Ви є тут

Технологія БАД, які містять інгібітори амілолітичних ферментів

Автор: 
Кушнір Надія Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
0409U005192
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
В роботі основними матеріалами досліджень були борошенця вівса, отримані з
Новоукраїнського КХП (Україна), фермент б-амілаза тваринного походження
(Sigma), сефароза 4В (Sigma), Sephacryl S-200 Superfine (Pharmacia), ферменти
трипсин, хімотрипсин, пепсин Ладижинського заводу ферментних препаратів, агар
(№ 05040, Fluka), альгінат натрію (№ 71240, Fluka), амілопектин (№ 10120,
Fluka), гуміарабік (№ 51200, Fluka), к-карагінан (№ C1263, Sigma),
карбоксиметилцелюлоза (КМЦ, № 21903, Fluka), л-карагінан (№ 22049, Fluka),
пектин буряковий (№ 76281, Fluka), пектин цитрусовий (№ P9135, Sigma), пектин
яблучний (№ 76282, Fluka), набори білків-маркерів для гель-хроматографії
(Pharmacia).
В ході роботи використовувався комплекс традиційних і сучасних біохімічних,
фізико-хімічних, мікробіологічних і технологічних методів дослідження,
відкоректованих для роботи з рослинними об'єктами.
2.1. Схема проведення досліджень
На підставі поставлених мети і завдань роботи визначено основні напрями
проведення теоретичних і експериментальних досліджень, розроблено програму їх
реалізації і встановлено послідовність і причинно-наслідковий взаємозв'язок
етапів проведення досліджень, представлених у вигляді структурної схеми (рис.
2.1).
Першим етапом роботи було проведення аналітичного огляду літературних і
патентних джерел, що дозволило визначити конкретні напрями проведення наукових
експериментальних досліджень і послідовність ключових етапів вирішення
поставлених задач.
Другий етап досліджень передбачав обґрунтування вибору сировини – джерела
виділення інгібітору б-амілази та умов його отримання; характеристику
фізико-хімічних властивостей інгібітору та механізму його дії; іммобілізацію
інгібітору, визначення природи матриці та умов іммобілізації, вивчення
властивостей стабілізованого інгібітору.
На третьому етапі досліджень, на підставі отриманих експериментальних даних:
розроблена технологія БАД, надано її характеристику, обґрунтовано принципову
можливість отримання функціональних харчових продуктів з її включенням;
проведено дослідження фізико-хімічних властивостей, санітарно-гігієнічних та
фармакологічних показників якості отриманої БАД і їх змін в процесі
зберігання;
розроблено і затверджено нормативну документацію (ТУ і ТІ) на БАД.
2.2. Організація і методи досліджень
Основна частина досліджень була проведена в лабораторіях кафедри харчової
хімії, кафедри біохімії, мікробіології і фізіології харчування та кафедри
фізичної і колоїдної хімії ОНАХТ, в лабораторіях біохімії і фізіології рослин
Одеського селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства
і сортовивчення УААН, в лабораторіях Фізико-хімічного інституту ім. О.В.
Богатського НАН України, Центральної санітарно-епідеміологічної станції м.
Одеси, в лабораторії біохімічної фармакології ДП «Державного національного
центру лікарських засобів» (м. Харків). Промислову апробацію та виготовлення
виробничої партії розроблених продуктів проводили на ООО НПП „Аріадна” (м.
Одеса), ВАТ Володимирецький молочний завод (м. Володимирець Рівненської обл.)
та ООО „Агроком” (с. Єгорівка, Одеської обл.).
Опис біохімічних, хімічних, фізико-хімічних та мікробіологічних методів
досліджень відповідно до напрямів експериментів, що проводилися, приведений в
табл. 2.1. Оригінальні методи докладніше викладені нижче.
Рис. 2.1. Програма досліджень
Таблиця 2.1
Методи досліджень, використовувані при проведенні експериментів
Показники
Суть методу
Джерело
Титрована кислотність
Титриметричним методом
[279, 280]
Активна кислотність (рН)
Потенціометричним методом з використанням рН-метра РН -121
[281, 282]
Вологість
Висушуванням при 105  °С до постійної маси
[282]
Загальний азот
Методом Кьельдаля
[282]
Бактерії групи кишкової палички
Посівом на середовища Кесслер і Ендо ( ГОСТ 30518-97)
[283]
Мікроміцети
Посівом на агаризованне сусло (ГОСТ 10444.12-89)
[284]
Сальмонели
Посівом на середовище Плоськирева
[283]
Staphylococcus aureus
Посівом на жовтковий-сольовий агар (ГОСТ 10444.2-94)
[284]
Ентерококи
Посівом на кров'яний агар (ГОСТ 28566-90)
[285]
Білок
Методом Лоурі-Хартрі
[286]
2.3. Вилучення інгібітору з рослинної сировини
Екстракцію інгібітору панкреатичної б-амілази з борошенець вівса проводили 0,15
М NaСl в 0,1 М гідрокарбонатному буфері, рН 9,2 (ГМ 6) при температурі 13 єС.
Екстракт прогрівали при температурі 70 єС протягом 10 хвилин для інактивації
амілаз, які могли бути екстраговані з борошенець вівса.
Осад відокремлювали від супернатанту за допомогою центрифугування протягом 20
хвилин (5000 об/хв) [287].
2.4. Визначення амілолітичної активності
У пробірку, що містить 5 см3 розчину ферменту через 5 хвилин інкубації при 37
єС додавали 10 см3 1-%-го розчину крохмалю в 0,5 н ацетатному буфері рН 4,7,
термостатованого при 37 єС. Контрольний розчин являє собою 10 см3 1 %-го
розчину крохмалю в 5 см3 води.
Через 10 хвилин інкубації з крохмалем з інкубованої суміші відбирали 0,5 см3 і
вносили до розчину йоду, об'ємом 50 см3 (0,0025 %-вий розчин йоду). Розчин йоду
з контрольним розчином набувають синє забарвлення, з дослідженим зразком –
фіолетову різної інтенсивності, залежно від кількості крохмалю, що не
прореагував.
Вимірювали оптичну густину контрольного і дослідного зразків при 590 нм.
Амілолітичну активність розраховували за формулою:
де Дк – оптична густина контрольного розчину;
До – оптична густина досліджуваного розчину;
100 – кількість крохмалю, взята для випробування як субстрат, міліграм;
10 – тривалість інкубації;
н – наважка препарату, г.
Амілолітичну активність