змісту, що регулюють питання у сфері забезпечення безпечних і здорових умов праці; наявність комплексу державно-правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших засобів, який створений для забезпечення безпеки праці працівників; притаманність міри - професійного ризику, який піддається аналізу й оцінці; різноплановість, поліфункціональність її характеру;
) запропонована удосконалена система понять у галузі безпеки праці, яка складається із таких основних категорій, як: "об'єкт безпеки праці", "суб'єкт безпеки праці", "професійний ризик", "загрози безпеці праці", "виклики безпеці праці", її антипод - "небезпека", "об'єкт небезпеки", "суб'єкт небезпеки", "джерело небезпеки", "носій небезпеки";
) безпека праці в аспекті права працюючих на безпечні і здорові умови праці в об'єктивному значенні визначається як система загальнообов'язкових норм, що мають формальний вираз і розповсюджуються на невизначену кількість працюючих, встановлюються та гарантуються державою з метою впорядкування суспільних правовідносин у сфері забезпечення працюючих безпечними і нешкідливими умовами праці;
) безпека праці в аспекті права працівника на безпечні і здорові умови праці в суб'єктивному значенні визначається як забезпечена законом можливість працювати у безпечних і нешкідливих умовах праці, у безпечному для здоров'я виробничому середовищі та вимагати на законних підставах від роботодавця, держави додержання вимог безпеки праці, відновлення й захисту своїх прав від правопорушень;
) безпека праці (безпечні і здорові умови праці) - це умова трудового договору як правомірного акту, що визначає систему прав та обов'язків сторін трудового договору (які або узгоджені сторонами трудового договору, або завчасно визначені законами й іншими нормативними актами з питань безпеки, гігієни праці й виробничого середовища), реалізація яких повинна забезпечити працездатність, безпечне життя та здоров'я працівників, безпечність виробничого середовища;
) визначені істотно-суттєві ознаки безпеки праці як умови трудового договору такі, як: безпека праці є, як правило, нормативною умовою трудового договору; трансформування безпеки праці як умови трудового договору в систему прав та обов'язків сторін щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці в межах їх правомірної (позитивної) поведінки; особистий характер безпеки праці як умови трудового договору, що випливає із особистого характеру останнього; безпека праці як умова трудового договору характеризується конкретизацією прав та обов'язків його сторін, спрямованих, перш за все, на забезпечення безпечних і здорових умов праці персонально працівника;
) безпека праці розглядається як стан розвитку суспільно-трудових та тісно з ними пов'язаних правовідносин, за якого системою правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів і заходів забезпечується право кожного на безпечні й здорові умови праці;
) трудо-правова відповідальність за порушення законодавства у сфері права працівника на безпеку праці - це специфічна форма суспільних відносин, пов'язаних із невиконанням чи неналежним виконанням правопорушником трудових обов'язків щодо створення безпечних і здорових умов праці у процесі трудової діяльності, у яких за допомогою юридичних засобів забезпечується добровільне чи примусове виконання ним вимог чинного законодавства у сфері забезпечення безпеки праці;
) удосконалена класифікація етапів формування та становлення права працюючого на безпеку праці, починаючи з XVII ст. і до сучасного періоду, з умовним виділенням п'яти етапів такого становлення:
- перший етап пов'язаний з проголошенням у багатьох країнах світу загального права на безпеку людини під час здійснення буржуазно-демократичних революцій, яке стало підґрунтям щодо формування норм у сфері права людини на безпеку праці (XVII ст. - XVIII ст.);
- другий етап пов'язаний із формуванням зародкових норм, які регламентували право працюючого на безпеку праці в окремих найбільш небезпечних галузях промисловості того часу під впливом втілення в життя ідеї соціального реформування буржуазного суспільства ( XIX ст. - початок XX ст.);
- третій етап характеризується стрімким розвитком правового регулювання права на безпеку праці працюючого під час співіснування двох полярних систем соціалізму й капіталізму, зародженням міжнародних правовідносин у зазначеній сфері правового регулювання (перша половина -х років XX ст. - перша половина -х років XX ст.);
- четвертий етап пов'язаний з подальшим розвитком правової регламентації права працюючого на безпеку праці під час переходу соціалістичних і капіталістичних держав світу від конфронтації до співробітництва, розпаду соціалістичної системи й глибокої всебічної кризи пострадянських країн (друга половина -х років - початок -х років XX ст.);
- п'ятий етап характеризується гармонізацією внутрішніх законодавств багатьох держав світу, зокрема, пострадянських, із міжнародними нормами, нормами Європейського Союзу, у тому числі, у сфері регулювання права працюючого на безпеку праці під впливом прискорення інтеграційних процесів світової спільноти (перша половина -х років XX ст. - сучасний період);
) запропоновані елементи правового механізму забезпечення права працівника на безпеку праці такі, як: нормативно-правове, інституційно-функціональне, процесуально-правове забезпечення зазначеного права й юридична відповідальність за порушення вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
) обґрунтована доцільність обов'язкового впровадження на підприємствах, установах і організаціях більш досконалої за структурно-функціональним призначенням локальної системи управління безпекою й гігієною праці на базі національних стандартів ДСТУ-П OHSAS : "Системи управління безпекою і гігієною праці. Вимоги" й ДСТУ-П OHSAS : "Управління безпекою й гігієною праці", в основу яких закладений обов'язок роботодавця оцінити й проаналізувати професійний ризик, прийняти заходи щодо його унеможливлення або зниження рівня (вказані стандарти, на жаль, мають нині лише рекомендаційний характер для роботодавців).
Наукову новизну дослідження складають і виносяться на захист сформульовані та обґрунтовані автором конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства в сфері забезпечення права працівника на безпечні і здорові умови праці:
1. Доповнити ст. Конституції України нормою, що закріплює обов'язок працюючої людини дбати про особисту безпеку й здоров'я, а також про безпеку й здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства, установи й організації.
2. Внести зміни у ст. КЗпП України, які б доповнювали обов'язок роботодавця повідомляти під розписку працівника не тільки про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, але й про показники професійного ризику, на який він може наражатися, виконуючи свої трудові обов'язки. Ст. КЗпП України доповнити нормою, що передбачає обов'язки працівника, які він повинен виконувати під час і після прояву професійного ризику (надання першої медичної допомоги, якщо в змозі, собі й іншим потерпілим, виконання плану дій під час пожежі, вибуху й ін.).
3. Внести зміни у нормативно-правову базу, що регулює правовідносини в сфері забезпечення права працівників на безпеку праці у вугільній, металургійній і хімічній галузях в Україні з урахуванням адаптації національного законодавства із відповідними стандартами Європейського Союзу у зазначеній сфері вказаних галузей економіки.
4. Доповнити Книгу Третю "Умови праці" законопроекту Трудового кодексу України окремою Главою "Безпека праці" (див. Додаток Б), в яку б включалися норми, що сприяють усуненню всіх виявлених у процесі дослідження проблем у сфері безпеки праці як умови трудового договору.
5. Нормативно врегулювати в окремих Положеннях, затверджених наказами центральних виконавчих органів державної влади в сфері праці, промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду,: а) процедуру виконання роботодавцем як стороною трудового договору обов'язку щодо проведення аудиту з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища кожного робочого місця й доведення кінцевих результатів цього аудиту до кожного працівника; б) порядок планомірних дій роботодавця під час локалізації й ліквідації аварій на підприємствах; в) порядок роботи персоналу на об'єктах підвищеної небезпеки й потенційно-небезпечних об'єктах; г) порядок звільнення керівників та окремих категорій посадових (службових) осіб у відповідності з п. ст. КЗпП України, у якому бажано помістити чіткий казуїстичний перелік порушень, за якими можна звільняти за цією підставою вказаних осіб (серед цих порушень слід передбачити "порушення законодавства у сфері забезпечення безпечних і здорових умови праці, що призвели до тяжких наслідків: групового чи смертельного нещасного випадку на виробництві, масового отруєння, аварії, катастрофи й ін.").
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені у роботі положення, висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного законодавства про працю, законопроекту Трудового кодексу України, що сприятиме більш ефективному забезпеченню безпеки праці як умови трудового договору у правозастосовчій практиці.
Результати дослідження можуть бути використані також:
- у практичній діяльності органів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у процесі інспектування роботодавців з питань дотримання ними вимог законодавства з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
- у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін "Трудове право України", "Право соціального забезпечення України", спецкурсів з проблем правового забезпечення безпеки, охорони, гігієни праці та виробничого середовища та при підготовці навчальних посібників, підручників, методичних розробок з цих дисциплін і спецкурсів;
- у науково-дослідницькій діяльності під час проведення подальших досліджень проблем малоефективності дії правового механізму забезпечення права працівників на безпеку праці.
Результати дисертаційного дослідження нині використовуються в діяльності Донецького національного університету МОН України при викладанні навчальних дисциплін "Трудове право України", "Право соціального забезпечення України", спецкурсу "Правова охорона праці".
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані у виступах на:
- науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників" (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, - квітня року);
- Міжнародній науково-практичній конференції "Господарське законодавство України: практика застосування й перспективи розвитку в контексті європейського вибору" (економіко-правовий факультет Донецького національного університету, вересня - жовтня року);
- I Міжнародній науково-методичній конференції "Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу" (Хмельницький університет регіонального управління та права, - грудня року);
- XI регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, - лютого року);
- підсумковій науковій конференції, присвяченій -річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (економіко-правовий факультет Донецького національного університету, березень року);
- Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників" (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, - квітня року);
- Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників" (юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, - квітня року);
- щорічній міжнародній науково-практичній конференції "Запорізькі правові читання" (юридичний факультет Запорізького національного університету, - травня року);
- у науковому повідомленні на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка червня року на тему "Проблеми правового забезпечення безпеки праці за законодавством України";
- Восьмій щорічній міжнародній міжвузівській студентській науковій конференції "Законодавство України: сучасний стан та перспективи розвитку" (Київський університет права НАН України, - січня року);
- підсумковій науковій конференції, присвяченій -річчю Донецького національного університету (економіко-правовий факультет Донецького національного університету, квітня року).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у шести статтях у наукових фахових виданнях згідно з вимогами ВАК України та у п'яти тезах доповідей.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу; -х
розділів: перший
розділ складається з -х під
розділів, другий
розділ містить під
розділи; висновків; списку використаних джерел; додатків А - Ж. Загальний обсяг роботи - сторінок; Список
- Київ+380960830922