РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА БАЗОВОЇ КВАЗІСТАТИЧНОЇ МАКРОЕКОНОМЕТРИЧНОЇ МОДЕЛІ В КОНТЕКСТІ
БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
2.1. Методологія побудови базової макроеконометричної моделі для системного
аналізу взаємодії основних секторів економіки в контексті бюджетного
регулювання
Моделювання механізму бюджетного регулювання на макрорівні необхідно в першу
чергу розглядати в контексті взаємозв’язку з основними показниками
соціально-економічного розвитку держави, що вимагає застосування системного
підходу при його формалізації. Згідно з однією з найпоширеніших класичних та
посткласичних концепцій кейнсіанства основним завданням державного регулювання
є вплив на сукупний попит за допомогою бюджету. Отже, бюджет в кейнсіанській
теорії розглядається як основний інструмент державного регулювання, в якому
бюджетне регулюване є однією з найважливіших складових. Згідно цієї теорії,
держава залежно від певної політичної та економічної ситуації в країні
цілеспрямовано впливає на баланс між доходами та видатками, тобто на бюджетний
дефіцит, змінюючи величину сукупного попиту, а відповідно і сукупної
пропозиції. В періоди економічного спаду держава змушена зменшувати податковий
тиск на економіку і одночасно збільшувати видатки, а отже створювати бюджетний
дефіцит для генерування додаткового попиту. В періоди економічного підйому,
зменшуючи бюджетний дефіцит через підвищення податкового навантаження та
зменшення обсягів видатків бюджету держава стримує сукупний попит, а отже і
сукупну пропозицію. Таким чином управління доходами та видатками держави є
потужним інструментом для стимулювання економічного зростання країни згідно
кейнсіанській теорії. Водночас їх зміна пов’язана не тільки між собою, але з
основними макроекономічними показниками. Наприклад, обсяги видатків залежать
від бюджетних доходів, які в свою чергу залежать від економічного розвитку
країни. В той же час видатки бюджету активно впливають на економічне зростання,
через стимулювання розвитку прогресивних галузей виробництва, вирівнювання
регіональних диспропорцій та прискорення науково-технічного прогресу, а, отже,
позитивно впливають і на збільшення доходів бюджету, як це показано на рис.
2.1.
Рис. 2.1. Управління доходами та видатками (бюджетне регулювання) як інструмент
для стимулювання економічного зростання
Таким чином, бюджетне регулювання дає змогу цілеспрямованого впливання на темпи
і пропорції суспільного виробництва. За його допомогою держава, завдяки
перерозподілу валового внутрішнього продукту, стимулює результати
підприємницької діяльнсті, змінює структуру суспільного виробництва та здійснює
соціальні реформи. Важливо моделювати бюджетні складові та їх взаємозв’язки в
першу чергу в контексті цілосної економічної системи. Це дозволить
проаналізувати різні варіанти бюджетного регулювання політики та дослідити його
наслідки на зміну основних макроекономічних показників, а отже розробити
оптимальний план стратегічного розвитку держави, спрямованого на економічне
зростання. В загальній концепції взаємозв’язку методологій моделювання
бюджетних процесів для макро та мезоекономічних рівнів, розробка макромоделі
взаємозв’язку основних секторів економіки, на наш погляд, є найскладнішою [59;
121]. Як правило, системна структура таких моделей, дозволяє працювати як з
цілісною моделлю економіки, так і з окреми її секторами. Макроекономічні
моделі, які будуються за системним принципом є одним з найпотужнаших засобів
для дослідження економічних процесів країни та аналізу можливих стратегій її
економічного розвитку. Їх застосування у процесі прийняття рішень дозволяє
уникнути дорогих, а іноді, і просто неможливих практичних експериментів та
шляхом моделювання визначити можливі наслідки від запровадження різноманітних
економічних програм.
Нажаль, неможливо знайти абсолютно правильну модель для економіки, крім того,
масштабність моделей є як правило різною в залежності від цілей кінцевого
використання моделі [181]. Більш того, кожна економічна система має свої,
притаманні лише їй характеристики, тому моделі, що створюються для однієї
країни, практично ніколи не можуть бути прямо застосовані для іншої країни.
Створення методології побудови базової макроеконометричної моделі є актуальним
завданням, оскільки дозволить стандартизувати достатньо складний та
неоднозначний процес її побудови різними групами фахівців. Це в свою чергу
сприятиме поступовому створенню бази макромоделей економіки України, порівнянню
результатів розрахунків за різними моделями; аналізу їх слабких та сильних
сторін, а також подальшому удосконаленню та розробці методологічних аспектів
макромоделювання в Україні [65].
Економіка є досить складним об’єктом, що утворюється їз мільйонів менших
об’єктів та взаємозв’язків між ними, тому у наукових дослідженнях широко
використовуються методи декомпозиції складних систем, які дозволяють
здійснювати декомпозицію будь-якої системи на підсистеми з метою детального
вивчення кожної окремої підсистеми та наступного об’єднання підсистем в єдину
систему.
З методологічної точки зору, при побудові макромоделей, економіку країни краще
представити як взаємодію певних крупних агрегатів (блоків або модулів). Така
декомпозиція, з одного боку, дозволить краще зрозуміти та промоделювати
взаємозв’язки між окремими блоками, а з іншого боку - сконцентрувати увагу на
вивченні особливостей функціонування кожного окремого блока, що при їх
подальшому об’єднанні зробить модель в цілому більш адекватною реальній
дійсності [132]. При моделюванні, нажаль, не обійтись і без певного спрощення.