Ви є тут

Роль інтермедіатів циклу трикарбонових кислот у процесах енегозабезпечення та антиоксидантного захисту клітин при дії на організм екстремальних факторів

Автор: 
Кургалюк Наталія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0503U000480
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови та програма проведення досліджень. Ми звертали особливу увагу на
забезпечення інтактного стану тварин, оскільки навіть звичайні маніпуляції з
ними (відкривання клітки, де містяться тварини, перенесення із віварію в
лабораторну кімнату тощо) можуть істотно впливати на різні функціональні
показники клітинного дихання. Тварини (білі щурі лінії Вістар та мурчаки)
утримувались у стаціонарних умовах віварію при постійній температурі та
природному освітленні. Дослідження проведені на 1296 щурах-самцях масою
0,18-0,20 кг та 124 мурчаках масою 0,30-0,45 кг. Тварин перед дослідом
переносили у лабораторне приміщення для звикання до нових умов. Досліди
проводились в однакові години доби для виключення впливу на результати коливань
добових ритмів.
Ін’єкцію препаратів тваринам і декапітацію проводили швидко. Візуально
контролювалася поведінка тварин. Із бокса щурів виймали за хвіст без корнцанга.
Ін’єкція та декапітація проводились в іншій кімнаті, ізольовано від решти
тварин. Час від декапітації до охолодження органу становив 10-15 с, в інших
умовах експерименту тканина заморожувалась у середовищі рідкого азоту.
Експериментальні дослідження включали такі основні етапи:
Дослідження метаболічних перетворень оксиду азоту за вмістом нітритів,
нітратів, карбаміду та сумарних поліамінів, стану системи антиоксидантного
захисту, інтенсивності процесів ліпопероксидації, співвідношення медіаторних
речовин, окиснювального фосфорилювання та мікросомального окиснення, роль
холіно- та адренорецепторів при гострій гіпоксії під впливом екзогенних
інтермедіатів циклу трикарбонових кислот.
Оцінка дозочасової залежності впливу екзогенного L-аргініну і інгібітора
синтази оксиду азоту Nщ-нітро-L-аргініну (L-NNA) на мітохондріальне дихання і
інтенсивність процесів ліпопероксидації у щурів.
З’ясування функціонального стану мітохондрій печінки, їх кальцієвої ємності,
системи антиоксидантного захисту та інтенсивності процесів ПОЛ у щурів з різною
резистентністю до гіпоксії під впливом L-аргініну і інгібітора синтази оксиду
азоту L-NNA.
Дослідження функціонування мітохондрій печінки, їх кальцієвої ємності, вмісту
катехоламінів, стану системи антиоксидантного захисту, інтенсивності процесів
ліпопероксидації, співвідношення лактат/піруват у крові і тканинах щурів з
різною резистентністю до гіпоксії під впливом L-аргініну і інгібітора синтази
оксиду азоту L-NNA за умов дії стресорних навантажень.
Вивчення впливу екзогенного L-аргініну на стан мітохондріального дихання,
систему антиоксидантного захисту, мікросомного окиснення, інтенсивність
процесів ліпопероксидації, співвідношення медіаторних речовин за умов гострої
гіпоксії у щурів і мурчаків.
Оцінка впливу б-кетоглутарату натрію і L-аргініну на показники динамічної
витривалості до фізичного навантаження у щурів з різною резистентністю до
гіпоксії.
З’ясування протекторної ролі інтервальної гіпоксії, L-аргініну та L-NNA у
процесах мітохондріального окиснювального фосфорилювання у печінці та міокарді,
інтенсифікації процесів ліпопероксидації, змінах активності ферментів
антиоксидантного захисту, мікросомного окиснення, медіаторних речовин, фонду
нітратів, нітритів, карбаміду, поліамінів при формуванні адаптаційних реакцій у
щурів і мурчаків, роль холіно- та адренорецепторів у цих процесах.
Вивчення мітохондріального дихання та окиснювального фосфорилювання у печінці,
системи антиоксидантного захисту, процесів ліпопероксидації та показників
периферичної крові у щурів за умов щоденного рентгенівського опромінення,
введення б-кетоглутарату натрію і L-аргініну.
Окремі серії досліджень проведені на щурах, яких ділили на групи з високою і
низькою резистентністю до гіпоксії за методом В.Я.Березовського (1975).
Величину реакції тварин на гостру гіпоксію оцінювали за часом їх перебування на
“висоті” 12 000 м (“підйом” у барокамері) до появи другого агонального вдоху
або судом [15]. У ВР тварин він складав 7 хвилин і більше, у НР – до 2 хв.
Після 14 діб адаптації тваринам вводили внутрішньоочеревинно у кількості 1 мл:
фізіологічний розчин, L-аргінін (600 мг/кг, “Sigma”, США) або інгібітор синтази
оксиду азоту Nщ-нітро-L-аргінін (35 мг/кг, “Sigma”, США). Час дії препаратів
складав 30 хв, після чого тварин декапітували під ефірним наркозом.
Перед дослідженням впливу гострої гіпоксії тварин поділили на окремі групи
залежно від умов експерименту. Групу I складали інтактні щури, яким перед
дослідом вводили 1 мл фізіологічного розчину. Тварин наступних груп піддавали
дії гострої гіпоксії, для чого їх на 30 хвилин поміщали в обладнану камеру, яка
вентилювалась газовою сумішшю з 7% кисню в азоті. З метою поглинання
вуглекислого газу і водяних парів у камері використовували адсорбент. Перед
дослідом цій групі тварин також вводили 1 мл фізіологічного розчину. Як
дослідні використовували групи щурів, яким вводили сукцинат (50 мг/кг),
б-кетоглутарат (200 мг/кг), L-аргінін (600 мг/кг), Nw-нітро-L-аргінін (35
мг/кг) перед кожним сеансом гострої гіпоксії (7% кисню в азоті, 30 хв). Час дії
препаратів становив 30 хв.
Окрема серія досліджень проведена на тваринах з високою і низькою
резистентністю до гіпоксії за умов стресу. Для цього щурів поміщали у закриту
сіткою клітку, де відстань від води до сітки становила 5 см згідно методу,
запропонованого О.Н.Бондаренком і сп. [19]. Час перебування тварин за таких
умов становив 30 хв. Перед дослідом кожній групі тварин вводили 1 мл L-аргініну
або L-NNA у зазначених дозах.
Інші групи тварин використовували у досліді після курсу 14-денних ІГТ. Кожного
дня тварин поміщали в к