Вы здесь

Бабезіоз собак (епізоотологія, патогенез та заходи боротьби)

Автор: 
Прус Михайло Петрович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
0506U000316
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальну частину роботи, апробацію та виробничу перевірку результатів
досліджень проводили протягом 1996 – 2005 років у науковій лабораторії кафедри
паразитології та тропічної ветеринарії НАУ і в умовах державних підприємств
ветеринарної медицини та приватних клінік, які спеціалізуються на лікуванні
хвороб дрібних домашніх тварин. Зокрема, у м. Києві дослідження проводили: у
приватній клініці „Фауна-сервіс”, центрі ветеринарної медицини „Друг”,
Києво-Святошинській районній державній лікарні ветеринарної медицини; в
Чернігівській міській державній лікарні ветеринарної медицини; в Бориспільській
районній державній лікарні ветеринарної медицини; Пролетарському районному
державному підприємстві ветеринарної медицини м. Донецька, діагностичному
центрі для тварин “Грета”, Донецькому державному підприємстві ветеринарної
медицини. Названі території є стаціонарно ензоотичним осередком щодо бабезіозу
собак і розташовані в різних клімато-географічних зонах.
Об’єктом досліджень були хворі на бабезіоз собаки різних порід, віку та статі,
спонтанно ураженні Babesia canis, що знаходилися у приватній власності
громадян, та безпородні цуценята 2-4-місячного віку і дорослі тварини, які
слугували в якості лабораторної моделі для експериментального відтворення
хвороби. Експериментальне зараження собак збудником бабезіозу проводили шляхом
парентерального введення стабілізованої гепарином крові, отриманої від клінічно
хворих собак.
Матеріалом для досліджень слугували кров та свіжовідібрані шматочки органів і
тканин (серця, печінки, нирок, підшлункової залози, селезінки, легень). Кров
використовували для паразитологічних, морфологічних, біохімічних та
імунологічних, проби тканин – для гістологічних досліджень.
Проведення досліджень при виконанні роботи розбили на шість етапів.
Дослідження першого етапу роботи були спрямовані на вивчення епізоотичної
ситуації щодо бабезіозу собак в Україні, сезонної динаміки хвороби, ураженості
собак збудником бабезіозу залежно від віку, статі та породи. Вивчення
розповсюдження бабезіозу собак проводили шляхом аналізів звітів обласних
управлінь ветеринарної медицини, що надходять у Державний департамент
ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України та звітів обласних
лабораторій, що надходять у паразитологічний відділ Центральної державної
лабораторії ветеринарної медицини, а також шляхом безпосереднього та
телефонного спілкування із фахівцями ветеринарної медицини, що працюють в
обласних центрах.
Вивчення сезонної динаміки захворювання собак на бабезіоз та ураженості тварин
збудником хвороби залежно від віку, статі та породи проводили шляхом аналізу
записів в амбулаторних журналах та безпосередньої участі у здійсненні
амбулаторного прийому собак, проведенні їх клінічного огляду і лабораторної
діагностики за підозри захворювання на бабезіоз у перерахованих вище державних
та приватних підприємствах ветеринарної медицини. Так, в Чернігівській міській
державній лікарні ветеринарної медицини за період з 1997 по 2001 рік
проаналізовано 503 випадки захворювання собак на даний протозооз. У
Бориспільській районній державній лікарні ветеринарної медицини у 2002 році
було зареєстровано 120 випадків захворювання собак на бабезіоз. За період
роботи у приватній клініці „Фауна-сервіс” (м. Київ) з 1997 по 1999 роки
проаналізовано біля 400 випадків цієї хвороби. У центрі ветеринарної медицини
„Друг” (м. Київ) у 2003 році діагноз бабезіоз був підтверджений у 163 собак. У
Києво-Святошинській районній державній лікарні ветеринарної медицини у 2002
році було виявлено 126 собак, хворих на бабезіоз. У клініках ветеринарної
медицини м. Донецька за 1999-2003 роки було зареєстровано біля 200 випадків
бабезіозу собак.
Таким чином, за період з 1997 по 2003 роки було проаналізовано і клінічно
обстежено більше 1500 собак, у яких виявлено збудника хвороби.
Метою другого етапу роботи було вивчити особливості клінічного прояву,
морфологічні та біохімічні зміни показників крові і сечі собак при спонтанному
бабезіозі, викликаному збудником Babesia canis.
Дослідження щодо вивчення клінічних і гематологічних змін у собак при
спонтанному бабезіозі проводили в клініці “Фауна-сервіс”,
навчально-науково-виробничій клініці ветеринарної медицини НАУ, в
Києво-Святошинській районній лікарні державної ветеринарної медицини, у центрі
ветеринарної медицини „Друг”, в Бориспільській районній лікарні державної
ветеринарної медицини. Всього клінічно було обстежено 212 хворих на бабезіоз
собак різних порід, віку і статі.
Клінічне обстеження собак проводили за загальноприйнятими методиками [93]
шляхом збору анамнезу, дослідження температури тіла, частоти пульсу та
дихальних рухів, проведення аускультації, перкусії, пальпації тощо.
Діагноз на бабезіоз підтверджували шляхом лабораторного дослідження мазків
крові. З цією метою ножицями вистригали шерсть на кінчику вуха, шкіру обробляли
70% -вим етиловим спиртом і кінчиками ножиць робили невеликий надріз. Отриману
краплю крові поміщали на знежирене предметне скло і готували мазок крові. Після
висихання фіксували сумішшю Никифорова і фарбували за методикою Романовського
[74], або нефіксовані мазки крові фарбували за методом Паппенгейма [50, 251].
Пофарбовані і висушені мазки крові досліджували під імерсійною системою (окуляр
8, об’єктив 90) світлового мікроскопа. В досліджуваних мазках крові визначали
ступінь паразитемії – процентне співвідношення кількості уражених бабезіями
еритроцитів до загальної кількості підрахованих клітин.
Для проведенн