РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження виконано в промислових районах і на територіях великих міст України в 1966-2001 рр. Об'єктами досліджень були міські зелені насадження Києва, Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Запоріжжя, переважаючі в озелененні види деревних рослин, озеленювальні і санітарно-захисні насадження низки промислових підприємств (заводи "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", коксохімічний у м. Запоріжжі, Придніпровський хімічний завод і Дніпровський металургійний комбінат у м. Дніпродзержинську, Миколаївський глиноземний, Побузький нікелевий і Одеський припортовий заводи). Великий обсяг дослідницьких робіт виконано у лісопарковому поясі м. Києва, в лісонасадженнях Станично-Луганського держлісгоспу у зв'язку з забрудненням середовища викидами Луганської ДРЕС, у Володимирівському лісовому масиві - відомому об'єкті степового лісорозведення у Миколаївській області і вибірково - у лісосмугах півдня України.
Вибір районів і об'єктів досліджень диктувався завданнями, що передбачалися відповідними постановами директивних органів, чинними договорами між Президією НАН України і керівництвом міст Києва, Дніпродзержинська та інших в рамках розв'язання проблем навколишнього середовища у зв'язку з техногенним і урбогенним забрудненням.
Методи досліджень: напівстаціонарний і стаціонарний. До розгортання комплексу дослідницьких робіт в умовах вищезгаданих конкретних підприємств чорнометалургійної промисловості було проведено експедиційні рекогносцирувальні обстеження озеленювальних і санітарно-захисних насаджень з оцінкою їхнього стану і умов зростання на територіях металургійних і коксохімічних заводів (Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь, Макіївка, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Комунарськ), на Сєверодонецькому хімічному комбінаті, Нікопольському південнотрубному заводі і на Луганській ДРЕС.
Фізіолого-біохімічні дослідження реакції деревних рослин на дію промислових забруднювачів провадили в період повнопотужної роботи промисловості у Запоріжжі в санітарно- захисних деревних насадженнях, які зазнавали впливу викидів заводів "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь" і коксохімічного, що охоплювали повний металургійний цикл. Вивчали особливості життєдіяльності тополі Болле (Populus bolleana Lauche), в'яза низького (Ulmus pumila L.) та маслинки вузьколистої (Elaeagnus angustifolia L.), що зростали в умовах посиленого впливу на середовище пилогазових викидів названих виробництв. За контроль правили такі самі види деревних рослин, віддалені від промислової зони на 15 км з підвітряного боку. Дослідження виконано в 1975-1976 рр. на основі комплексного підходу до вивчення фотосинтетичного апарату одночасно за кількома показниками. Для характеристики фізіолого-біохімічних особливостей обміну речовин зазначених видів деревних рослин у середовищі підприємств чорної металургії ми визначали вміст води та її фракцій у листках, стан пігментного комплексу листків, інтенсивність фотосинтезу.
Зразки для біохімічного аналізу відбирали в чотири терміни - після закінчення росту основної маси листків, у період найбільш активної життєдіяльності і перед осіннім листопадом (з кінця травня до початку жовтня). У дослідженнях використовували листки одного віку - 5 шт. однорічного пагона, закінчуючи останнім, повністю сформованим листком. Зразки листків брали з південно-східної частини крони на висоті 1,5-2,0 м від поверхні грунту. Для біохімічного аналізу брали середню пробу з 200-500 листків і фіксували сухою парою в термостаті при температурі 110° С протягом 20 хв. Інтенсивність фотосинтезу визначали за методом Ф.З. Бородуліної [49]. Форму води в листках визначали рефрактометричним методом за зміною концентрації сахарози на рефрактометрі № 9. Пігменти в листках визначали за методом Т.М. Годнєва [90], міцно зв'язану фракцію хлорофілу з білок-ліпоїдним комплексом - за його ж методом у модифікації Й.Л. Аерова і Д.А. Лихолат [6], оптичну густину спиртової витяжки хлорофілу - на спектрофотометрі СФ-4а при довжині хвилі 660,690 і 440 нм, вміст пігментів розраховували за формулою Макіні і Веттштейна. Загальний азот визначали за методом К'єльдаля з наступним вимірюванням щільності розчинів на фотоколориметрі з реактивом Неслера, загальний фосфор після мокрого озолювання - фотоколориметричним методом у вигляді фосфорномолібденової сині, калій після мокрого озоління - на полум'яному фотометрі, цукри - за методом Бертрана. Площу листової поверхні визначали ваговим методом.
Характеристику стану рослин складали за візуальними оцінками ушкодження листків: без видимих пошкоджень, із слабким (до 20 %), середнім (до 40 %) і сильним (понад 50 %) пошкодженнями листової пластинки. Проби листків для аналізу відбирали двічі протягом вегетації - на початку літа і восени з нижньої і середньої частини крони 5-6 дерев. Середня проба листків для кожного виду деревних рослин складала не менш 500 г повітряно сухого матеріалу. Важкі метали (залізо, марганець, цинк, мідь і свинець) визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-302 після сухого озолення листя в муфельній печі при 500оС і розчиненні золи в суміші 10 % соляної і азотної кислот.
Оцінку забрудненості середовища сірчистими сполуками за даними про вміст сірки в асиміляційних органах сосни звичайної провадили за узгодженою з БС ПАН (Варшава) методикою [681], фрагменти якої нами описано[272]. Вміст сірки у зразках листя (хвої) визначали методом хімічного аналізу в лабораторії прикладної екології НБС НАН України та за допомогою автоматичного аналізатора сірки SK-132 виробництва США в БС ПАН. Масу воску на поверхні хвої сосни звичайної визначали за методикою Gartel [627].
Запиленість повітря вивчали за методикою Steubing [716]. Для отримання експериментальних даних користувались вирізаними із алюмінієвої фольги прямокутними пластинками розміром 4,0 х 10,25 см. Відступивши від вузьких країв по 1 см, пластинки змащували тонким шаром вазеліну і, надавши можливість просохнути йому протягом однієї доби, точн
- Київ+380960830922