Ви є тут

Особливості формування деструктивного туберкульозу легень та методи корекції виникаючих порушень

Автор: 
Громова Катерина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
3409U003301
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика об’єктів та методів дослідження
Для виявлення головних тенденцій у динаміці епідемії туберкульозу в Донецькій
області за даними Донецької обласної клінічної туберкульозної лікарні (ОКТЛ) і
Донецької державної санітарно-епідеміологічної станції були проаналізовані дані
моніторингу захворюваності на туберкульоз у період з 2000 р. по 2006 р. та
проведено оцінку результатів бактеріологічного дослідження мокротиння у
Донецькій референc-лабораторії з початку її офіційної роботи (2005 р.).
Вивчалися показники захворюваності населення Донецької області на всі форми
туберкульозу порівняно з даними по Україні та областю з меншою концентрацією
тяжкої промисловості, захворюваність на деструктивний туберкульоз легень,
туберкульоз легень з бактеріовиділенням, коінфекцію туберкульозу та ВІЛ, а
також дані тестування чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів першого
ряду.
З метою характеристики патоморфозу туберкульозу проаналізовано 145 медичних
карт стаціонарних хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень, які
знаходилися на стаціонарному лікуванні у Донецькому міському
протитуберкульозному диспансері у 2005 рр. Дослідження проводили у порівнянні з
даними 138 хворих на туберкульоз легень, пролікованих в стаціонарних
відділеннях у 2000 р. Під час аналізу реєструвалися клінічна форма
захворювання, скарги, дані анамнезу життя та захворювання, наявність
бактеріовиділення, рентгенологічна характеристика процесу в легенях.
Для виділення найбільш впливових соціальних факторів, діючих на сучасному етапі
епідемії, здійсняли анкетування 56 хворих на вперше діагностований туберкульоз
легень. Респондентам пропонувалося вказати найбільш важливі чинники, які, на їх
думку, призвели до їхнього захворювання на туберкульоз. Уточнювалася також
регулярність проходження флюорографічного обстеження, наявність супутніх
захворювань, середній термін від першого звернення до лікаря до госпіталізації
у спеціалізоване протитуберкульозне відділення. Враховувалися такі важливі
фактори, як несприятлива екологія, наявність контакту із хворими на активний
туберкульоз, надмірне вживання алкоголю, недоїдання, вживання наркотиків.
Вивчали клінічний та функціональний стан хворих, проводили біохімічне
дослідження. На базі Донецького міського протитуберкульозного диспансеру було
обстежено 114 пацієнтів із вперше діагностованим інфільтративним туберкульозом
легень. Були обстежені такі групи:
1). 92 пацієнта із вперше діагностованим інфільтративним деструктивним
туберкульозом легень. Серед вік осіб цієї групи складав (39,5 ± 1,0) років,
переважали чоловіки – 64 особи (70 %), ніде не працювали або мали випадковий
заробіток 65 % хворих. Бактеріовиділення мікроскопічним методом визначалося у
60 хворих (65 %).
Залежно від ступеня активності туберкульозного процесу досліджених цієї групи
розподіляли на дві підгрупи: 36 хворих з високою активністю запального процесу
та 56 хворих з помірною активністю запалення. Для розподілу використовували
значення ШОЕ, які наочно відображують активність запального процесу [24,79],
крім того визначали вміст гострофазових білків (табл. 2.1). У хворих з помірною
активністю процесу цифри ШОЕ не перевищували 15 мм/год, а середній рівень
сіромукоїду та глікопротеїдів був достовірно вищим, ніж в осіб з високою
активністю запалення. Бактеріовиділення в групі хворих з помірною активністю
процесу визначалося у 35 осіб (63 %), у пацієнтів з високою активністю – у 25
(69 %).
2). Були обстежені 22 пацієнти з інфільтративним туберкульозом легень без
деструкції. Серед них чоловіки складали 68 %, середній вік дорівнював (32,5 ±
1,2) років, працювало 68 % осіб. Бактеріовиділення методом прямої мікроскопії
визначалося у 8 хворих (36 %).
Таблиця 2.1
Показники активності запалення в обстежених групах осіб
Показники
Здорові
особи
Група ризику
Інф. дестр.
туберкульоз
(помірна
активність)
Інф. дестр. туберкульоз (висока активність)
Інф. туберкульоз
без дестр.
ШОЕ, мм/год
5,2±0,3
4,5±0,1
7,1±0,6
41±3,3
# ##
4,6±0,4
Сіромукоїд,
Од
1,8±0,2
2,8±0,2
* **
7,1±0,8
* ** 10,6±1,5
# ##
2,2±0,4
Глікопротеїди, ммоль. -1
0,25±0,02
0,30±0,03
0,57±0,03
0,73±0,05
0,43±0,04
Примітка. Відмінності достовірні (P<0,05) порівняно із: * - здоровими особами,
** - групою ризику, # - хворими на інфільтративний туберкульоз з помірною
активністю, ## - хворими на інфільтративний туберкульоз з високою активністю
запалення, в – із всіма групами.
Активність запального процесу в цих хворих була нижчою, ніж в осіб з
деструктивним туберкульозом легень, а показники ШОЕ та вмісту сіромукоїду
практично не відрізнялись від здорових осіб.
3). Для уточнення змін, що виникають в організмі людини в умовах суперінфекції,
була обстежена група ризику: 23 працівники протитуберкульозних відділень, які
ніколи не хворіли на туберкульоз та залишалися здоровими не дивлячись на частий
контакт із хворими бактеріовиділювачами. В групі ризику чоловіки складали 57 %,
середній вік дорівнював (38 ± 2,1) років, середній професійний стаж у
протитуберкульозних закладах - (15 ± 1,5) років.
4). Контрольна група: 25 здорових донорів, які ніколи не хворіли на туберкульоз
і не мали побутового або професійного контакту із хворими на туберкульоз. До
контрольної групи увійшли особи переважно чоловічої статі (76 %), які мешкали у
м. Донецьк. Працюючих було 80 %, середній вік обстежених дорівнював (33 ± 0,9)
років.
Всі обстежені були ВІЛ-негативними. В групи не включали осіб з асоціальною
поведінкою, тяжкою формою інших супутніх захворювань (стадії субкомпенсації та
декомпенсації)