РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Адекватність методів загального і регіонарного знеболювання пологів та
оперативного розродження та ефективність перинатальної й післяпологової
інтенсивної терапії була вивчена у 740 роділей та породілей з тяжкою ПЕ та
еклампсією. Пацієнтки послідовно, з 1991 по 2005 р.р., були розроджені та
отримували інтенсивну терапію у пологових відділеннях та палатах інтенсивної
терапії пологових будинків №№ 1; 2; 3; 4; 5; 7; 9 м. Запоріжжя, міжрайонних
пологових установ міст Мелітополя, Бердянська і Токмака, пологових відділеннях
районних лікарень та у ВРІТ Запорізької обласної клінічної лікарні і
медико-санітарної частини ВАТ «Запоріжсталь». Для оцінки впливу методів
анестезіологічного забезпечення розродження та органопротективної й
органопротезуючої інтенсивної терапії на клінічні результати ПЕ – еклампсії
проведено ретроспективне вивчення медичної документації 2386 жінок з тяжкою ПЕ
- еклампсією, що народжували в зазначених пологових установах.
Критерієм для включення в дослідження була наявність у жінки
клініко-лабораторних ознак тяжкої ПЕ - еклампсії відповідно до класифікації
гіпертензивних ускладнень вагітності, пологів і у післяпологовому періоді МКХ
10-го перегляду – артеріальна гіпертензія (193/147 гПа (170/110 мм рт.ст.) або
АТдіаст вище 147 гПа (110 мм рт.ст.)), протеїнурія більше 300 мгЧл-1,
суб'єктивні симптоми.
Вивчали адекватність анестезіологічного забезпечення вагінальних пологів та
оперативного розродження. Відповідно до методу розродження хворі були
розподілені на дві групи. Групу 1 склали 260 роділей, у яких проводилась
порівняльна оцінка знеболення пологів системними аналгетиками або за допомогою
методик РА. У групі 2 було 377 пацієнток, у яких оперативне розродження КР було
проведено під збалансованою внутрішньовенною анестезією з ШВЛ або під РА.
Дослідження ефективності інтенсивної терапії еклампсії та тяжкої ПЕ у
післяпологовому періоді з використанням органопротезуючих технологій було
проведено у 103 породілей, які склали групу 3.
2.1.1. Характеристика групи 1.
У групу включено 260 пацієнток з тяжкою ПЕ у віці від 17 до 39 років, що
народжували при терміні гестації від 27 до 40 тижнів (середній термін
(36,7±2,2) тижнів). Клінічна характеристика, демографічні дані та розподіл
пацієнток групи 1 за методом знеболювання пологів наведені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Демографічні дані та клінічна характеристика пацієнток групи 1
Група
Показник
Сугестивна аналгезія (n=20)
Системна аналгезія (n=86)
РА
(n=154)
Вік, роки
27±3
23±2
21±2
Термін гестації, тижні
37±1
36±3
37±3
Зріст, см
165±7
164±8
166±12
Маса тіла, кг
67±4
68±11
71±13
Передчасні пологи, n
14
36
Програмовані пологи, n
38
74
Внутрішньоутробна загибель плода, n
Тяжкість гестозу,
бал шкали Віттлінгера
18,0±2,0
18,3±3,1
18,5±2,9
АРАСНЕ-ІІ, бал
8,0±2,4
9,4±3,3
8,8±3,1
MODS, бал
2,1±0,4
2,1±0,5
2,4±0,9
Родозбудження та програмовані пологи відбулися в 115 пацієнток. В інших 145
роділей пологи починалися спонтанно. 150 пацієнток були госпіталізовані у
відділення інтенсивної терапії або патології вагітності за 3-8 днів до
розродження. Як видно з табл. 2.1, за основними клінічними ознаками суттєвих
відмін між цими групами не було.
У 101 пацієнтки симптоми тяжкої ПЕ поєднувалися з супутньою екстрагенітальною
патологією (табл. 2.2). Пацієнтки з поєднаними формами гестозу склали 38,8 %.
Таблиця 2.2
Структура екстрагенітальної патології у групі 1
Група
Діагноз
Сугестивна аналгезія
Системна аналгезія
РА
Ожиріння, n
13
Цукровий діабет, n
Захворювання або аномалії нирок та сечовидільних шляхів, n
10
Гіпертонічна хвороба, n
16
Ревматичні або вроджені вади серця, n
10
Гострий гепатит, n
Хронічний панкреатит, n
Бронхіальна астма, n
Наркоманія, алкоголізм, n
Арахноїдіт, арахно-енцефаліт, n
Міопія високого ступеню, n
Разом
5 (25 %)
23 (26,7 %)
73 (47,4 %)
Тривалість ПЕ до початку пологів у середньому склала (3,1±0,5) тижнів.
Розгорнута тріада симптомів (артеріальна гіпертензія, протеїнурія, набряки)
спостерігалась у 82 (31,5 %) хворих. Гіпертензія та протеїнурія були виявлені у
178 (68,5 %) вагітних. Артеріальна гіпертензія була контрольованою за допомогою
пероральних антигіпертензивних засобів у 117 вагітних. 72 роділі надходили у
пологовий зал безпосередньо з приймального відділення з розвинутою пологовою
діяльністю, що значно обмежувало підготовчу інтенсивну терапію. Екламптичні
судоми під час вагітності перед пологами спостерігалися у 4-х вагітних.
Клінічні ознаки синдрому НЕLLР були виявлені у 7 пацієнток. Прогнозована
летальність мала бути до 7,5 %.
Інструментальні втручання (порожнинні або вихідні акушерські щипці) були
використані у 5 пацієнток. Пологи закінчені КР в 31 (11,9 %) роділей.
Післяпологова гістеректомія у звязку з гіпотонічною кровотечею виконана 10
пацієнткам. Випадків материнської летальності у групі 1 не було.
2.1.2. Характеристика групи 2.
Оперативне розродження КР виконувалось 377 жінкам з тяжкою ПЕ. Клінічна
характеристика, демографічні дані та розподіл пацієнток групи 2 за методом
анестезіологічного забезпечення КР наведені у табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Демографічні дані та клінічна характеристика пацієнток групи 2
Група
Показник
Загальна анестезія (n=161)
РА
(n=216)
Вік, роки
25,1±3,2
23,4±3,0
Термін гестації, тижні
35±2,1
34,8±2,2
Зріст, см
166±18
168±19
Маса тіла, кг
72±10
75±15
Оцінка за Малампаті більше 3 ст., n
18
30
Невідкладний КР, n
94
1
- Київ+380960830922