РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ У РЕГУЛЮВАННІ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АПК
2.1. Збалансованість зовнішньоекономічної діяльності АПК і підтримка її стійкості за допомогою урівноваженості лібералізації та протекціонізму
У "Концепції зовнішньоекономічної діяльності України" стабільна збалансованість зовнішньоекономічних зв'язків розглядається як першочергова і необхідна умова створення потужного експортного потенціалу України в складі міжнародних спеціалізованих галузей і видів виробництва [176, с. 1]. Під збалансованістю зовнішньоекономічної діяльності розуміють такий її стан, при якому досягаються порівняно стале урівноваження та взаємна рівновага структурних елементів, що в деякому розумінні протистоять один одному - експорт, імпорт та інші показники.
Збалансованість віддзеркалює структурний стан зовнішнього ринку. В економіці збалансованість реалізується в поєднанні: факторів виробництва; потреб, виробництва і попиту; попиту і пропозиції; витрат виробництва та інших чинників. При порушенні збалансованості зовнішньоекономічної діяльності вразливими стають як внутрішній, так і зовнішній ринки. Збалансованість передбачає орієнтування на коригування співвідношення певних агрегатних елементів сукупної зовнішньоекономічної діяльності. Її збалансованість ґрунтується на теоретичних засадах світової економіки, яка вивчає вплив на господарську діяльність змін у митно-тарифній системі, валютно-платіжних операціях, участі в міжнародних організаціях.
Цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності мають бути сумісними з її збалансованістю. Найменша неузгодженість в збалансованості зовнішньоекономічної діяльності може стати причиною руйнування експортно-імпортного потенціалу, гальмування експорту та імпорту товарів.
При цьому треба зазначити, що, наприклад, В.Е.Коломойцев [180, с.123] процес формування збалансованості пов'язує з механізмом стимулювання цілеспрямованих структурних зрушень в зовнішньоекономічній діяльності. Ініціювати і стимулювати ефективні відтворювальні процеси та процеси структурного збалансування рекомендується, зокрема, через створення спеціальних інноваційно-інвестиційних фондів; організацію міждержавної кооперації; забезпечення сприятливих умов для іноземного інвестування структурної трансформації економіки взагалі і зовнішньоекономічної діяльності зокрема [180, с.123].
З огляду на вищевикладене, слід наголосити на тому, що збалансованість зовнішньоекономічної діяльності є необхідною умовою відтворення виробництва та забезпечення його стійкості. Ключовою ланкою в даному випадку стає експорт товарів. Крім того, одним з головних пріоритетів повинен стати розвиток імпорту тих товарів, що сприяють розвитку експортного потенціалу та виробництву.
У свою чергу М.Н.Чепурна і Е.А.Кисільова [318, с. 609] наголошують, що збалансованість зовнішньоекономічної діяльності необхідно вирішувати в тому плані, як це здійснюється стосовно пошуку збалансованості окремих товарних ринків, заощаджень та інвестицій, доходів і витрат.
Досліджувати зовнішній ринок - це не що інше, як шукати збалансованість. Але в реальній ситуації стану збалансованості дуже складно досягти. Економічна теорія дає можливість коригувати зовнішній ринок і зберігати відповідний механізм для цих цілей [318, с.609].
Слід відзначити, що в сучасних умовах збалансованість зовнішньоекономічної діяльності в основному досягається завдяки переплетенню зовнішніх і внутрішніх регуляторів та їх оптимального поєднання. Багаторічна практика доводить, що майже всі держави світу здійснюють велику низку регулюючих функцій щодо внутрішнього і зовнішнього ринків. Отже, є підстави стверджувати, що з огляду методики зовнішньоекономічна діяльність досить складна і наповнена суперечливими тенденціями.
На це справедливо звернули увагу О.Г.Білорус і Д.Г.Лук'яненко [18, с.75], які прийшли до висновку, що в сучасному світі немає гармонії, є напруженість і конфлікти. Світова економіка зараз набагато складніша, вразливіша і менш передбачувана, ніж у минулому.
За нашим твердженням [106, с. 329], до важливих критичних сил, що впливають на сьогоденний світ та сучасний зовнішній ринок належать: тиск економічних сил; інтеграційні чинники; економічна взаємозалежність; глобалізація і транснаціоналізація. Стосовно зовнішньоекономічної діяльності діють дві сили - глобалізація і локалізація. І не тільки з усе більшою одночасністю, але й у взаємодії і взаємозв'язку. Кожний елемент глобалізації намагається обумовити збільшення локалізації і навпаки. Динаміка може бути визначена як фрагментація, як взаємодія фрагментації та інтеграції. Саме в них віддзеркалюється методика взаємодії двох процесів.
Фрагментаційний динамізм містить глибокі наслідки для безпеки глобальної системи. Результат - турбулентність у світовій економіці - клубок напруженостей, що роблять лібералізацію і протекціонізм невизначеними і загрожують світовому ринку. Історичний досвід вчить, що збалансованість вимагає від усіх сторін обережності і відповідальності [18, с.75].
На доповнення трактування О.Г.Білоруса і Д.Г.Лук'яненка необхідно визнати й те, що дилема лібералізації та протекціонізму не розв'язується лише в конструктивному плані. В контексті цього слід звернути увагу на те, що йдеться про обмежені параметри використання згаданих категорій.
Бути надмірно ліберальним в зовнішньоекономічній діяльності - значить провокувати протекціонізм з боку зарубіжних партнерів, зміцнювати протекціонізм - втратити стабільність на зарубіжному ринку. Нерідко збалансованість зовнішньоекономічної діяльності може визначатись не взаємозалежністю лібералізації і протекціонізму, а навпаки - незалежністю одна від одної.
Необхідно відзначити, що, за твердженням В.Е.Рибалкіна [235, с.13], в сучасній зовнішній політиці окремих країн перевага віддається лише протекціонізму, тобто активному формуванню додатного торгового балансу та обмеженню імпорту товарів [235, с.13].
Викладене вище тр
- Київ+380960830922