Розділ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ КЛІНІЧНИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Клінічним матеріалом для роботи були дані 256 хворих з епілепсією, з них
чоловіків – 134 (52,3%), жінок – 122 (47,7%) особи. Всі обстежені хворі
знаходились на стаціонарному обстеженні та лікуванні в ЦКБ-5 (м. Харків), з
подальшим амбулаторним або/і стаціонарним спостереженням в динаміці. З
контингенту обстеження були виключені особи з наявною актуальною соматичною
патологією (гострі захворювання і хронічні під час загострення), з пухлинами
головного мозку та ЧМТ в гострому періоді, гострими інфекційними
захворюваннями, в тому числі і ЦНС, та іншими захворюваннями і вадами, що
потребували термінового лікування, яке могло вплинути на перебіг епілепсії.
Обстежені хворі за класифікацією ВООЗ відносились до осіб молодого та
середнього віку, за винятком 5 хворих віком старше за 60 років (62-65), що були
включені в дослідження, зважаючи на відсутність у них наявної соматичної
патології та інших обтяжуючих захворювань. Середній вік обстежених – 34,64±6,86
років. Всі хворі мали історію епілепсії не менше 1 року.
Контрольну групу склали 52 практично здорові особи, з них 27 (51,9%) чоловіків
і 25 (48,1%) жінок відповідного віку (середній вік 35,32±0,71 років). Практично
здоровими вважали осіб, що не мали актуальної гострої або хронічної патології,
захворювань ЦНС та вроджених вад і не мали спадкової обтяженості по епілепсії
та іншим захворюванням ЦНС, не мали клінічно значимих порушень обміну.
Всім хворим проведений повний комплекс клінічних та інструментальних
досліджень. Проводився аналіз скарг з докладним описом епілептичних нападів,
міжпароксизмального стану, неепілептичних пароксизмальних та перманентних змін;
аналіз анамнестичних даних з урахуванням сімейного анамнезу для виявлення
спадкової обтяженості по епілепсії, стану здоров’я матері під час вагітності та
пологів, виявлення в анамнезі найбільш значимих етіологічних чинників
епілепсії, докладна характеристика частоти, характеру та патоморфозу
епілептичних нападів, антиепілептичної терапії та її ефективності.
Неврологічний огляд проводили по загальноприйнятній методиці для визначення
ураження нервової системи та виключення іншої актуальної неврологічної
патології. По показанням проводили психологічне обстеження та психіатрічне
обстеження. Також всім хворим проводився загальний огляд та визначення основних
фізікальних даних для виключення значимої соматичної патології.
Згідно з сучасним уявленням про етіологію епілепсії було виділено ряд
екзогенних та ендогенних факторів, що відіграють роль в формуванні передумов
для розвитку епілепсії. Виділяють три види схильності до розвитку епілепсії:
набуту, вроджену і спадкову [140, 240]. Набута схильність є наслідком
попередніх захворювань та уражень головного мозку (інфекції та травми головного
мозку, судинні порушення та ін.) після яких утворюється епілептичне вогнище, що
є переважаючим етіологічним фактором епілепсії у дорослих. Вроджена схильність
обумовлена патологічним впливом на плод під час вагітності та при пологах.
Спадкова схильність є результатом дії генетичних факторів. Було виділено ряд
етіологчних факторів епілепсії у обстежених хворих (Табл. 2.1). До розділу
“невстановлена етіологія” були віднесені хворі без веріфікованого етіологічного
чинника (криптогенні епілепсії та частково ідіопатичні). Спадково-обумовленою
вважали епілепсію при наявності епілептичних нападів у близьких родичів, а
також відповідної форми епілепсії (ідіопатичні епілепсії згідно з класифікацією
ILAE, 1989).
При аналізі даних таблиці 1 звертає увагу переважання ЧМТ (33,51%), що
пояснюється контингентом обстежених – це були переважно працівники залізничного
транспорту, де є досить високий ризик виробничого травматизму. Також цим
пояснюється незначна кількість спадково-обумовлених епілепсій (5,50%), оскільки
спадкові форми здебільшо маніфестують в дитячому та юнацькому віці і є
протипоказанням для роботи, що пов’язана з залізничним рухом.
Таблиця 2.1
Основні етіологічні чинники епілепсії у обстежених хворих
Етіологічні чинники
Кількість хворих (абс.)
Травми головного мозку (ЧМТ)
86
33,51%
Інфекційно-алергічні захворювання головного мозку
55
21,45%
Судинні ураження головного мозку
13
5,11%
Поєднання декількох чинників
40
15,61%
Спадкова обумовленість
14
5,50%
Невстановлені чинники
37
14,49%
Інші
11
4,33%
Слід відмітити переважаня чоловіків в групі з ЧМТ: 19,48% чоловіків і 14,03%
жінок. По іншим етіологічним чинникам відмінності в статтевому складі були
незначними. Хворі з наслідками анте- і перинатальної патології (5,9% з 15,61%)
були віднесені в групу з поєднаним ураженням, зважаючи на те, що при
маніфестації епілепсії в дорослому віці початку захворювання на фоні
перинатальної патології в більшості випадків передували ще і інші провокуючі
чинники: ЧМТ, інфекції, інтоксикації. Також до цієї групи були віднесені 2
хворих з обтяженою по епілепсії спадковістю, але початок епілепсії в одному
випадку був спровокований тяжкою ЧМТ, а в іншому значною інтоксикацією.
При встановленні діагнозу враховували наявність у хворих та/або близьких
родичів порушень так званого “епілептичного кругу”: фебрильні судоми були у
5,1% (13 осіб), мігрень – 1,6% (4 хворих), сноходіння, сноговоріння, нічні
страхи та нічний енурез – 6,6% (17 хворих).
Для визначення форми епілепсії була використана Міжнародна класифікація
епілепсії і епілептичних синдромів (ILAE, 1989) в якій враховується сімейний
анамнез, вік виникнення хвороби, провокуючі фактори, тип нападів, неврологічні
про
- Київ+380960830922