РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Розробка науково обґрунтованих рекомендацій підвищення молочної продуктивності корів неможлива без фундаментальних досліджень секреторної функції молочної залози. Відсутність цих даних у визначній мірі стримує розробку цілісної теорії ефективного використання генетичного потенціалу тварин, підвищення їх молочної продуктивності, керування лактаційною функцією з метою отримання молока відповідного складу та кількості.
Для цього важливо знати процеси, які протікають у секреторній клітині молочної залози, їх взаємозв'язок в біологічні системи і фізіологічні закономірності.
Тому наші дослідження направлені на встановлення біологічних особливостей секреторної функції молочної залози високопродуктивних корів і корів - первісток з метою прогнозування і цілеспрямованого регулювання функціональними можливостями утворення компонентів молока, виявлення критичних етапів та лімітуючих факторів їх біосинтезу.
Важливою складовою процесу синтезу компонентів молока є надходження попередників з притікаючої крові та здатність молочної залози поглинати їх за стадіями і впродовж лактації.
Встановлення наявності закономірностей поглинання молочною залозою попередників з притікаючої крові протягом доби, за стадіями лактації та впродовж усієї лактації залежно від забезпеченості тваринного організму поживними речовинами і цілеспрямованої корекції рубцевої ферментації дозволить обґрунтувати фізіологічні основи керування лактаційною функцією корів.
Експериментальна робота проводилась відповідно до схем досліджень (рис.2.1).
Вивчення динаміки використання молочною залозою попередників молока за стадіями лактації при:
забезпеченні корів поживними речовинами згідно прийнятих норм зниженому рівні перетравного протеїну у раціоні підвищеному рівня концентрованих кормів у раціоні підвищеному рівні енергії в раціоні зниженій розчинності протеїну концентрованих кормів забезпеченні корів різним рівнем вуглеводів
Секреторна функція молочної залози високопродуктивних корів залежно від інтенсивності рубцевої ферментації та обміну речовин при:
при зниженому рівні перетравного протеїну у раціоні при підвищеному рівні концентрованих кормів у раціоніпри підвищеному рівні енергії у раціоні при зниженій розчинності перетравного протеїну концентрованих кормівзабезпеченні корів різним рівнем вуглеводів
Рис. 2.1. Схема досліджень
Проведені нами дослідження були складовою частиною тематичного плану ОНТП 0.51.25 і 0. сх. 41 МНДІТіВ з 1985 по 1990 рік, УДК 637, державний реєстрацїйний номер 01860036614, та плану наукових досліджень кафедри анатомії і фізіології Полтавської державної аграрної академії з 1998 по 2002 роки, державний реєстрацїйний номер 0103U006272. Робота проводилася в дослідних господарствах НВО "Зоря" МНДІТіВ і в учбовому господарстві "Ювілейний" Полтавської державної аграрної академії на базі кафедри анатомії і фізіології сільськогосподарських тварин ( додаток В ).
У дослідах використовували нетелів, корів - первісток і високопродуктивних корів аналогів чорно - рябої породи у різні фізіологічні періоди (I, II, III стадії лактації, завершення лактації, сухостій) з продуктивністю за попередню лактацію 5,0 - 5,5 тис. кг молока.
Стан здоров'я тварин контролювався за основними фізіологічними показниками. Для проведення досліджень використано понад 350 корів, досліджено понад 580 проб вмісту рубця, 870 проб крові та понад 500 проб молока ( рис. 2.2. ).
Об`єкти досліджень
Рис. 2.2. Об'єкти досліджень
Основним методичним прийомом постановки дослідів по вивченню рівня використання молочною залозою попередників для синтезу компонентів молока і секреторної функції молочної залози при різному рівні надходження поживних речовин, корегуючої дії лімітуючих амінокислот та мінеральних речовин на молокоутворення був прийнятий принцип аналогічних груп та метод періодів ( Овсянников А.И., 1975 ) з використанням сучасних методів досліджень, приладів та вимірювальної техніки (рис. 2.3.), а також застосування А-В різниці і вивчення обміну речовин між кровью та тканинами молочної залози. Для перерахунку концентрації показників крові з мг% на ммоль/л використовували відповідні коефіцієнти.
Експериментальний матеріал обробляли методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента (Г.Ф. Лакин, 1980) і комп'ютерної техніки.
Рис. 2.3. Методи досліджень
У першому досліді вивчали секреторну функцію молочної залози корів залежно від рівня надходження поживних речовин у різні стадії лактації.
Для цього сформували 6 груп аналогів корів-первісток по 5 голів в кожній. У останній місяць сухостою тварини отримували однаковий рівень поживних речовин (зрівняльний період).
У дослідний період (за стадіями лактації) корови першої (контрольної) групи утримувались на збалансованому раціоні по прийнятим нормам годівлі, другої - на раціоні із зниженим рівнем забезпеченості перетравним протеїном, третьої - підвищеним рівнем забезпеченості концентрованими кормами, четвертої - підвищеним рівнем енергетичної забезпеченості, п'ятої - на раціоні із концентрованими кормами з зниженим рівнем розчинності перетравного протеїну, шостої - на раціоні із різним співвідношенням вуглеводів ( дода- ток Д ). Структура раціонів наведена в додатку ( додаток Ж ). Споживання поживних речовин забезпечували за рахунок згодовування силосу кукурудзяного, соломи пшеничної, сіна люцерни, сіна різнотрав'я, дерті ячмінної, макухи соєвої, кормового буряка, зеленої маси кукурудзи; зеленої маси люцерни; солі кухонної. Схема досліду за стадіями лактації приведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема досліду з вивчення секреторної функції молочної залози
Групи тваринІ період
лактаціїІІ період
лактаціїІІІ період
лактаціїЗа лактацію1Норма101,0 г п/п на 1 к.од.109,6 г п/п на