РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих
Всього під спостереженням перебувало 420 пацієнтів у віці 45 – 85 років. Хворі
знаходилися на обстеженні і лікуванні в клініці онкоурології Інституту урології
АМН України.
Розподіл пацієнтів за остаточними діагнозами наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Розподіл пацієнтів за остаточними діагнозами
Остаточний
діагноз
Кількість пацієнтів
Абсолютна
Рак передміхурової залози
302
71,9
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
84
20,0
Хронічний простатит
18
4,3
Без патології передміхурової залози
16
3,8
Всього
420
100,0
Високий відсоток хворих на рак передміхурової залози в структурі обстежених
пацієнтів пояснюється тим фактом, що в спеціалізовану онкоурологічну клініку
направляли для консультації пацієнтів з вагомою підозрою на злоякісне
новоутворення з метою диференціальної діагностики.
У розділах дисертації, присвячених діагностиці первинної пухлини, будуть
розглянуті діагностичні можливості простатичного специфічного антигену та
методів візуалізації у всіх 420 обстежених нами хворих з метою діагностики раку
та диференціальної діагностики захворювань. В подальшому буде розглянуто
можливості сучасних методів в діагностиці регіонарних, віддалених метастазів, в
оцінці ефективності лікування у 302 хворих на рак передміхурової залози.
Пацієнти з доброякісними захворюваннями після встановлення діагнозу отримували
лікування в інших лікувально-діагностичних закладах.
Розподіл пацієнтів за віком наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Розподіл пацієнтів за віком
Вік у роках
Кількість пацієнтів
З онкологічною патологією
Без онкологічної патології
Абсолютна
Абсолютна
До 50
25
8,3
27
22,9
50 – 59
69
22,9
34
28,8
60 – 69
107
35,4
29
24,6
70 – 79
77
25,5
19
16,1
80 і старше
24
7,9
7,6
Всього
302
100,0
118
100,0
Як видно з таблиці, переважна більшість хворих на рак передміхурової залози –
люди похилого та старечого віку. При первинному зверненні до лікаря скарги
пацієнтів були різноманітні, але найчастіші – на дизуричні розлади. Характер
скарг всіх 420 пацієнтів наведено в таблиці 2.3.
Як видно з таблиці, клінічна симптоматика відзначалась надзвичайною
різноманітністю. Клініка раку мало відрізнялася, насамперед, від клініки
доброякісної гіперплазії передміхурової залози. Специфічних симптомів,
характерних тільки для злоякісного ураження простати, практично не виявлено.
Виняток становили хіба що пацієнти з запущеною хворобою (Т4 при місцевому
розповсюдженні, масивні метастази в регіонарні лімфатичні вузли, множинні
Таблиця 2.3 – Скарги пацієнтів при зверненні до лікаря
Характер скарг
Кількість пацієнтів
Абсолютна
Збільшення частоти сечовипускання
262
62,4
Нічна поллакіурія
269
64,0
Утруднення початку сечовипускання
202
48,1
Млявий струмінь сечі
234
55,7
Відчуття неповноти випорожнення сечового міхура
193
46,0
Гостра затримка сечі
15
3,6
Біль під час сечовипускання
78
18,6
Біль в промежині та над лобком
61
14,5
Біль в кістках
79
19,7
Набряк нижніх кінцівок
1,2
Наявність крові в сечі
17
4,0
Скарги відсутні
16
3,8
метастази в скелеті), у яких за клінічною картиною можна було з високою
вірогідністю запідозрити місцево-розповсюджений чи генералізований рак
передміхурової залози; проведені подальші дослідження підтверджували діагноз.
Навпаки, при ранніх стадіях раку передміхурової залози симптоми хвороби були
невиразні або майже відсутні. Крім місцевих проявів зустрічалися і загальні
прояви захворювання – схуднення, кволість, вторинна анемія та інші. Як правило,
у цих хворих виявлялися метастази.
Діагноз захворювання у 404 хворих підтверджений пункційною біопсією. Пункційну
біопсію не проводили тільки 16 хворим, у яких були відсутні скарги, і які
обстежені нами в плані скринінгу. Після ретельного обстеження (пальцьове
ректальне дослідження, визначення рівнів простатичного специфічного антигену,
трансректальне ультразвукове дослідження) у них було виключено наявність раку
та інших захворювань передміхурової залози. Розподіл хворих на рак
передміхурової залози за гістологічною будовою первинної пухлини наведено в
таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Розподіл хворих за гістологічною будовою пухлин передміхурової
залози
Гістологічна будова
первинної пухлини
Кількість хворих
Абсолютна
Крупноацинарна аденокарцинома
32
10,6
Дрібноацинарна аденокарцинома
28
9,3
Світлоклітинний тубулоальвеолярний рак
75
24,8
Темноклітинний тубулярний рак
48
15,9
Кріброзний рак
20
6,6
Анапластична аденокарцинома
59
19,6
Скіррозний рак
29
9,6
Дрібноклітинний рак
11
3,6
Всього
302
100,0
За стадіями (відповідно до Міжнародної класифікації за системою TNM) хворі
розподілялися таким чином: T1N0M0 – 4 хворих, T2N0M0 – 86, T3N0M0 – 27, T4N0M0
– 2, T2N1M0 – 92, T3N1M0 – 27, T4N1M0 – 3, T2N0M1 –12, T3N0M1 – 13, T4N0M1 – 3,
T2N1M1 – 9, T3N1M1 – 18, T4N1M1 – 6 хворих.
За ступенем диференціювання пухлини хворі розподілялися наступним чином:
високий ступінь диференціації пухлини (G1) – 31,
середній ступінь диференціації пухлини (G2) – 172,
низький ступінь диференціації пухлини (G3) – 88,
недиференційована пухлина (виражена анаплазія, G4) – 11 хворих.
Cтадію захворювання визначали при ретельному клінічному обстеженні хворих та
при подальших поглиблених дослідженнях з використанням різноманітних методів
променевої діагностики. З метою діагностики первинної пухлини, визначення
стадії захворювання, наявності регіонарних або віддалених метастазів, а також у
процесі динамічного спостереження з метою контролю ефективності лікування і
раннього виявлення рецидивів та генералізації процесу хворим проведе
- Київ+380960830922