Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від видового складу компонентів та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Дослідження з вивчення продуктивності люцерно-злакових травосумі­шок
проводилися на території агрономічної дослідної станції Національного аграрного
університету, що знаходиться у с. Пшеничному Васильківського району Київської
області. Територія господарства входить до північної Біло­церківської провінції
правобережного Лісостепу України. Рельєф місцевості слабохвилястий.
Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний, за грануло­метричним
складом – великопилуватий середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі
ґрунту (за Тюріним) становить 4,34-4,68 %, вміст лужногідро­лізованого азоту
(за Корнфілдом) низький – 106-114 мг/кг ґрунту, рухомого фосфору і обмінного
калію (за Чиріковим) – відповідно 45-50 і 50-60 мг/кг ґрунту, що вказує на
середній рівень забезпечення елемен­тами живлення. Реакція ґрунтового розчину
близька до нейтральної – рНKL 6,8-7,3, сума увібраних основ в орному шарі
ґрунту (за Каппеном-Гільковіцем) – 30-32 Ммоль на 100 г ґрунту.
Фізичні властивості ґрунту добрі. Так його щільність у рівноваж­ному стані
становить 1,16-1,25 г/см3 загальна пористість досягає 52%. Вологість стійкого
в'янення – 10,8%; польова вологоємкість – 28%, повна вологоємкість – 42%;
глибина залягання ґрунтових вод – 3-4 м.
Клімат зони помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря
знаходиться на рівні +6,7°С. Середня температура найтеплішого місяця (липня)
+19,2°С, найхолоднішого (січня) – мінус 6,3°С. Абсолютні максимуми
спостерігаються в липні й серпні (+39°С), абсолютні мінімуми – в січні й лютому
(мінус 33-34°С).
Сніговий покрив є одним з найважливіших факторів, що зумовлює нор­мальну
перезимівлю багаторічних трав та весняні запаси вологи в ґрунті. Стійкий
сніговий покрив, тривалість якого коливається в межах 90-95 днів, утворюється
відразу після переходу середньодобової температури через 0°С. Середня висота
снігового покриву 12-15 см, запаси води в ньому становлять в середньому 30-40
мм. Утворюється він нерівномірно: з’являється у другій декаді листопада і
сходить у третій декаді березня.
Перші осінні заморозки відмічаються у першій декаді жовтня, а найбільш пізні
весняні припадають на другу декаду травня. Зима характеризується частими
відлигами з підвищенням температури повітря до +7-8 0С, а в західній частині –
до +10-140С. Унаслідок перепадів плюсових і мінусових температур часто
утворюється льодова кірка, що негативно позначається на перезимівлі озимих
зернових культур і багаторічних трав. Весняний період супроводжується
інтенсивним наростанням температури, що призводить до зниження відносної
вологості повітря.
Вегетаційний період починається з переходом середньодобової температури за 5°С.
Це припадає на кінець другої – початок третьої декад квітня і закінчується у
жовтні. Активна вегетація відбувається за середньодобової температури понад
10°С і триває від 155 до 199 днів. Сума активних температур у регіоні становить
2510-2680°С.
Середньорічна кількість опадів сягає 550-650 мм. У зимові місяці випадає 90-100
мм, весняні – 120-130, влітку – 195-200 і восени – 130-135 мм. Основна
кількість опадів (75%) фіксується у теплий період року (з квітня по жовтень).
За рік у середньому 25-28 днів припадає на грози, які супроводжуються зливами.
Найбільша їхня кількість спостерігається в червні і липні. Зливи є причиною
намокання скошених на сіно трав, що ускладнює їх збирання. В цей же час бувають
дні з невеликими та середньої інтенсивності атмосферними посухами. Вони
тривають від 5 до 45 днів.
Погодні умови в роки досліджень відрізнялися від середніх багаторічних, що
певним чином вплинуло на формування продуктивності бобово-злакових травостоїв,
але вони були типовими для району.
Так, погодні умови зимового періоду 2004 року були дещо несприятливими для
перезимівлі багаторічних трав. За період їх вегетації випало 396 мм опадів, що
на 28 мм більше середньої багаторічної норми (368 мм). Середньодобова
температура знаходилася на рівні середньобагаторічної. Сума активних температур
становила 2944 градусів, що значно перевищило норму. Середньодобова температура
через +50С перейшла 4 квітня, а через +10 0С – 16 квітня.
Відхилення від середніх багаторічних температур і опадів за вегетаційний період
багаторічних трав наведено в додатку А та на рисунку 2.1.
Друга половина весни характеризувалася теплою погодою. Середньомісячна
температура повітря у квітні й травні була на рівні багаторічної норми, а сума
опадів – більшою на 20 мм лише у квітні. Середньодобова температура в літній
період зафіксована майже на рівні середньобагаторічних показників. Підвищення
температури на 3,10С і зниження кількості опадів на 55 мм спостерігалось в
липні, що в 2,5 раза менше за середню багаторічну
норму.
У серпні випало 133 мм опадів, що в 2,3 раза більше порівняно з нормою. Осінь
була теплою і сухою. У вересні температурні показники знаходились практично на
рівні середньобагаторічних температур, а в жовтні були більші за норму на 4 0С;
опадів у цей час випало менше лише на
10 мм.
Вегетаційний період закінчився 12 жовтня.
Метеорологічні умови 2005 року мали такі особливості. Зимові місяці видалися
порівняно теплими, весна – відносно ранньою та теплою, хоча середньомісячна
температура березня була -1,6 0С.
Початок вегетації у 2005 році припав на 5 квітня, а стійкий перехід
се­редньодобової температури через 10 0С – на 10 квітня. Середньодобова
тем­пература квіт­ня була вищою норми на 1,90С (додаток А, рис. 2.2). У червні
серед­ньодобова те­мпература ста­новила 17,3 0С, що на 1,24 0С менше норми.
Серед літніх місяців найте­плішим виявився лип