РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТІВ.
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика пацієнтів
Робота базується на результатах обстеження 259 хворих з венозним
тромбоемболізмом, які знаходилися на лікуванні в Інституті хірургії та
трансплантології АМН України за період з 01.01.88 до 01.01.05 року. Серед них
було 110 пацієнтів з гострою формою ТЕЛА, 50 – з хронічною ТЕЛА, 77 – з
флотуючими або організованими тромбами НПВ та здухвинних і стегнових вен (ТГВ
нижніх кінцівок), 22 – з ТГВ нижніх кінцівок без епізодів ТЕЛА (контрольна
група).
Вік хворих був у межах від 15 до 78 років (у середньому 50,5 ± 6,03 років).
Серед них було 149 (57,5%) чоловіків і 110 (42,5%) – жінок. Розподіл хворих з
різноманітними формами венозного тромбоемболізму в залежності від віку і статі
наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих з венозним тромбоемболізмом в залежності від віку та статі
(n = 259)
Клінічна форма
Вік, роки (сер.)
Стать
чоловіки
жінки
Гостра ТЕЛА
22–75 (54,3±5,2)
65
59,0
45
41,0
Хронічна ТЕЛА
18–77 (48,8±2,4)
29
58,0
21
42,0
Тромбоз НПВ, ТГВ н/кінцівок
15–78 (47,6±1,2)
43
55,8
34
44,2
ТГВ н/кінцівок без ТЕЛА
27–78 (56,2±0,9)
12
54,5
10
45,5
Всього:
15–78 (50,5±6,03)
149
57,5
110
42,5
Основна маса хворих скаржилися на задишку при фізичному навантаженні або у
стані спокою, стомлюваність, кашель, біль у грудній клітині, біль у нижніх
кінцівках, їх набряки. У частини пацієнтів спостерігалося кровохаркання або
сінкопальний стан.
Більшість пацієнтів були госпіталізовані за екстренними показаннями. На момент
госпіталізації стан 35 (13,5%) хворих був розцінений як задовільний, 132
(50,9%) – як середньої тяжкості, 92 (35,6%) – важкий. Строк захворювання до
початку лікування у групі хворих з гострою ТЕЛА, коливався від 12 год до 29
діб, у середньому він склав 4,7 діб.
В залежності від об’єму тромбоемболічного ураження судинного русла легень та
характеру і тривалості захворювання, хворі з підтвердженим діагнозом ТЕЛА були
розподілені наступним чином (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів в залежності від форми ТЕЛА (n = 160)
Форми ТЕЛА
Число пацієнтів
Всього
абс.
абс.
Гостра
Масивна
67
60,9
110
68,7
Субмасивна
20
18,2
Мала
23
20,9
Хронічна
50
31,3
50
31,3
За даними ендоваскулярних засобів обстеження, які включали вимірювання тиску у
легеневій артерії та правих відділах серця і ангіопульмонографію, яка дозволяла
оцінити локалізацію тромбозу та ступінь порушення перфузії легень, у 67 (60,9%)
пацієнтів з гострою ТЕЛА була виявлена її масивна форма, у 20 (18,2%) –
субмасивна, у 23 (20,9%) – “мала“ ТЕЛА з ураженням сегментарних гілок легеневих
артерій. У таблиці 2.3 представлено розподіл пацієтів з гострою ТЕЛА в
залежності від величини ангіографічного індексу Міллера, значення перфузійного
дефіциту легень, а також від рівня легеневої гіпертензії.
При дослідженні більше, ніж у половини пацієнтів з гострою ТЕЛА виявили
двостороннє ураження легеневого артеріального русла. Характер ураження судин
легень та ступінь порушення гемодинаміки у малому колі кровообігу представлено
у таблиці 2.4.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих з гострою ТЕЛА в залежності від її тяжкості за даними
ангіопульмонографії (n = 110)
Показник
Ступінь вираженності
Число хворих
абс.
Об’єм ураження (АІ)
Легкий (АІ< 16 балів)
23
20,9
Субмасивний (АІ 17–21 балів)
20
18,2
Масивний (АІ 22–32 балів)
67
60,9
Ступінь порушення перфузії легень (ПІ)
Легкий (дефіцит до 29%)
27
24,5
Середній (дефіцит 30–44%)
26
23,6
Важкий (дефіцит 45–59%)
46
41,9
Надважкий (дефіцит > 60%)
11
10,0
Ступінь легеневої гіпертензії
Помірний (30–40 мм рт. ст.)
30
27,3
Середній (40–60 мм рт. ст.)
31
28,2
Важкий ( > 60 мм рт. ст.)
49
44,5
Примітка. АІ – ангіографічний індекс Міллера,
ПІ – перфузійний дефіцит.
Таблиця 2.4
Розподіл пацієнтів з гострою ТЕЛА в залежності від її локалізації та
систолічного тиску у ЛА (n = 110)
Локалізація емболів
Систолічний тиск у ЛА (мм рт. ст.)
Разом
< 40
40–60
>60
Легеневий стовбур
11
Одна головна ЛА
19
10
36
Дві головні ЛА
11
19
33
63
Всього:
абс.
30
31
49
110
27,3
28,2
44,5
100
За допомогою невідкладного інструментального обстеження, яке включало
рентгеноконтрастні та ультразвукові дослідження, у 174 хворих були виявлені
тромби системи НПВ (у інших локалізація макросубстрату тромбоемболії не була
чітко встановлена), з них у 40 пацієнтів було встановлено, що тромбоз
росповсюджувався на той чи інший сегмент самої НПВ, у 102 пацієнтів тромбоз був
обмежений здухвинно–стегновим сегментом, а у 32 – виявили ТГВ нижніх кінцівок
(підколінні вени і вени гомілок), з них тільки у 10 були епізоди “малої” форми
ТЕЛА, а інших 22 використали у якості контрольної групи.
У 15 хворих з тромбозом НПВ були виявлені емболонебезпечні, тобто флотуючі,
“високі” тромби системи НПВ, які являли собою реальну загрозу фатальної
тромбоемболії ЛА. В таблиці 2.5 представлено місце розташування тромбозу у
системі нижньої порожнистої вени.
Таблиця 2.5
Локалізація тромбозу системи НПВ (n = 174)
Локалізація верхівки тромбу
Кількість випадків
абс.
Глибокі вени гомілки і підколінного сегменту
32
18,4
Стегнові вени
35
20,1
Зовнішня здухвинна вена
31
17,8
Загальна здухвинна вена
36
20,7
Інфраренальний відділ НПВ
25
14,4
Інтраренальний відділ НПВ
2,8
Супраренальний відділ НПВ*
10
5,8
Всього:
174
100
Примітка. * – у 4 хворих був супутній тромбоз правого передсердя (ПП), що
поширювався із НПВ.
У більшості хворих була виявлена супутня патологія (табл. 2.6). Особливу увагу
приділяли таким захворюванням,
- Київ+380960830922