РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ ТА НАДІЛЕННЯ ЇХ КОМПЕТЕНЦІЄЮ
2.1. Принципи організації та діяльності третейських судів
Питання системи та змістовного навантаження принципів права завжди посідало у
юриспруденції непересічне місце. Традиційно, проблематика принципів відноситься
до фундаментальної юриспруденції, як галузевої так і загальнотеоретичної.
Поняття та зміст принципів права є обов’язковим елементом загальної частини
будь-якої галузевої юридичної дисципліни, не менш достатньо уваги системі
правових принципів приділено і у енциклопедії права. Принципи правосуддя
виступають як закріплені у праві найбільш загальні політико-правові вимоги, що
виражають сутність даного явища та походять від соціального носія державної
влади – народу України.
Відображаючи і характеризуючи екзистенцію права, принципи існують як явища
суб’єктивного (ті, які залежать від їх носія) і об’єктивного характеру (в силу
існування як правового явища, поза свідомістю носія). Кожний правовий принцип є
висловлене законодавцем в нормах права судження, тобто ідея про те, яке воно
повинно бути. Але будучи втілена в нормах права ця ідея набуває свого
об’єктивного буття, відокремлюється від конкретних суб’єктів, які вперше її
сформулювали, і стає однією з основ об’єктивного права, яке існує поза
свідомістю індивідів. Серед багатьох факторів, які впливають на зміст принципів
права виділяються – ідеї, правові погляди та правосвідомість,
соціально-економічні основи суспільного життя.
У процесі правового розвитку юридичні принципи проходять процес трансформації
суспільних економічних відносин у юридичні принципи. Так, А.М.Колодій
підкреслює: “Безумовно, будь-які принципи, у тому числі й принципи права, -
продукт людської діяльності. Вони є соціальними явищами – як за джерелом
походження, так і за змістом: їх виникнення обумовлене потребами суспільного
розвитку, в них відображаються закономірності суспільного життя”[159, c. 7]
[146 Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – Київ: Юрін ком Інтер,
1998. – С. 7.].
Однак між правосвідомістю та економічними відносинами існує не тільки пряма
залежність. Велике значення належить різноманітним проміжним ланкам, які
впливають на правосвідомість і визначають спочатку зміст правових принципів, а
потім і галузевих. На правосвідомість впливає вся сукупність ідей та суспільних
відносин, до яких перш за все можна віднести правові, політичні, економічні,
моральні, побутові тощо. Правосвідомість черпає для себе матеріал у всій
багатогранності реального життя, а не тільки у правових відносинах, тому що
жодна з форм суспільної свідомості не діє ізольовано від інших. Усі вони
підсилюють і доповнюють одна одну, виступаючи єдиною системою яка здійснює
вплив на поведінку людей. Для того, щоб зафіксувати в нормативному акті
економічне, політичне, моральне або інше відношення, яке потребує правового
регулювання, воно має пройти через правосвідомість і лише після того отримати
закріплення у вигляді норми права [65, c. 6] [147 Бибило В.Н. Конституционные
принципы правосудия и их реализация в стадии исполнения приговора. – Минск,
1986. – С. 6. ].
Дослідження принципів третейського розгляду є невід’ємною складовою дослідження
походження принципів права взагалі, оскільки перші витікають, походять,
складають функціональну та системно-структурну цілісність останніх.
Відповідно до закономірностей суспільного розвитку законодавець вибирає форму
правового регулювання суспільних відносин. Виникаючи як певні ідеї, які
відображають у суспільній правосвідомості те або інше явище, правові принципи
отримують доктринальне тлумачення у правовій теорії, а після їх офіційного
визнання та закріплення у Конституції або ж іншому правовому акті вони
набувають юридичного характеру (саме як правові принципи) [76, c. 40] [148
Васильев Е.А. Формирование состава арбитража. Квалификация арбитров.//
Актуальные вопросы международного коммерческого арбитража. / Отв. ред. А.С.
Комаров. – М.: «Спарк», 2002. – C. 40.].
Отже, можна дійти до висновку, що принципи третейського розгляду є певним,
специфічним проявом: а) частини загальносоціальних принципів; б) правових
принципів - частини загальносоціальних принципів, які набули свого юридичного,
правового, нормативного закріплення у правовій системі. Принципи третейського
розгляду вже з моменту виникнення функціонують поруч із загальносоціальними
принципами як модифіковані, пристосовані та діалектично поєднані у відповідній
правовій системі правові принципи, які стосуються даної галузі права.
Формування принципів права, та їх галузевої екстраполяції проходить також під
впливом моралі, моральних норм. Загальновідомо, що право історично виникло
пізніше моралі і, будучи новим засобом соціального регулювання життя людей, не
могло не увібрати в себе у певній мірі цінностей моральної системи. Практично
важко віднайти сферу суспільних відносин, де б у “чистому” вигляді діяла
відокремлено одна від одної та чи інша соціальна норма. Як моральним нормам,
так і принципам цивільного судочинства притаманні властивості універсальності,
гнучкості, всепроникливості. Моральні норми орієнтовані на такі категорії, як
честь, совість, правда і кривда, добро і зло, справедливість тощо. Вони
виступають критерієм оцінки поведінки людини в усіх її проявах. Властивість
моралі проникати у будь-які соціальні відносини, у тому числі політичні,
економічні, правові, є визначальною. Звідси вбачається тісний взаємозв’язок
норм і принципів права з нормами та принципами моралі. Цей взаємозв’язок
обумовлений певною єдністю сфер їх регулювання.
Одна з найважливіших мор
- Київ+380960830922