РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Особисто автором було оглянуто 2087 пацієнтів з набутими та ПСУШ. Однак для цього дослідження спеціально були відібрані 726 хворих з ПСУШ: 301 - з СМ, 298 - КГ, 127 - СНУ (табл. 2.1). Додатково було оглянуто 12 родин зі спадковими ураженнями судин шкіри, вивчено особливості перебігу вагітності у 232 матерів, які народили дитину з СМ, проаналізовано психоемоційні зміни у 197 осіб, результати електронно-мікроскопічних досліджень 16 біоптатів шкіри. Крім того, було проведено обстеження у 242 пацієнтів з СМ та систематизовано отримані дані з метою виявлення асоційованої патології органа зору.
Таблиця 2.1 -
Характеристика пацієнтів за формою судинного ураження шкіри
Нозологічна формаКількість хворихСудинна мальформація 301Капілярна гемангіома 298Судинний невус Унни127Всього 726
2.2. Методи дослідження
Дослідження щодо визначення оптимальних шляхів діагностики та лікування ПСУШ були згруповані нами за трьома основними напрямками залежно від поставленої мети:
1. Поліпшення діагностики, диференціальної діагностики, запобігання розвитку ускладнень.
2. Вивчення морфологічного субстрату та можливих факторів ризику, що призводять до формування ПСУШ.
3. Визначення косметично і медично найбільш ефективного методу лікування та тактики усунення судинного ураження шкіри з оптимізацією шляхів корекції психосоціального стану хворих.
З метою підвищення ефективності діагностики, диференціальної діагностики та запобігання розвитку ускладнень нами були застосовані анамнестичний, клініко-діагностичні, офтальмологічні, психологічні та анатомо-топографічні методи.
З метою вивчення морфологічного субстрату та можливих факторів ризику формування ПСУШ застосовували епідеміологічний, клініко-генетичний та генеалогічний, неврологічний, електронно-мікроскопічний методи та метод близнюкових пар (табл. 2.2).
Усі пацієнти з СМ (301 особа), СН (127 осіб) та КГ (298 осіб) були обстежені на наявність супутньої та асоційованої патології. Для цього вивчали анамнез, проводили клінічне обстеження шляхом аускультації, перкусії, пальпації, застосовували методи лабораторної діагностики та, при необхідності, спеціальні методи обстеження фахівцями.
З метою дослідження особливостей ранніх стадій онтогенезу вивчили фактори ризику ускладнення вагітності у 232 жінок, які народили дітей з СМ. В індивідуальній обліковій картці фіксували 15 факторів у 48 градаціях. Серед можливих факторів ризику ускладнення вагітності були розглянуті такі показники: вік матері у період вагітності, порядковий номер вагітності та пологів, термін пологів, наявність в анамнезі абортів та викиднів, штучного переривання вагітності у другому триместрі, захворювання у першому триместрі вагітності, вживання медикаментів, тютюну або алкоголю, наявність травм, операцій, переляків, токсикозу вагітності. З`ясовували також масу тіла дитини при народженні.
Таблиця 2.2 -
Загальний перелік застосованих методів обстеження пацієнтів
з судинними невусами, мальформаціями, гемангіомами,
асоційованими синдромами та членів їх родин.
Методи Кількість хворихАнамнестичні958Клініко-діагностичні426Епідеміологічні599Клініко-генетичні301Офтальмологічні242Психологічні197Анатомо-топографічні184Неврологічні127Клініко-генеалогічні36Електронно-мікроскопічні16Близнюкових пар10
Вплив факторів зовнішнього середовища на утворення СМ вивчали за допомогою порівняльного аналізу місць народження пацієнтів з різними судинними ураженнями шкіри та за характеристикою типів населених пунктів, де були народжені пацієнти з СМ (301 особа) і КГ (298 осіб). З метою аналізу можливого впливу негативних екзогенних факторів у період вагітності матері (геліофізичні, температурні, вдихання парів та часток хімічних добрив під час сільськогосподарських робіт або вживання алкоголю партнерами в період зачаття дитини - "діти збору винограду") вивчено календарні показники терміну народження та терміну зачаття. Обстежені 232 матері пацієнтів з СМ.
Дослідження показників спадковості, які можуть бути факторами ризику або сприяти утворенню СМ, проведено за оцінкою статі, кольору волосся, очей, домінантності півкуль головного мозку та груп крові, залежно від клініко-топографічної форми ураження у 301 пацієнта.
Домінантність півкуль головного мозку у 206 пацієнтів з СМ з'ясовували за аналізом таких показників: рука, якою пише; рука, якою виконує іншу роботу (шиє, тримає молоток); рука, якою їсть; рука, що знаходиться зверху у разі переплетіння пальців у замок; рука, що знаходиться зверху у разі переплетіння рук на грудях; ширина нігтя на великому пальці руки; домінуюче око; домінуюче вухо; поштовхова нога; нога, що знаходиться зверху при закладанні ноги на ногу. Домінантність півкуль було важко об'єктивно визначити у дітей дошкільного віку, тому кількість досліджень за цим показником менша від загальної кількості обстежених на 95.
Групи крові пацієнтів з'ясовували за паспортними даними та методом опитування. З 301 обстеженого лише 210, не вагаючись, називали групу крові, повідомляли про наявність резус-фактора, тому інформацію щодо 91 пацієнта ми не враховували.
За допомогою спеціальних офтальмологічних методів дослідили гостроту зору, рефракцію, стан очних щілин, повік, кон'юнктиви, роговиці, зіниць та дисків у 242 пацієнтів з СМ. При виявленні патології встановлювали діагноз та аналізували кореляцію ураження ока з локалізацією та топографією судинного ураження на шкірі. Результати обстеження окремо кожного ока заносили до спеціально розробленої нами карти оцінки офтальмологічного статусу пацієнта. Вимірювали очний тиск та обстежували очне дно.
Матеріалом психосоціального дослідження слугували дані про 197 пацієнтів з СМ: 151 (76,6%) жінку і 46 (23,4%) чоловіків. З метою виявлення кореляції між психоемоційними змінами та статтю за допомогою кольорового тесту Люшера обстежені 117