Ви є тут

Використання губчатої аутокістки з кістковим мозком в реконструктивно-пластичній хірургії ЛОР-органів (експериментально-клінічні дослідження)

Автор: 
Діденко Василь Йосипович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0502U000377
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Експериментальні дослідження.
Для вирішення поставлених задач проведені експериментальні дослідження на 42 дорослих собаках різної статі, вагою 13±1,8 кг. Всі тварини були роподілені на 6 серій по 7 у кожній з них.
2.1.1. Пластика ретротимпанальних бул у собак губчатою аутокісткою з кістковим мозком в порівнянні з алопластичними матеріалами.
За 30 хв до досліду собакам вводили під шкіру 10 мг/кг 1% розчину морфіну або 5% розчину пантопону. Після місцевої інфільтраційної анестезії 0,25% розчином новокаїну розкривалось ретротимпанальні були з обох сторін. Мукоперіост бул ретельно видалявся, ендост скарифікувався до появи рівномірної капілярної кровотечі. Ретротимпанальні були наповнювались подрібненим, приблизно до 0,2х0,2 см, аутотрансплантатом губчатої аутокістки з 100% вмістом кісткового мозку /суцільний аутотрансплантат/, з 75% вмістом останнього від такого, що міститься в суцільному аутотрансплантаті, 50%, 25% та губчатим аутотрансплантатом повністю позбавленого кісткового мозку. З другого боку, з метою порівняння біопластичних властивостей трансплантатів, були наповнювались формалінізованим (0,25% розчином формаліну на протязі місяця) гомотканинами губчатої та компактної кістки і хряща. В одній серії дослідів ретротимпанальна була з одного боку наповнювалась губчатою аутокісткою з 50% вмістом кісткового мозку, а з другої - формалінізованою губчатою гомокісткою, в яку добавили аутологічний кістковий мозок з 50% вмістом від такого, що повинен знаходитись у суцільному аутотрансплантаті.
Вміст кісткового мозку в губчатому аутотрансплантаті визначався волюметричним методом: після взяття губчатого аутотрансплантата з гребеня клубової кістки, останній занурювався в фізіологічний розчин з 3000од гепарину для видалення крові та кісткового мозку. Відмита губчата аутокістка висушувалась, а потім занурювалась у вимірювальний циліндр з фізіологічним розчином для визначення її об'єму. Встановлено, що кістковий мозок з кров'ю в губчатому кістково-мозковому аутотрансплантаті складає 47,7% ± 0,89% - у самок і 43,6% ± 0,97% - у самців, при цьому кров склала 25,7% ± 1,7%(р<0,01). Згідно з даними А.Я.Фріденштейн та співавт. /1990/ кров в кістковому мозку складає 25%. Для введення в губчатий аутотрансплантат 25-50-75% кісткового мозку діяли таким чином: після розкриття ретротимпанальної були визначався її об'єм шляхом введення фізіологічного розчину. Забирався із гребеня клубової кістки губчатий кістково-мозковий трансплантат, який відмивався від крові та кісткового мозку. За методикою А.Я.Фріденштейна та співавт. /1978/ проводилась механічна фрагментація кісткового мозку за допомогою голок різного діаметра і фільтрація останнього через спеціальні капронові фільтри. Знаючи об'єм конкретної були та співвідношення кісткового мозку з губчатою речовиною кістки, а також з кров'ю, що міститься в кістковому мозку, легко визначитись з тим, щоб в аутотрансплантаті було 25-50-75% кісткового мозку від такого, що міститься в суцільному /100%/ губчатомозковому аутотрансплантаті. Наприклад, якщо була мала об'єм 3 мл, то у відповідному об'ємі аутотрансплантата міститься 1,43 мл кісткового мозку разом з кров'ю, а самого кісткового мозку буде 1,06 мл. До такої кількості кісткового мозку добирається 0,367 мл /кількість видаленої крові/ фізіологічного розчину. Шляхом покачування в шприці утворюється гомогенат кісткового мозку, який потім вводиться в губчатий аутотранвсплантат, або формалінізований губчатий гомотрансплантат у відповідній кількості: четверту частину гомогената, щоб вміст кісткового мозку в аутотрансплантаті був 25%, половину гомогената 50%, дві третини - 75% і весь об'єм - 100% вміст кісткового мозку.
Тварини виводились з досліду через 1, 2, 3, 6, 12, 18, 24 місяці шляхом введення в одну з сонних артерій суміші вазелінового масла, сурика та скипідару в співвідношенні 3:2:1 відповідно. Смерть наступала через декілька секунд, при цьому рентгенограми скроневих кісток були досить контрастними.
2.1.2.Рентгенологічне дослідження облітерованих ретротимпанальних бул.
Після виведення тварин з досліду відокремлювались скроневі кістки із складу черепа, а потім від останніх виділялись ретротипанальні були з метою отримати більш чітке рентгенологічне зображення структур пластичного матеріалу, що використовувався для облітерації були. Рентгенографія ретротимпанальних бул виконувалась переважно на апараті для рентгенографії зубів, за загально прийнятими методиками.
2.1.3. Макроскопічне вивчення стану ретротимпанальних бул та пластичних матеріалів, використаних для їх облітерації.
При макроскопічному вивченні ретротимпанальних бул тварин, виведених з досліду, зверталась увага перш за все на наявність, характер і інтенсивність судинних реакцій в тканинах навколо були, стан трепанаційного дефекту були, а потім самого пластичного матеріалу, його приживлення до стінок були, фрагментарність, колір, наявність порожнин, секвестрів, кровотечі та новоутвореного осередку кровотворення та ін.
2.1.4. Радіоізотопне дослідження пластичних матеріалів, використаних для облітерації ретротимпанальних бул.
За п'ять днів до виведення тварин з досліду їм вводився внутрішньо-м'язево радіоактивний фосфор /Р??/ з розрахунку 10 мкКюрі на кг ваги, оскільки відомо, що тканини організму максимально накопичують цей фармпрепарат саме в цей термін, а потім його концентрація повільно знижується /Т.П.Сіваченко, 1976/. Головною посилкою (версією) було те, що коли пластичний матеріал володіє остегенезом, в процесі якого утворюється нова кісткова тканина, то вона повинна мати інтимний судинний зв'язок з материнською кісткою і накопичувати фарм- препарат (Р32).
Після розкриття ретротимпанальної були в відповідний строк виведення тварини з досліду, бралась частина пластичного матеріала вагою в 1000 мг, промивалась фізіологічним розчином з гепарином для видалення крові, а потім визначалось накопичення Р32 за допомогою при