових періодах перебігу захворювання.
Поряд з клінічним неврологічним обстеженням, хворим проводилися лабораторні
дослідження, а за необхідності консультації інших фахівців, що дозволило
усунути можливість тих захворювань, передусім з боку внутрішніх органів і
ендокринної системи, які могли б бути або причиною, або сприяти розвитку ПАГ.
В таблиці 2.1 показано, що із 136 хворих на ПАГ чоловіків було 49 (36%), а
жінок 87 (64%). Особливої різниці в розподілі пацієнтів по віковим категоріям
нами не виявлено.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих ПАГ за статтю та віковими групами
Групи за статтю
Вікові групи (в роках)
Всього
20-29
30-39
40-49
абс
абс
абс
абс
Чоловіки
18
13,2
14
10,3
17
12,5
49
36,0
Жінки
31
22,8
27
19,9
29
21,3
87
64,0
Разом
49
36,0
41
30,2
46
33,8
136
100,0
Звертає на себе увагу переважаюче майже вдвічі, порівняно з чоловіками,
представництво осіб жіночої статі в усіх вікових категоріях, що за даними низки
авторів [21, 37, 86, 145, 234] узгоджується з більш частим зустрічанням
захворюваності ПАГ у жінок. В цілому, як видно з отриманих даних, переважали
пацієнти в періоди життя пов’язані з найбільшою активністю їх трудової
діяльності, на що також вказували деякі науковці [21, 115, 126, 129].
Щодо можливої причини розвитку ПАГ, то це питання в значній мірі є дискусійним.
Не вдаючись в подробиці цієї дискусії, на підставі проведеного таємного
анкетування, ми прослідкували фактори ризику, в тому числі з урахуванням статі
(таблиця 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих по факторах ризику і статі
Фактори ризику
Стать
Всього
Чоловіки
Жінки
абс
абс
абс
7
1. Спадковий
45
33,1
81
59,5
126
92,6
1.1. По материнській лінії
17
12,5
28
20,6
45
33,1
Продовження табл. 2.2
1.2. По батьківській лінії
5,9
11
8,1
19
14,0
1.3. По обох лініях
20
14,7
42
30,9
62
45,6
1.4. Не встановлено
2,9
4,4
10
7,3
Разом:
49
36,0
87
64,0
136
100,0
2. Екзогенні інтоксикації
49
36,0
34
25,0
83
61,0
2.1. Алкоголь регулярно
5,8
4,4
14
10,3
2.2. Паління регулярно
14
10,3
10
7,4
24
17,6
2.3. Алкоголь і паління відносно регулярно
22
16,2
14
10,3
36
26,5
2.4. Спорадично тільк