РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні та погодні умови
Дослідження з вивчення особливостей росту, якості, продуктивності та післядії проміжних посівів кормових культур проводилися в 1993-2001 рр. на агрономічній дослідній станції (АДС) Національного аграрного університету (НАУ), у Васильківському районі (Правобережна частина Лісостепу), ТОВ "Сошників" у Бориспільському районі Київської області (Лівобережна частина Лісостепу) та частково на дослідному полі Уманського ДАУ (Правобережна частина Лісостепу). Аналізи поживного режиму ґрунту і хімічного складу рослин виконували у лабораторії ННІ рослинництва, ґрунтознавства та екології НАУ при безпосередній участі автора.
Ґрунти. Основну частину Лісостепу України становлять чорноземи типові та темно-сірі, еродовані малогумусні, середньо-суглинисті опідзолені лісові ґрунти. Трапляються й лучно-чорноземні ґрунти, в яких ілювій виражений слабко, структура нечітка, ущільнення незначне.
Темно-сірі опідзолені ґрунти Лісостепу утворилися під впливом лісової рослинності. Їхня материнська порода - лес палевого кольору, легкого механічного складу. Глибина гумусового горизонту цих ґрунтів 35-40 см. На глибині 15-20 см ґрунт набуває зернисто-грудочкуватої структури з домішкою великої кількості пилуватих часточок.
Кислотність ґрунтів значна - рН 4,7-5,0, хоча вниз по профілю вона знижується. Сума ввібраних основ невелика - 9,2-10,7 мг•екв/100г ґрунту. Ґрунти бідні на органічну речовину. Гумусу в цих легких за механічним складом ґрунтах мало - тільки 1,8-2,3% (ТОВ "Сошників") (табл.2.1).
Структура верхнього шару горизонту нечітка, пилувата, має незначну водостійкість. Тому ґрунти після дощів запливають, утворюють кірку, що погіршує їх водний і повітряний режими.
Таблиця 2.1
Фізико-хімічні властивості темно-сірого опідзоленого ґрунту в шарі 20 см (ТОВ "Сошників")
Механічний склад ґрунтуВміст гумусу за Тюріним, %рН сольової
витяжкиГідролітична кислотність,
мг•екв/100г ґрунтуСума ввібраних основ, мг•екв/100г ґрунтуВміст,
мг/100г ґрунтуNР2О5К2ОКрупно-пилувато-суглинковий1,8-2,34,7-5,03,5-4,39,2-10,77,3-8,516,6-18,38,5-10,0
Чорноземи типові, легко- і середньо суглинисті, на водорозділах мають глибоко гумусовий профіль, який досягає 80 см і більше. Ці ґрунти характеризуються досить високим вмістом гумусу: у шарі 0-20 см - 4,58%, у шарі 0-50 см - 4,38%. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН сольової витяжки 6,87-7,3), яка зростає у бік лужності в глибину профілю у зв'язку із збільшенням вмісту карбонатів (від 0,52 у шарі 0-50см до 4,15 у шарі 50-100 см). Сума ввібраних основ досягає 22,9-23,3 мг•екв/100г ґрунту і значно знижується в глибину профілю (табл. 2.2).
На землях першої категорії ґрунти слабоеродовані, крупнопилуваті легкосуглинкові. На землях другої технологічної групи, яких в регіоні більшість (до 46-67%), має місце площинна ерозія. Тут чорноземи малогумусні, більш еродовані, крупнопилуваті легкосуглинкові. В зв'язку з цим орний шар бідніший на поживні речовини і вміст гумусу в таких ґрунтах незначний - 1,7-1,85. Родючість їх порівняно з чорноземами першої групи нижча на 30-40%.
Таблиця 2.2
Фізико-хімічні показники чорнозему типового (за даними АДС НАУ)
Глибина шару,
смГумус, %рН
воднарН сольо-ваГідролітична кислотність, мг•екв/100г ґрунтуСума ввібраних основ, мг•екв/100г ґрунтуМісткість вбирання, мг•екв/100г ґрунтуСтупінь насичення основами, %Карбонати, %Об'ємна маса,
г/см?Питома маса,
г/см?0-204,585,606,871,4522,9624,8092,50-1,162,590-504,385,857,30,5223,3224,6094,800,521,252,6650-1001,307,127,30,5021,6022,8095,004,151,272,66
Частина земельної площі розміщена на землях третьої технологічної групи (стрімкість 5-7? і більше). Це ґрунти переважно змиті й тому дуже важливо, щоб саме на них у другій половині вегетаційного періоду був рослинний покрив. Так званий ранній зяб тут призводить до негативних наслідків.
Територія дослідних полів АДС НАУ, Уманського ДАА і ТОВ "Сошників" має слабохвильовий рельєф із незначними витягнутими пониженнями. Ґрунтові води залягають, залежно від умов року, на глибині 3-6 до 12 м.
Отже, як показує аналіз ґрунтів Правобережного і Лівобережного Лісостепу, при умові відповідного удобрення вони цілком придатні для вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур.
Клімат Лісостепу помірно-континентальний. Середня багаторічна температура повітря становить у правобережній частині 7,9, мінімальна середня температура у лівобережній, відповідно, 3,6, а максимальна в липні +19,6 (рис. 2.1 і 2.2, додаток Б). Середня багаторічна відносна вологість повітря регіону досліджень досить висока - 75% (рис. 2.3 і 2.4, додаток Г). Теплові ресурси території досягають 2600-2840°С. Останні весняні приморозки спостерігаються 18-20 травня, перші - 18-20 вересня. Опадів, у середньому за останні три роки, випадає понад 600 мм, із них узимку - 22-23%, весною 20-22, влітку - 34-36, восени - 18-20% (рис. 2.5 і 2.6, додаток Д, Е). За вегетаційний період тут відзначають 57-59% річної кількості опадів. Причому розподіл їх у цілому рівномірний, що створює задовільні умови зволоження в період вегетації польових і, зокрема, проміжних культур.
Сніговий покрив нестійкий, середня його товщина не переважає 18-20 см. Середня багаторічна глибина промерзання ґрунту 42-44 см (в окремі роки досягає 70-80 см). У зимовий період бувають відлиги. Після них, при раптовому знижені температури, утворюється льодова кірка.
Ґрунтові води залягають на глибині 3-4, 5-6 м. При цьому "кайма" постійного зволоження, за нашими даними, знаходиться на глибині всього 1,4-1,6м. Волога на такій глибині практично доступна для всіх кормових культур, які висівають у проміжних посівах.
Максимальні запаси продуктивної вологи в метровому шарі 150-160 мм на легких супіщаних і 170-180 мм на суглинистих ґрунтах бувають навесні та в червні - на початку липня, а т