РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН, племзаводах "Селекціонер", "Правда", "Радехівське" та племпідприємствах Львівської області за період з 1990 по 2004 роки. У тварин західного внутрішньопороднього типу вивчали: динаміку живої маси телиць - 1909 гол. та бугайців - 265 гол., лінійний ріст телиць у 3-, 6-, 9-, 12-, 15- і 18-місячному віці та бугайців у 6-, 12- і 15-місячному віці - по 5 гол. кожного вікового періоду і статі на одних і тих же тваринах, м'ясну продуктивність бугайців - 20 гол., молочну продуктивність корів - 1401 гол., в т. ч. високопродуктивних - 322 гол., живу масу корів - 1066 гол., проміри статей тіла корів-первісток - 881 гол. та повновікових високопродуктивних корів - 238 гол., проміри вим'я високопродуктивних корів - 238 гол., тривалість використання корів - 651 гол., хімічний склад молока повновікових високопродуктивних корів щомісячно - 65 гол., морфологічні і біохімічні показники крові та показники природної резистентності телиць у 6-, 9-, 12- і 15-місячному віці, корів-первісток на 2-3, 5-6, 8-9 місяцях лактації, сухостійних корів та бугайців у 6-, 12- і 15-місячному віці - по 5 гол. кожного вікового періоду і статі на одних і тих же тваринах, морфологічні і біохімічні показники крові повновікових високопродуктивних корів на 2-3, 5-6, 8-9 місяцях лактації - 35 гол., газоенергетичний обмін у телиць в 6-, 9-, 12- і 15-місячному віці - 3 гол. кожного вікового періоду на одних і тих же тваринах, типи гемоглобіну та трансферину у корів - 676 гол., амілази, лужної фосфатази та церулоплазміну - 594 гол., бета-лактоглобуліну та казеїну - 516 гол., еритроцитарні антигени крові бугаїв - 228 гол., живу масу і проміри статей тіла бугаїв - 472 гол., оцінку бугаїв-плідників за якістю нащадків - 212 гол. та вікову динаміку спермопродуктивності - 482 гол. Наукові дослідження проведено згідно схеми (рис. 2.1).
Живу масу піддослідних тварин вивчали шляхом індивідуального щомісячного зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період
Рис. 2.1 Схема досліджень
дослідження визначали за формулою:
D=Wt - Wo, (2.1)
де Wt і Wo- кінцева і початкова жива маса, кг.
Абсолютний середньодобовий приріст (D) визначали за формулою:
(2.2)
де Wt і Wo - жива маса в кінці і на початку періоду, кг;
tі t - вік в кінці і на початку періоду, днів
Відносну швидкість росту (К) визначали за формулою С. Броді:
(2.3)
Напругу росту (К) визначали за коефіцієнтами приросту:
(2.4)
Кратність збільшення живої маси визначали шляхом ділення живої маси в 3-, 6-, 9-, 12-, 15- і 18-місячному віці на живу масу новонародженних теличок та бугайців.
Для характеристики лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали такі проміри: висоту в холці, висоту в попереку, висоту в крижах, глибину грудей, ширину грудей, обхват грудей за лопатками, косу довжину тулуба (палицею), косу довжину тулуба (стрічкою), косу довжину заду, довжину тулуба, напівобхват заду, ширину в маклаках (клубах), ширину в тазостегнових зчленуваннях, ширину в сідничних горбах, обхват п'ястка, довжину голови і ширину голови (лоба).
Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин [1145, 337] :
1. (2.5)
2. (2.6)
3. (2.7)
4. (2.8)
5. (2.9)
6. (2.10)
7.
(2.11)
8.
(2.12)
9. (2.13)
10. (2.14)
11. (2.15)
12. (2.16)
13. (2.17)
14. (2.18)
15. (2.19)
Площа поперечного перетину грудної клітки вираховується за формулою
,
де =3,14,
а - глибина грудей, см; h- ширина грудей, см (доповнення Й.З. Сірацького).
16. (2.20)
17. (2.21)
18. (2.22)
19. (2.23)
20. (2.24)
21. (2.25)
22. (2.26)
23. (2.27)
24. (2.28)
25. (2.29)
26. (2.30)
27. (2.31)
28. (2.32)
29. (2.33)
Морфологічні властивості вим'я корів вивчали на 2-3 місяці лактації за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією [720].
Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові із яремної вени у теличок, бугайців і корів брали кров у чисті пробірки з гепарином (10 од/мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у крові визначали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 мм3 - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, вміст каротину - за П.Т.Лебедевым и А.Т.Усовичем [554, 555], кальцій - за Де-Ваардом, фосфор - за Бригсом в модифікації А.Т.Усовича [554, 555], фракції білків - за С.А.Карпюком [362], А.П.Гервентовским и др. [262], резервну лужність - дифузійним методом та за методом Раевского [703], кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу - за загальноприйнятими методиками.
Активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.11) та аланін-амінотрансферази (К.Ф.2.6.12) визначали за допомогою наборів реактивів "Аланінамінотрансфераза" і "Аспартатамінотрансфераза" за методикою Рейтмана-Френкеля в модифікації Т.С.Пасхиной [739, 569, 963], вміст сульфгідрильних груп - за методикою Г.А.Узбекова [896], бактериц