Ви є тут

Клініко-імунопатогенетичні особливості алергічних захворювань та їх профілактика в промисловому регіоні Донбасу

Автор: 
Альошина Раїса Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0506U000027
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи й обсяг клініко-епідеміологічного дослідження
Для вирішення мети даної роботи були використані такі методи:
1. двоетапний метод клініко-епідеміологічного дослідження;
2. метод копіювання:
а) статистичних звітів про поширеність АЗ серед населення Луганської області;
б) річних звітів про захворюваність БА з тимчасовою втратою працездатності
серед тих хто працював на виробництві зі шкідливими умовами праці;
в) санітарно-гігієнічних показників рівнів забруднення атмосферного повітря в
містах Луганської області за результатами лабораторних досліджень Луганської
обласної санітарно-епідеміологічної станції за 1989-1999 р. (максимальні
концентрації шкідливих речовин).
Найбільш достовірними дослідженнями поширеності захворювань вважаються
епідеміологічні [17, 40, 42, 337, 414]. Для їх проведення насамперед необхідно
було виявити групи хворих АЗ, осіб зі спадковою атопією (преморбідним станом) і
контрольні групи хворих, що не страждали на АЗ.
З цією метою на I етапі клініко-епідеміологічного дослідження ми
використовували алергологічний скринінг, який проводили вибірково-суцільним
методом .
Контингентом дослідження були робітники зі шкідливими умовами праці орендного
науково-виробничого підприємства (ОНВП) "Луганські акумулятори".
В програму скринінгового обстеження були включені: 1) анкетування; 2) фізичний
вимір маси тіла і зросту досліджуваних осіб; 3) огляд терапевта; 4)
флюорографічне (рентгенологічне) дослідження органів грудної клітини.
Анкетування. Розроблений опитувальник алергологічного скринінгу, що містив
питання для виявлення факторів ризику і клінічних ознак АЗ. Анкетування 2357
робітників проводили в цехах виробництва або в здоровпункті підприємства. Дані
опитування заносили в журнал, враховували стать, вік, місце роботи
обстежуваного, наявність професійної шкідливості та її характер.
В обсяг роботи лікаря-терапевта входив огляд робітника, медичне обстеження
фізичними методами з обов'язковим вимірюванням АТ. Задачею лікарського огляду
була оцінка стану здоров'я з попереднім діагнозом АЗ і супутньої патології. При
цьому використовували результати періодичних медичних оглядів робітників
шкідливих професій (згідно Наказу МОЗ СРСР № 555 від 29.09.89 і Наказу МОЗ
України № 45 від 31.03.94) [217, 236]. Для оцінки фізичного статусу
досліджуваних вимірювали зріст і
масу тіла. Обчислювали індекс Кетле за формулою: . Кри-
терієм надлишкової маси тіла вважали: для чоловіків – індекс Кетле > 26,0
кг/м2, для жінок - > 27,0 кг/м2 [210]. Всім особам, що були охоплені
скринінгом, обстежували рентгенологічно органи грудної клітини (методом
великокадрової флюорографії й іншими – за показаннями).
Аналіз результатів скринінгового етапу обстеження дозволив розподілити весь
контингент обстежених осіб на умовно здорових, групу ризику і хворих АЗ. Групу
умовно здорових склали особи, що заперечували обтяжену спадковість, алергічні й
інші захворювання. Особи зі спадковою атопією сформували групу з однойменним
фактором ризику.
Осіб, які вказували на епізоди АР або клінічні ознаки, що мали характер атопії,
визначали в групу хворих атопічними АЗ. Надалі, всі обстежувані були
розподілені за віково-статевою ознакою та на тих, хто контактував з
техногенними чинниками (хімічними речовинами й агресивними полютантами) і на
тих, хто не контактував з ними.
На II етапі клініко-епідеміологічного дослідження хворі АЗ і зі
спадковообтяженим анамнезом щодо атопії оглядалися специалістом-алергологом
(особисто дисертантом), призначався перелік необхідних додаткових методів
обстеження для уточнення основного діагнозу, а також супутньої патології.
Подібна методика дослідження проводилася й на амбулаторному прийомі з метою
формування групи осіб з АЗ, що контактували з вугільним пилом (шахтарі).
В цілому, був виділений контингент обстежуваних в кількості 600 чоловік: з них
351 хворий на АЗ і 249 осіб, що не страждали АЗ.
Для уявлення про поширеність АЗ в досліджуваному промисловому регіоні були
використані статистичні звіти щодо захворюваності в Луганській області БА,
алергічним ринітом, шкірними проявами АЗ за період з 1989 по 2000 р. (до 1989
року ці дані не підлягали реєстрації). Отримані відомості аналізували в
порівняльному аспекті з урахуванням різних територіально-виробничих регіонів
Луганської області, що представлено в розділах 4 і 5.
Річні звіти про захворюваність БА, ГРВІ та ін. на ОНВП "Луганські акумулятори"
були необхідні для аналізу захворюваності робітників в залежності від дії
техногенних забрудників, а також внаслідок проведення профілактичних заходів.
Екологічний стан зовнішнього середовища досліджуваного регіону оцінювався за
середньорічним рівнем викидів шкідливих речовин в атмосферу промислових міст
(кг/чол.), за питомою вагою проб атмосферного повітря, що перевищували гранично
допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин за період з 1989 по 2000 р. (як
у житлових забудовах, так і в районах промислових підприємств). Коротка
характеристика екологічного стану досліджуваного підприємства була зроблена на
підставі аналізу даних відділу техніки безпеки ОНВП "Луганські акумулятори" про
профіль професійних шкідливостей та рівень їх ГДК в цехах акумуляторного
підприємства підчас проведення наукових досліджень.
2.2. Методи клінічного і лабораторно-інструментального
дослідження
Після поглибленого огляду хворих з АЗ зі спадковим обтяженим анамнезом і умовно
здорових осіб клінічне обстеження доповнювалося лабораторно-інструментальними
методами: - загальноклінічними; - алергологічними; -імунологічними; -
біохімічними; - спірографією, пневмотахо