РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об'єм клінічних досліджень
Для реалізації мети дослідження обстежено 220 хворих, у тому числі 139 на РА та 81 - на центральну форму АС (ЦфАС), які знаходились на стаціонарному лікуванні в ревматологічному відділенні (завідуюча відділенням - Скиба З.О.) Тернопільської обласної клінічної комунальної лікарні (головний лікар - Гірняк М.Я.) та спостерігалися в лікувально-консультативному центрі Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського (головний лікар - Рудик О.І.) в 1997-2002 роках. Крім того, денситометрію поперекового відділу хребта виконано в 450 (169 жінок та 281 чоловіка) практично здорових осіб різного віку.
Діагноз РА встановлювався за критеріями АРА [317]. Сероналежність РА визначали за виявленням ревматоїдного фактору (латекс-тест) при наявності аглютинації в титрі не менше як 1:80.
Рентгенологічні стадії РА визначали за O. Steinbrocker [310] та рекомендаціями А.М. Гнілорибова та співавт. [62]:
перша стадія - прояви навколосуглобового остеопорозу;
друга стадія - навколосуглобовий остеопороз, незначне звуження рентгенівської суглобової щілини, поодинокі узури;
третя стадія - навколосуглобовий остеопороз, значне звуження рентгенівської суглобової щілини, множинні узури, наявність підвивихів;
четверта стадія - наявність критеріїв третьої стадії у поєднанні з анкілозуванням суглоба.
Кількісну оцінку суглобового синдрому проводили за загальноприйнятими тестами, а саме:
Больовий індекс - за результатами оцінки болю хворим: 0 балів - біль відсутній; 1 бал - слабкі прояви болю; 2 бали - помірний біль; 3 бали - сильний біль.
Суглобовий індекс за методикою Річі (1968) у модифікації П.Лі та співавт. [27] - за проявами болю, що виникають у відповідь на стандартне (до збліднення нігтьової фаланги І пальця) натискування на кожен суглоб у ділянці його суглобової щілини: 0 балів - біль відсутній; 1 бал - слабкі прояви болю; 2 бали - помірний біль (хворий морщиться); 3 бали - сильний біль (хворий робить спроби відсахнутися від дослідника).
Запальний індекс - за проявами припухлості суглобів: 0 балів - припухлість відсутня; 1 бал - сумнівна чи слабо виражена припухлість; 2 бали - явна припухлість; 3 бали - значна припухлість.
Діагноз ЦфАС встановлювали згідно класифікації В.М.Чепой [79] з доповненням критеріями Міжнародного симпозіуму в Римі (1961), а саме: біль та скутість у крижово-здухвинній ділянці, яка продовжується не менше 3-х місяців та не зменшується в стані спокою; біль та скутість у грудному відділі хребта; обмеження рухів у поперековому відділі хребта; обмеження дихальної екскурсії грудної клітки; наявність в анамнезі іриту, іридоцикліту або ускладнень цих захворювань; наявність рентгенологічних ознак двобічного сакроілеїту при виключеному двобічному артрозі крижово-здухвинних зчленувань.
Рентгенологічну стадію ЦфАС визначали за наступними критеріями:
перша стадія: наявність ознак сакроілеїту;
друга стадія: наявність ознак анкілозу крижово-здухвинного суглобу;
третя стадія: наявність синдесмофітів у будь-якому відділі хребта.
З метою оцінки больового синдрому в крижово-здухвинному з'єднанні та обмеження рухомості хребта у хворих на ЦфАС використовували наступні діагностичні проби: симптоми Кушелевського І-ІІІ, симптом Форестьє, проби "підборіддя-грудина", Отта, Шобера, Томайєра.
Визначення ступеня функціональної недостатності у хворих проводили шляхом вимірювання обмеження обсягу рухів у суглобах і виражали в балах: 0 ступеня - відсутнє обмеження рухів; першого ступеня - обмеження рухів до 25 % належного обсягу; другого ступеня - обмеження рухів від 25 до 50 % належного обсягу; третього ступеня - обмеження рухів більше від 50 % належного обсягу.
Активність захворювань визначали за наступними критеріями.
0 ступінь - ранкової скутості, гіпертермії суглобів та ексудативних проявів немає; вміст ?2-глобулінів - до 10 %, СРБ відсутній, ШОЕ - до 12 мм/год.
Перший ступінь - тривалість ранкової скутості не менше 30 хвилин, незначні гіпертермія суглобів та прояви ексудації; вміст ?2-глобулінів - до 12 %, СРБ - "+", ШОЕ - до 20 мм/год.;
Другий ступінь - ранкова скутість триває до 12 години дня, помірні прояви гіпертермії суглобів та ексудативних явищ; вміст ?2-глобулінів - до 15 %, СРБ - "++", ШОЕ - до 40 мм/год.
Третій ступінь - ранкова скутість триває впродовж дня, виражені гіпертермія суглобів та ексудативні явища; вміст ?2-глобулінів - більше 15 %, СРБ - "+++" і більше, ШОЕ - більша 40 мм/год.
Ступінь активності у конкретного хворого обраховували залежно від кількості набраних балів: 0 ступінь -балів немає; перший ступінь - до 6 балів; другий ступінь - 7-16 балів; третій ступінь - 17-24 бали.
В обстежених хворих та у здорових осіб визначали наступні антропометричні показники: довжину тіла (у см з точністю до 0,5 см); масу тіла (у кг з точністю до 0,1 кг); істинний об'єм тіла (у літрах) за D.K. Wakat та співавт. [146] абсолютну поверхню тіла (у см2 за Benerjec та Sen (цитовано за Б.О. Нікітюк [42]); відносну поверхню тіла (у см2/кг); біомас-індекс (у відносних одиницях за A. Keys і співавт. [209]); знежирену масу тіла (у кг) за R. Hume [190].
2.2. Об'єм лабораторних досліджень
Забір крові у хворих проводили у фазі медикаментозно індукованого зменшення проявів активності для максимального запобігання впливу загострення захворювання на вивчені параметри.
Ідентифікацію В- та Т-лімфоцитів проводили з використанням моноклональних антитіл фірми "Сорбент Лтд" Інституту імунології Міністерства охорони здоров'я Росії. Визначали СD3 (Т-лімфоцити), CD4 (Т-лімфоцити-хелпери), CD8 (Т-лімфоцити-супресори), CD16 (природні кілери) та CD72 (В-лімфоцити). Ідентифікацію лімфоцитів проводили методом непрямої імунофлюоресценції з обліком результатів на люмінесцентному мікроскопі. Концентрацію iмуноглобулiнiв класів А, М, G визначали за методом G.Mancini та співавт. [231]. Визначення ступеня