Розділ 2
умови і методика досліджень
2.1. Грунтово-кліматичні та агротехнічні умови проведення дослідів
Експериментальні дослідження при безвисадковому способі вирощування насінників
буряків проводили в сільськогосподарському підприємстві “Авангард” Сакського
району Автономної Республіки Крим, яке належить до західного сухого Степу Криму
і має характерні для вирощування насінників цукрових буряків безвисадковим
способом агрокліматичні умови. Ґрунт — південний карбонатний важкосуглинковий
чорнозем з малим вмістом гумусу в орному шарі (2,1…3,0%). Товщина гумусового
горизонту 42…50 см. Рельєф поверхні ґрунту — слабо хвиляста рівнина зі схилом
до 2,0о. На більшій частині території господарства ґрунтові води залягають на
глибині 15…40 м і не впливають на процес ґрунтоутворення. В зв’язку з важким
механічним складом ґрунт має велику вологоємкість — 23…33%. Вміст рухомого
фосфору 2,5 мг (1,6…3,0 мг), обмінного калію — 36,5 мг (31…40мг) ,
нітрифікаційна здатність — 0,3 мг азоту на 100 г ґрунту.
Кліматичні умови району характеризуються недостатньою кількістю опадів (350…400
мм в рік), відносно м’якою зимою, прохолодною весною, жарким літом і теплою
осінню. Взимку характерні значні коливання температури повітря, що інколи
призводить до вимерзання маточних буряків через багаторазове замерзання та
відтавання ґрунту при відсутності стійкого сніжного покриття. Тривалість
сніжного покриття посівів — від 2 до 100 днів, а середнє значення — 30…40 днів.
Середня товща сніжного покриття поверхні ґрунту становить близько 14 см.
Небезпечні для рослин заморозки на поверхні ґрунту майже відсутні, так як вони
восени починаються на кілька днів пізніше, а весною закінчуються раніше періоду
переходу середньодобових температур через +10оС. Період із середньодобовою
температурою повітря меншою 0оС триває 45…60 днів. В середньому абсолютно
мінімальна температура повітря (-15…-20оС) за роками складає 70…85%, інколи
морози досягають -30оС. Період із середньодобовою температурою повітря більшою
+10оС триває близько 6 місяців, а ефективні суми температур знаходяться в межах
3300…3600оС. Найбільша температура повітря влітку (липень, серпень) може
досягати +36…+39оС. В табл.2.1 показані метеорологічні умови району проведення
досліджень протягом періоду вегетації насінників буряків при безвисадковому
способі їх вирощування (дані метеорологічної станції міста Євпаторія).
Таблиця 2.1
Середньомісячні температури повітря і опадів протягом періоду
вегетації безвисадкових насінників буряків
Показ-ник
Значення показників за кожний місяць:
Значення показ-ника за рік
II
III
IV
VI
VII
VIII
IX
XI
XII
Середньо-добова темпера-тура по-вітря, оС
0,3
-0,5
3,9
9,7
15,7
20,4
23,7
23,3
18,2
12,6
7,3
2,0
11,6
(сере-днє)
Опади, мм
35
28
21
22
24
33
33
32
30
42
32
42
374
(сума)
Вітри в цьому районі зимою переважно північно-східні, а літом —
південно-західні. Район характеризується наявністю невеликої кількості пильних
завірюх (до 20 днів за весь теплий період), значна частина яких (близько 70%)
проходить в кінці серпня, що інколи призводить до зниження польової схожості
насіння буряків через пересушування поверхневого шару ґрунту.
В цілому район проведення досліджень придатний для вирощування насінників
цукрових буряків безвисадковим способом в Україні при розміщенні їх на
зрошуваних землях.
За даними підприємства “Авангард” і метеорологічної станції (м. Єв-паторія)
агрокліматичні умови за роки проведення досліджень були різними на всіх етапах
вегетації насінників буряків. Середньомісячна температура повітря зимою в усі
роки проведення досліджень була близькою до середнього значення багаторічних
даних. Вищою за звичайну вона була в січні (на 1,8оС) і лютому (на 2,7оС) 1989
року, січні, лютому і грудні 1990 року (відповідно на 2,0; 4,3 і 1,9оС), в
січні 1991 року (на 1,8оС). Нижчою за звичайну — в грудні 1989 року (на 1,4оС),
лютому і грудні 1992 року (відповідно на 0,7оС і 1,6оС). В січні 1991 року було
короткочасне зниження температури повітря до -15оС. В лютому 1991 року
мінімальна температура повітря знижувалась до -13оС, а в лютому 1992 року — до
-11оС. Зима в усі роки проведення досліджень була малосніжною, а опади в
кількості близькій до середніх значень багаторічних даних (при значній
нерівномірності) випадали переважно у вигляді дощів. В зв’язку з тим, що значне
пониження температури було короткочасним, а також завдяки проведенню
агротехнічних прийомів з підвищення зимостійкості рослин в усі роки на весняний
період вегетації насінників зберігалась необхідна густота рослин. Весна 1989
року була теплою. В березні і квітні цього року середньомісячна температура
повітря була більшою за середнє значення багаторічних даних відповідно на 3,5 і
4,4оС. Середньомісячна температура повітря весною 1990…1992 років була близькою
до середнього значення багаторічних даних. Лише в травні 1991 року — меншою на
4,5оС, що уповільнило в цьому році ріст і розвиток насінників. Кількість опадів
у весняні місяці була близькою до середнього значення багаторічних даних. Менше
звичайного опадів було у березні (на 11,8 мм) і квітні (на 10,2 мм) 1990 року,
більше — у травні 1989 (на 30,5 мм) і травні 1991 року (на 19,6 мм). Літній
період вегетації насінників у всі роки досліджень проходив в умовах
температурного режиму близькому до середнього значення багаторічних даних при
значній нерівномірності опадів. В червні 1989 року опадів було на 5,1 мм менше,
а в серпні на 8,7 мм більше середнього значення багаторічних даних. В червні
1990…1992 років випало опадів більше звичайного, а в липні і серпні — менше (в
липні і серпні 1990 року, а т