РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота була виконана у 1999 – 2004 роках в ендокринологічному відділенні
клініки Інституту охорони здоров‘я дітей та підлітків (ІОЗДП) АМН України. Під
наглядом знаходилось 220 хворих хлопців 10-17 років, у яких при
клініко-лабораторному обстеженні було діагностовано ГСПП. У катамнезі протягом
2,5 - 3 років були проведені спостереження за 110 хлопчиками. Розподіл хворих
за віком представлено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ГСПП за віком
Вік, роки
10
11
12
13
14
15
16
17
Кількість хворих, n
11
11
16
31
47
54
28
22
5,00
5,00
7,27
14,09
21,36
24,55
12,73
10,00
У всіх обстежених вивчався анамнез життя та хвороби з урахуванням спадковості,
наявності супутніх захворювань. Об‘єктивне дослідження включало антропометрію з
визначенням зросту, маси тіла, окружностей талії та стегон. Характер фізичного
розвитку хворих визначався за лінійними діаграмами для оцінки фізичного
розвитку школярів, розробленими в ІОЗДП АМН України на підставі
антропометричних вимірювань 3122 школярів м. Харкова [[cclxxiv]].
Ступінь ожиріння та надлишкової маси тіла визначали за допомогою оціночних
таблиць фізичного розвитку у дітей різного віку [[cclxxv]]. Для оцінки типу
ожиріння використовували індекс ОТ/ОС. При ОТ/ОС більше 0,9 діагностували
абдомінальне (андроїдне) ожиріння [71].
З метою адекватної оцінки маси тіла у підлітків, у яких були закриті зони
епіфізарного росту за даними рентгенологічного дослідження, застосовувався
індекс маси тіла (ІМТ), що тісно корелює з загальним вмістом жиру в організмі
[70, 71]:
ІМТ= маса, кг / зріст, м2
Згідно з класифікацією Всесвітньої Організації охорони здоров‘я (ВООЗ), ІМТ,
менший за 18,5 кг/м2 відповідає недостатній, (18,5 – 24,9) кг/м2 – нормальній,
більше або дорівнює 25,0 – надмірній масі тіла, більш ніж 30,0 кг/м2 – ожирінню
[65].
При оцінці статевого розвитку хлопчиків оцінювали наявність вторинних статевих
ознак і терміни їх появи. Рівень СТД оцінювався за індексом маскулінізації
(ІМ), який визначався за формулою, запропонованою професором О.М. Демченко із
співавторами [[cclxxvi]]:
ІМ = (F + A + P + ОЯ + ДП) / 5
де F, A, P – відповідно ступінь оволосіня обличчя, пахвових западин і лобка (у
балах);
ОЯ – обвод яєчок (у см);
ДП – довжина пенісу. ДП вимірялася по дорзальній поверхні від кореня до голівки
без врахування крайньої плоті. Визначення окружності яєчок проводилося за
допомогою тестоміру [276].
Нормативні значення ІМ для кожного віку були отримані на підставі даних огляду
спеціалістами ІОЗДП АМН України 956 здорових хлопців-підлітків 10-17 років м.
Харкова [[cclxxvii]]. Також проводилася оцінка стадій СТД за Таннером
[[cclxxviii]] .
Хворі були оглянуті педіатром, неврологом, окулістом. Вимірювали АТ і
визначали частоту серцевих скорочень (ЧСС) у стандартних умовах. Вимірювання АТ
проводилося за єдиною уніфікованою схемою. Використовували нормативні показники
АТ для практично здорових дітей, розроблені в ІОЗДП АМН України [[cclxxix]].
Вивчення стану серцево-судинної системи включало клініко-апаратні методи
дослідження. Електрокардіографія (ЕКГ) проводилася на 6-канальному
електрокардіографі 6-NEK-4CTD8 у 12 загальноприйнятих відведеннях. Було
проведено ультразвукове дослідження серця і судин (ЕхоКГ). ЕхоКГ проводилося в
«М» і «U» режимах з використанням датчика 3,5 Мгц на апараті «Sonoline SL-1»
фірми «Siemens” (Німеччина) і “Logiс-400” фірми “General Еlесtrіс» (США) за
стандартною методикою, рекомендованою Асоціацією фахівців з ехокардіографії.
Для встановлення причини розвитку АГ проводили всебічне клінічне обстеження з
використанням додаткових лабораторних методів обстеження. Усім хворим проводили
загальний аналіз крові і сечі, повторно досліджували сечовий осадок за
Нечипоренком, проводили пробу за Зимницьким, визначали залишковий азот, кліренс
по ендогенному креатиніну, коагулограму. Визначали вміст загального білка і
білкових фракцій у сироватці крові.
Усім хворим проводили ультразвукове дослідження ЩЗ на апараті “Logic-400” фірми
“General Еlectric» (США) датчиком 7,5 Мгц за стандартною методикою [[cclxxx]].
Комплекс обстеження включав рентгенологічне дослідження черепа з метою
діагностики ознак лікворної гіпертензії та патології гіпофізарної зони.
Проводили визначення кісткового віку (КВ) хворих за допомогою рентгенологічного
дослідження правої кисті. Кістковий вік визначали по таблицях, запропонованих
Перепуст (1978), та порівнювали з нормативними показниками [[cclxxxi]].
З метою визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини
використовували метод ультразвукової денситометрії (УД). Дослідження проводили
за допомогою ультразвукового кісткового денситометра “Achilles+” (Lunar Corp.,
Madison, WI). Вимірювання були проведені під керівництвом професора В.В.
Поворознюка. Визначали наступні параметри:
- швидкість поширення ультразвуку через кістку (ШПУ, м/сек), яка залежить від
її щільності та еластичності;
- широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц), яке відображає не тільки
щільність кістки, а й кількість, розміри та просторову орієнтацію трабекул;
- Z показник, що відображає, на яку частку середнього квадратичного відхілення
відрізняється індекс міцності кістки (ІнМ) обстеженого в порівнянні з віковою
нормою;
- індекс міцності кістки (ІнМ, %), який вираховується комп‘ютером на основі
показників ШПУ та ШОУ за формулою:
ІнМ = 0,5 ґ ( n ґ ШОУ + n ґ ШПУ),
де: n ґ ШОУ = (ШОУ – 50) / 0,75
n ґ ШПУ = (ШПУ – 1380) / 1,8 [282].
За допомогою методу, запропонованого В.В. Поворознюком [[cclxxxii]], та
формули визначали структурно
- Київ+380960830922