Розділ 2
Матеріал і методи досліджень
2.1. Загальна характеристика дослідженого матеріалу
Матеріалом для дослідження служили голови зародків та пазухи твердої оболонки
головного мозку, взяті від плодів та від трупів людей обидвох статей у віці від
новонароджених до 90 років. Взяття матеріалу здійснювали в патологоанатомічному
бюро Полтавської обласної клінічної лікарні, судово-медичному морзі першої
міської клінічної лікарні і на кафедрі оперативної хірургії та топографічної
анатомії Української медичної стоматологічної академії. Давність взяття
матеріалу від моменту констатації смерті варіювала від декількох годин до
однієї доби. В залежності від цього визначали напрямок подальшого дослідження
взятого матеріалу. Причина смерті виключала локалізацію патологічного процесу в
ділянці голови. У всіх випадках перед взяттям матеріалу визначали головний
індекс – відсоткове відношення поперечного розміру до поздовжнього мозкового
відділу голови.
Проведення сучасних антропологічних [313] та стереоморфометричних [314]
досліджень, а також встановлення деталей типової анатомії черепа [315,316]
передбачає зняття метричних параметрів голови. До теперішнього часу для їх
визначення використовували тазомір [317,318]. Однак, його використання
обмежувалось зняттям одночасно одного із декількох розмірів – довжини або
ширини мозкового відділу голови. Одночасний вимір двох величин, тим більше, в
строго заданій площині, за допомогою тазоміра неможливий.
Нами був створений інструмент для одночасного виміру двох величин розміру
мозкового відділу голови – краніомір [319].
Складовими частинами (рис. 2.1) запропонованого нами інструменту (деклараційний
патент України на винахід №44075А від 15.01.2002) є рукоятка (1), до якої
рухомо прикріплюються чотири ніжки (2). Ніжки попарно з’єднані між собою за
допомогою кремальєри (3) з рухомою лінійкою (4) зі шкалою з позначеннями в
сантиметрах та міліметрах.
Лінійка (4) з одної сторони жорстко з’єднана з однією із ніжок, проходить через
отвір у протилежній ніжці, на якій, крім отвору, є кремальєра. Остання
представлена болтом з різьбою, що вкручується у отвір з ідентичною різьбою на
ніжці у місці, де проходить лінійка. Другий кінець болта має рукоятку з
вертикальними борознами для попередження сковзання при захваті пальцями руки.
Рис. 2.1. Краніомір. 1-рукоятка; 2-ніжка; 3-кремальєра; 4-лінійка;
5-кульоподібне потовщення ніжки.
Лінійка з іншої сторони закінчується вільним, нефіксованим краєм. Форма лінійки
випукла і дозволяє попарно з’єднані ніжки розводити та зводити, проводячи
лінійні заміри. Кожна із ніжок має криволінійну форму для зручності проведення
вимірів і закінчується кульоподібним потовщенням (5). Другим кінцем кожна ніжка
рухомо з’єднана з рукояткою (1) краніоміру. З’єднання зроблене таким чином, що
через отвір у кінці ніжки проходить болт, навколо якого ніжка рухається.
Рукоятка краніоміру з одної сторони має кульоподібну форму для утримання
пальцями руки, з протилежної – хрестоподібно розширена, кожне розширення на
своїй боковій поверхні має болт з різьбою, який проходить через одну частину
розширення, потім через отвір у ніжці (отвір без різьби для забезпечення
вільних рухів) і отвір з різьбою у другій частині хрестоподібного розширення
рукоятки. Інтервали між виступами хрестоподібного розширення дорівнюють 90°.
Окреме закріплення кожної ніжки у виступі хрестоподібного розширення рукоятки
краніоміра дозволяє змінювати кути кожної ніжки по відношенню до рукоятки і
разом з цим міняти площину вимірів.
Зняття метричних показників проводиться таким чином: кульоподібне потовщення
ніжки виставляється на необхідну структуру черепа, протилежна ніжка підводиться
до другої точки, Лінійка фіксується кремальєрою, знімаються з лінійки показники
розмірів, після чого в цій же площині проводиться замір протилежними ніжками,
лінійка фіксується, показники знімаються. Змістити одну із ніжок із заданої
площини неможливо.
Застосування краніоміру значно спрощує процедуру проведення краніометричних
досліджень на значній кількості матеріалу. Крім того, наш інструмент дозволяє
проводити виміри в строго заданій площині, що має особливе значення для
уточнення топографії пазух твердої оболонки головного мозку.
У судово-медичному морзі та в патологоанатомічному бюро забирали цілком тверду
мозкову оболонку, яку після попереднього розкриття просвіту пазух повністю
занурювали в фіксуючий розчин. Розкриття просвіту пазух робили свіжим лезом
безпечної бритви. На кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії
дослідження розпочинали з оголення загальних сонних артерій в межах сонного
трикутника з обидвох сторін. Внутрішню сонну артерію біля місця її відходження
від загальної сонної артерії перев’язували шовковою лігатурою, в дистальний
відділ вводили канюлю, закріпляли її в просвіті судини. Судинне русло голови
промивали теплим фізіологічним розчином. Якість промивання судинного русла
контролювали через надрізи стінок внутрішніх яремних вен. Відмите судинне русло
заповнювали фіксуючою рідиною, сумішшю туші-желатину, пластичними масами чи
рентгенконтрастною речовиною, в залежності від задач подальшого дослідження.
Розподіл матеріалу за віковими групами представлений в таблиці 2.1. В своїй
роботі ми використали загальноприйняту класифікацію вікових періодів,
яка була упроваджена в нашій країні в 1972-у році на конференції по віковій
морфології, фізіології та біохімії. Вона відповідає міжнародним стандартам,
Таблиця 2.1
Розподіл матеріалу за віковими групами
Вікові групи
Кількість препаратів
Зародки (до 8-и тижнів)
40
Плоди (від 9-го тижня до народження)
71
Новонароджені (1 - 10 днів)