РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведені в 1980 - 2001 рр. у відділі алелопатії Національ-ного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Об'єктами досліджень були АР, мікроорганізми, грунт; інтродуковані види АР з колекційного фонду НБС ім М.М. Гришка та АР з умов промислового вирощування; модельні але-лопатично активні речовини (ефірні олії, окремі компоненти, метаболіти мікро-організмів тощо). Проаналізована алелопатична активність понад 40 видів АР з 7 родин, а також 6 сортів шавлії мускатної і 1 дикорослої форми та 16 сортів м'яти. Підбір рослин для дослідження був цілеспрямованим - враховувалась перспективність окремих видів для впровадження їх в промислову культуру, біологічні особливості, народногосподарська цінність, якість ефірних олій тощо.
Це такі культури: Родина Apiaceae: аніс звичайний (Pimpinella anisum L. с. Алексеевский-38); кмин звичайний (Carum carvi L. с. Пултівський); кріп запашний (Anethum graveolens L. с. Грибовский); фенхель звичайний (Foeniculum vulgare Mill. c. Чернівецький); коріандр посівний (Coriandrum sativum L. с. Нектар).
Родина Asteraceae: *оман високий (Inula helenium L.); **кануфер (Pyrethrum majus (Desf.) Tzvel); нагідки лікарські (Calendula officinalis L. с.Кальта); пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.); полин лимонний (Artemisia balchanorum Krasch. с. Южанка); полин звичайний (A. vulgaris L.); ромашка аптечна (Matricaria chamomilla L.); чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta L.); чорнобривці дрібні (T. minuta L.); чорнобривці розлогі (T. patula L.); чорно-бривці відмічені (T. signata Bartl.); деревій звичайний (Achillea millefolium L.); деревій благородний (A. nobilis L.); *череда трироздільна (Bidens tripartita L.).
Родина Hyperiaceae: *звіробій звичайний (Hypericum perforatum).
Родина Lamiaceae: **васильки камфорні (запашні) (Ocinum basilicum L. с. Бадьорий); васильки євгенольні (справжні) (O. gratissumum L. с. Юбілейний); материнка звичайна (Origanum vulgare L.); змієголовник молдавський (Dracocephalum moldavica L. с. Арома-1); гісоп лікарський (Hyssopus officinalis L. с. Атлант); непета закавказька (котяча м'ята закавказька) (Nepeta transcaucasica Gr.); непета лимонна (котяча м'ята лимонна) (N. cataria L. var. citriodora Duh. с. Первенец); лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia Mill. с. Рекорд); любисток лікарський (Levisticum officinale Koch); майоран садовий (Majorana hortensis Moench. с. Дзвіночок); меліса лимонна (Melissa officinalis L. с. Кведлинбургская); монарда лимонна (Monarda citriodora Gew.); монарда дудчаста (M. fistulosa L.); ***м'ята перцева (Mentha piperita L.); м'ята польова (M. arvensis L.); чабер гірський (Satureja montana L.); чабер садовий (S. hortensis L.); шавлія лікарська (Salvia officinalis L. с. Дацинол); ***шавлія мускатна (Salvia sclarea L.); шандра звичайна (Marrubium vulgare L.).
Родина Rosaceae: гравілат міський (Geum urbanum L.); колюрія гравілатовидна (Coluria geoides Ledeb.).
Родина Valerianaceae: валеріана лікарська (Valeriana offininalis L.).
Родина Verbenaceae: **вітекс священний (Vitex agnus-castus L.).
Примітка:
* - види, які відносять до лікарських, хоча й вони містять ефірні олії.
Латинські назви рослин подані за С.К. Черепановим [356], звірені за Schroeter, Panasiuk [499].
** - латинська назва рослини подана за "Определителем высших растений Украины" [260].
Сорти рослин звірені за "Реєстром рослин України", ч.5, [301; 302].
*** - сорти шавлії: середньостиглі (Вознєсєнський-24 і Сімферопо-льський-785); Кримський пізній-714; Молдавський 69; Кримський ранній; Сімферопольський-1122; Белоцветковый-77 і дикоросла форма Таджицький-35.
Сорти м'яти: Заграва, Зоря, Сімферопольська-200; Українська перцева, Краснодарська-2, Лікарська-1; Ліналоольна-36; Карвонна 5.18.219; Прилуцька-6; Прилуцька-14, Прилучанка, Кубанська-6; Молдаванка; Березоточна; Україн-ська високоментольна; Аптечна.
Мета такого підходу пояснюється необхідністю розширення асортименту АР в спеціалізованих господарствах (де є заводи по переробці ароматичної сировини, з метою їх завантаження і підняття рентабельності) та насичення сівозмін АР і, таким чином, розширення біорізноманіття в агрофітоценозах, що важливо не тільки для збереження родючості грунтів, боротьби з бур'янами та шкідниками, але й для збереження зникаючих в природі видів АР. Тому всебіч-не вивчення цих рослин є важливим і необхідним для науково-обгрунтованного їх культивування.
Нами, починаючи з 1981р. по 1994р. включно, проведено 10 наукових експедицій в основні господарства по вирощуванню АР України, Молдови та Росії. В Україні це такі р/пи: "Шалфейный", "Бахчисарайський", "Алуштинсь-кий", "Радуга" (Крим); р/п "Сокологорненский" (Запорізька обл.); р/п "Софіє-вський" (Одеська обл.); Прилуцька дослідна станція (Чернігівська обл.); Лубенська дослідна станція лікарських рослин (Полтавська обл.); р/п "Мостись-кий" (Львівська обл.); р/пи "Хмельницький" і ім. С. Орджонікідзе (Хмельниць-ка обл.); "Драбовецький" (Черкаська обл.). В Молдові: р/пи "Бируинца" (Глодя-ни); "Роза Молдавии" (Леово); р/п-технікум "Ришкановський". В Росії: р/пи "Нефтегорский", "Элитный", "Попутненский", Вознєсєнська дослідна станція (Краснодарський край). Мета цих експедицій - обстеження агрофітоценозів АР на наявність грунтовтоми, збір рослинних та грунтових зразків з виробничих плантацій, збір післяжнивних решток АР та відходів виробництва ефірних олій з метою їх алелопатичного дослідження.
Зразки АР відбирали у виробничих умовах культивування (шавлія мус-катна, лаванда вузьколиста, м'ята перцева - протягом вегетації і лише у фазу цвітіння - полин лимонний, деревій звичайний , ромашка лікарська, валеріана лікарська, фенхель звичайний, нагідки лікарські).
Вивчення взаємного впливу АР і рослин-партнерів проведено в різних умовах (лабораторних дослідів, водних культур, вегетаційних і дрібноділян-кових дослідів) на різних етапах розвитку рослин (по