РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЬ
2. 1. Загальна характеристика спостережень
Під нашим спостереженням перебувало 307 хворих на цереброваскулярну патологію
ішемічного генезу з хронічними та гострими порушеннями мозкового кровообігу,
які перебували на обстеженні та лікуванні в неврологічних і нейрохірургічних
відділеннях комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
міста Львова.
Контрольну групу склали 104 особи, в тому числi: 50 – практично здорових; 27 –
хворих на атеросклероз i 27 – на артеріальну гіпертензію без церебральних
ускладнень. Включення в контрольну групу, крім здорових людей, хворих на
основні судинні захворювання, на тлі яких виникала цереброваскулярна патологія,
мало на меті виокремлення особливостей кількісних характеристик гомеостазу
нуклеїнових кислот, які властиві саме судинним ураженням мозку, перш за все на
найбільш ранніх етапах їх розвитку.
Середнiй вiк обстежених в основній групі становив 54,3±1,8 року; в контрольнiй
групi цей показник був 53,3±2,1 року (здоровi – 51,3±1,8; хворi на
атеросклерозом – 56,3±2,4; хворi на гiпертонiчну хворобу – 53,4±1,0 року).
Таким чином, хворi, якi увiйшли до основної та контрольної груп були зпівставні
за вiком, що є необхiдною умовою iнтерпретацiї отриманих результатiв.
Серед загального числа пацiєнтiв основної групи було 59,2% чоловiкiв i 40,8%
жiнок; у контрольнiй групi – вiдповiдно 58,1% чоловiків i 41,9% жiнок, тобто
розподiл обстежених осiб за статтю в обох групах також не мав iстотної рiзницi.
У всiх хворих всебічно досліджували клiнiчну картину захворювання з урахуванням
скарг, даних анамнезу, соматичного неврологічного статусу в динаміці..
Фонове судинне захворювання дiагностували, виходячи з результатiв
терапевтичного обстеження системи кровообігу, картини очного дна, даних
лабораторних методiв (ЕКГ, рентгеноскопiя органiв грудної клiтки, лiпiдний
профiль кровi, за потребою – ехокардiографiя, фонокардiографiя тощо).
Характер, локалiзацiю i тяжкiсть судинного ураження мозку визначали за
результатами докладного клiнiчного та iнструментального дослiджень, в тому
числi комп'ютерної томографiї мозку, церебральної ангiографiї, ультразвукової
доплерографiї магiстральних артерiй голови, електроенцефалографiї,
нейроофтальмологiчного i отоневрологiчного оглядів.
На основi цих даних у вiдповiдностi з прийнятою класифiкацiєю всi хворi були
розподiленi на чотири групи (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподiл хворих за характером цереброваскулярної патологiї
Групи обстежених хворих
Кiлькiсть хворих
І.Хворі на ППЦВХ
42
13,7
II. Хворi на дисцикуляторну енцефалопатiю
79
25,7
IІІ Хворi на МПМК: усього
83
27,0
а) транзиторнi iшемiчнi атаки;
53
17,3
б) церебральнi гiпертонiчнi кризи.
30
9,7
IV Хворi на iшемiчний iнсульт:
103
33,6
а) гостра стадiя;
76
24,8
б) резидуальний перiод.
27
8,8
Всього
307
100
Основним судинним захворюванням, на фоні якого виникала цереброваскулярна
патологія ішемічного генезу у (11,9%) хворих був атеросклероз, у 26,6% —
артеріальна гіпертензія, 58,7% — поєднання цих процесiв. Для подальшого
дослідження були відібрані хворі з розвитком хронічної та гострої ішемії мозку
на фоні цих уражень.
Пацiєнти з ППЦВХ і ДЕ були обстеженi через дві – три доби пiсля поступлення їх
у стацiонар за умови вiдмiни всiх лiкарських препаратiв.
У хворих на МПМК рiвень нуклеїнових кислот i активність нуклеаз визначали
двiчi: в момент розвитку неврологiчної симптоматики i в перiод нормалiзацiї
неврологiчного статусу i соматичного стану.
При iшемiчному iнсультi дослiдження кiлькiсного спектра нуклеїнових кислот i
активностi нуклеаз сироватки кровi й спинномозкової рiдини проводили в динамiцi
на першу, сьому i чотирнадцяту добу захворювання. Хворi з залишковими ознаками
обстежувались не ранiше, нiж через три мiсяцi пiсля гострого судинного
епiзоду.
Для уточнення особливостей цереброваскулярної патології, зокрема їх перебігу і
патогенетичних механізмів, паралельно з клінічним обстеженням здійснювано
параклінічне, яке включало в себе: УЗДГ, ангіографію церебральних судин та
комп`ютерну томографію. При цьому було досліджено: стан та структурні зміни
речовини головного мозку (за даними КТ), стан магістральних артерій голови і
внутрічерепних судин (за даними УЗДГ та ангіографії церебральних судин).
2. 2. Методи дослідження
2.2.1. Електрофоретичний поділ мономерів РНК в поліакриламідному гелі
Розділення мономерів РНК сироватки крові і спинномозкової рідини при різних
судинних патологіях головного мозку нами проведені в 5% поліакриламідному гелі
(ПААГ). Система приготування розділяючого і концентруючого носіїв проводилася
по U.Laemmli (1970)., див табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Таблиця розрахунку для проведення електрофоретичного поділу РНК
Реактиви
Розділяючий 5% гель
Концетруючий 3,5% гель
40% АА мл
2,88
0,44
10% персульфат амонію
0,095
0,10
TEMED, мл
0,0095
0,005
0,5 М трис HCl pH 6,8 мл
1,25
1,5 М трис HCl pH 8,8 мл
2,88
Вода, мл
17,2
3,16
де 40% АА (38,6 акриламіда і 1,4 г N,N-метилен-бісакриламід в 100 мл води,
Т=40%, С=3,5%); TEMED – N,N,N,N-тетраметилетилендіамін; вода –бідистильована.
0,25 М трис/1, 92 М гліциновий буферний розчин використовували як електродний
буфер. Перед використанням розбавляли в 20 разів дистильованою водою.
Проби сироватки крові перед внесенням в лунки концентруючого геля розбавляли
електродним буферним розчином 1:1 за об`ємом. В кожну окрему лунку
мікропіпеткою вносили 400 мкл розбавленої сироватки крові або 400 мкл
нерозбавленого ліквору. Після внесення проб електрофорез проводили протягом 30
хв при силі струму 0,5 мА і 30 хв при силі струму 1,0 мкА на одну пробу.
Фіксацію і фарбування РНК на п
- Київ+380960830922