РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА
УМОВИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ
2.1. Методологічні аспекти науково-дослідної роботи
Методологічні положення наших досліджень базуються на аналізі результатів
попередніх дослідників, стосовно підвищення продуктивності багаторічних
травостоїі різної укісної стиглості для конвеєрного виробництва кормів на орних
землях.
В основу методології досліджень закладено загальнонауковий діалектичний метод,
який передбачає зв`язок теорії і практики, принципи пізнанності, реального
світу, детермінованості явищ, взаємодії зовнішнього і внутрішного, об`єктивного
і суб`єктивного.
Діалектичний підхід в природничих дослідженнях дає змогу обгрунтувати
причинно-наслідкові зв`язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну
суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, що зумовлює об`єктивність
в оцінюванні дійсності.
Методологічною основою є комплексне, системне дослідження конвеєрного
виробництва кормів, як об`єкта. У даному випадку система виробництва зелених
кормів розглядається як певна множина окремих елементів, тобто окремих
фітоценозів, зв`язок яких зумовлює цілісні властивості цієї множини.
Системний принцип вивчення конвеєрного виробництва кормів сприяє вивченню
стратегії наших досліджень: виявлення основних закономірностей формування
агрофітоценозів і розробка ефективних заходів управління їх продуктивністю на
основі удосконалення видового складу травосумішок, доз мінеральних добрив,
режимів використання травостоїв та прийомів інтенсифікації біологічної
азотфіксації в агрофітоценозах з бобовими і злаковими травами.
Підвищення продуктивності конвеєрного виробництва як цілісної системи,
визначається не тільки і не стільки сумарними властивостями його окремих
елементів, тобто окремих травосумішок, стільки специфікого його структури, що
зумовлює застосування структурно-функціонального підходу. Суть
структурно-функціонального підходу дала можливість виділити у конвеєрному
виробництві зелених кормів низькопродуктивні елементи, тобто сумішки,
визначення їхньої функції у системі. Тут кожна травосумішка забезпечує
надходження зеленого корму відповідної якості протягом відповідного періоду, а
в цілому структурні елементи забезпечують продуктивність всієї системи як
об`єкта досліджень. Отримання наукового результату нашої роботи забезпечила
застосування кількісно-якісних досліджень до яких належить наукометрія,
інформетрія.
Пошуки методологічних основ дослідження здійснювались на основі вивчення
наукових праць відомих вчених, які застосовували загальнонаукову методологію у
конструюванні схем і моделей конвеєрного виробництва кормів на природних
кормових угіддях Лісостепу і Полісся; узагальнення ідей науковців які
безпосередньо вивчали добір різної укісної стиглості, підвищення їх
продуктивності; вивчення наукових праць зарубіжних вчених стосовно забезпечення
тварин високобілковими кормами.
Методологічні основи досліджень сприяли розробці наукової концепції щодо
побудови удосконаленої моделі конвеєрного виробництва кормів на орних землях за
рахунок добору видового складу різночасно достигаючих злакових і
бобово-злакових багаторічних і багатоукісних травосумішок та розробки
агротехнічних заходів підвищення їх продуктивності, що є визначальним заходом і
головною ідеєю наших досліджень.
Основний метод наших досліджень - польовий дослід. Основні етапи
науково-дослідної роботи передбачали: вивчення фітоценотичних відносин видів
трав з різними темпами росту і розвитку для вдосконалення травосумішок з різної
укісної стиглості при конвеєрному виробництві кормів в умовах природного
забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні; розробка технологічних заходів
підвищення продуктивності різночасно достигаючих злакових і бобово-злакових
травосумішок.
Експериментальні дані одержані в польових і лабораторних дослідженнях
характеризуються результатами урожайності і кормої продуктивності злакових і
бобово-злакових багаторічних травосумішок різної укісної стиглості, їх
поживністю та строками використання в системі конвеєрного виробництва кормів на
орних землях. Викориситання конкретної методології та техніки досліджень
сприяли високій достовірності одержаних результатів.
2.2. Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Лісостеп розміщений в центральній частині України. Загальна площа земель зони –
202,8 тис. м2, або 33,6% території України. Рельєф місцевості в основному
рівнинний з окремими підвищеннями. В цілому ґрунтово-кліматичні умови
сприятливі для ведення сільськогосподарського виробництва. Питома вага зони у
виробництві валової продукції сільського господарства перевищує 42%, тоді як
сільськогосподарських угідь на її долю приходиться більше 35%.
В зону входять 9 адміністративних областей, а з них 183 адміністративних
районів, із них 148 відносяться до типово-лісостепових, а решта – до перехідних
між лісостеповою та суміжними з нею зонами.
В Лісостепу виділяють 3 великі підзони: західну (Тернопільська і Хмельницька
області, північні райони Чернівецької області), центральну (південно-східні
райони Вінницької, правобережні Київської та Черкаської областей), східну (вся
лівобережна частина зони).
Клімат зони помірно теплий. Середня місячна температура в січні і лютому
коливається від –4° на заході до –8° на сході. Спостерігаються досить подовжені
і інтенсивні потепління, під час яких температура повітря в окремі роки
піднімається до 12-14°. Зміна потепління морозами створює несприятливі умови
для перезимівлі озимих культур та багаторічних трав. Сніговий покрив
в
- Київ+380960830922