РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Для вирішення поставленої мети і задач дослідження носили поетапний характер.
Так на першому етапі був проведен ретроспективний аналіз клінічних особливостей
преморбідного фону, акушерської та гінекологічної патології, перебігу гестації,
акушерських та перинатальних наслідків розродження останньої вагітності у
жінок, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях
(клініко-статистичний аналіз 800 історій пологів з 1989 по 1996 рр., по даним
архиву пологового будинку Іванківської ЦРЛ Київської області, з рівнем
забруднення по Сs 137 від 15 до 40 Ku/km2) – I група (основна). Яка була
розділена на дві підгрупи залежно від терміну після аварії на ЧАЕС: IА – 400
історій пологів жінок з 1989 по 1992рр (3-6 років після аварії); IБ – 400
історій пологів жінок з 1993 по 1996 рр. (7-10 років після аварії). Групи
порівняння склали: II група – 100 історій пологів жінок, які мешкали в
Іванківському районі Київської області за рік до аварії (1985р.); III група –
100 історій пологів жінок, які мешкали в умовно “чистому” районі – Яготинський
район Київської області.
На другому етапі були проведені власні комплексні клініко-лабораторні
дослідження особливостей перебігу вагітності і пологів у жінок, які мешкають на
забруднених радіонуклідами територіях (IV група, основна) та умовно “чистих”
територіях (V група, контрольна).
Нами були обстежено 100 жінок, мешканок Іванківського та Полісського районів
Київської області (зона забруднення) та 100 жінок Яготинського району (умовно
“чиста” зона) Київської області, які звернулись за консультативною допомогою в
Київський обласний центр охорони здоров’я матері та дитини на протязі 1997-2002
рр. в термінах 5-8 тижнів вагітності. Одержані результати дозволили скласти
найбільш повну картину порушень функціонального стану системи
мати-плацента-плід, у жінок, які мешкають на забруднених радіонуклідами
територіях.
На наступному етапі була розроблена нова методика прогнозування дисадаптаційних
порушень у системі мати-плацента-плід на підставі аналізу комплексного
клініко-лабораторного і функціонального обстеження 81 вагітної з діагнозом
фетоплацентарна недостатність із IV групи (ретроспективна группа), які мешкають
на забрудненій радіонуклідами територіях.
На заключному етапі було проведено власне клініко-лабораторне обстеження і
впроваджена комплексна модель корекції дисадаптаційних порушень у системі
мати-плацента-плід за власною методикою у 100 жінок, які мешкають в
Іванківському та Полісському районах Київської області (VI група) порівняно з
загальновживаною методикою лікування у 100 жінок, які мешкали в тих же районах
(IV група) з рівнем забруднення по Сs-137 – 15-40 Ки/кмІ.
Дані анамнезу, становлення менструальної функції, перебіг та наслідки
вагітностей, рівень соматичної та генітальної патології вивчали за даними
амбулаторних карток та історій пологів. Результати динамічного
клініко-лабораторного моніторінгу за плином гестації, формуванням та
функціональним станом фетоплацентарного комплексу, випадки ускладнень під час
вагітності, пологів та післяпологового періоду, так саме, як стан
новонародженних в ранньому неонатальному періоді, реєстрували в індивідуально
розроблених картках спостереження.
Відповідно до даних, наведених у «загальнодозиметричній паспортизації населених
пунктів України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської
аварії» обстежені нами жінки IV та VI груп мали сумарну паспортну дозу
опромінення (Др) - від 0,32 до 0,66 м Зв/рік. У жінок контрольної V групи
(Яготинський район) цей показник не перевищував 0,10 м Зв/рік. Крім того, ми
враховували середній рівень інкорпорованих радіонуклідів на одного жителя
відповідних районів, що вимірюються щорічно модулем медико-радіологічного
контролю методом гамаспектрометрії на апараті СІЧ із наступною комп'ютерною
обробкою. Так, для Іванківського і Полісського районів цей показник за час
досліджень (1997-2002рр.) коливався від 20 Бк/кг до 36 Бк/кг. У Яготинському
районі (контрольна група) він не перевищував 10 Бк/кг.
Всі жінки досліджуваних IV, V та VI груп постійно мешкали в названих районах з
моменту народження до часу обстеження.
2.2. Загальна характеристика методів дослідження
Для проведення масштабних клінічних досліджень була складена ком’ютерна
програма на основі програм “Office-XP”. Це дозволило проаналізувати всі етапи
проведеної наукової роботи. Терміни обстеження: I триместр – 5-8 тижнів, II
триместр – 15-19 тижнів та 24-27 тижнів, III триместр – 33-36 тижнів.
Методи оцінки функціонального стану системи мати-плацента-плід:
Оцінку гормонсинтетичної функції фетоплацентарного комплексу [118, 131]
проводили по дослідженню рівней ключових регуляторних гормонів системи
мати-плацента-плід – прогестерону (Пг), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3),
альфафетопротеіну (АФП), кортизолу (Кр), плацентарного лактогену (ПЛ) та
хоріонічного гонадотропіну (ХГ) імунорадіометричним методом на автоматичному
гама-лічильнику “CEA-IRE SORY” (Франція) з використанням наборів моноклональних
антитіл мічених 125І виробництва фірми “IMMUNOTECH” (Чехія). Забор крові з
кубітальної вени пацієнток здійснювали натще з 1000 до 1200. Отримана в
результаті центрифугування сироватка запаювалась в ампули та зберігалась при t
–20оС до використання.
Ехографічні та доплерометрічні дослідження були виконані з використанням
ультразвукових апаратів “sonoDIAGNOST-360” фірми Philips (Нідерланди) та “Aloka
SSD-2000” (Японія), в реальному масштабі часу, за допомогою конвексног
- Київ+380960830922