Паливний комплекс України: сучасний стан та перспективи розвитку

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2.1. Ресурсна база вугільної промисловості
Аналіз тенденцій розвитку світової енергетики показує, що в перспективі роль
вугілля в паливно-енергетичному балансі буде безперервно підвищуватися. Цей
висновок особливо важливий для України, яка, маючи величезні запаси вугілля
різного призначення, не має в своєму розпорядженні достатніх запасів нафти і
газу та має ряд не вирішених питань в атомній енергетиці.
Про значущість вугілля в і економіці країни говорить той факт, що в структурі
світових запасів органічного палива вугілля становить 67%, а в Україні -
95,4%.
За загальними оцінками у надрах України може бути зосереджено до 300 млрд.т
вугілля. Якщо за даними західних експертів світових запасів нафти та газу
вистачить на 80-90 років, вугілля - на 350 років, то вітчизняних запасів
вугілля вистачить на 400 років. Це дає можливість розглядати сучасну вугільну
енергетику як пріоритетну, а вугілля - як основний енергетичний ресурс України
[78, с. 71].
Теплотворна властивість вітчизняного вугілля складає в середньому - 4500-5000
ккал/кг, або 18,7-20,8 МДж/кг. Зважаючи на запаси, в перспективі вугілля буде
займати провідне місце у виробництві паливно-енергетичних ресурсів країни.
Балансові, позабалансові та прогнозні ресурси вугілля в Україні складають 117,3
млрд.т, розвідані запаси за категоріями А+С1+С2 – 52,6 млрд.т, з них коксуюче
вугілля – 17,7 млрд т (31%), антрацити – 8,3 млрд. т (11,5%) .
Проте на даний час питома вага вугілля в паливно-енергетичному балансі країни
складає 23,9 %, що говорить про наявність великої диспропорції в забезпеченості
запасами даного виду власного енергоресурсу і обсягами його споживання.
Вугільна промисловість в значній мірі забезпечує власними енергоресурсами
вугільну електроенергетику, технологічною сировиною – металургійний комплекс
країни, стабільне функціонування об’єктів інших споживачів. Проте, обсяги
видобутку вугілля в Україні, починаючи з 1989 р., щорічно знижувались і до 1996
р. в порівнянні з 1990 р. зменшились більш ніж в 2 рази (зі 164,8 млн.т до 71,3
млн.т). З 1997 р. обсяги видобутку дещо збільшились і починаючи з 1999-2000 рр.
стабілізувались на рівні 80 млн.т.
Враховуючи вирішальну роль вугілля в забезпеченні розвитку таких базових
галузей як енергетика, металургійний комплекс, необхідно максимально
використовувати потенціал вугільної промисловості.
Загальні ресурси вугілля складають 117,6 млрд.т, в т.ч. балансові запаси – 56,8
млрд.т, що складає біля 4 % світових запасів всього типового вугілля, а в
Європі Україна займає третє місце після Германії та Великобританії (без
врахування запасів Росії).
Балансові запаси вугілля по категоріях А+В+С1 складають 45,5 млрд.т, по
категорії С2 – 11,3 млрд.т, забалансові запаси оцінюються в 17,4 млрд.т, що
свідчить про досить високу розвіданість запасів вугілля в Україні.
Разом з тим ступінь освоєння запасів свідчить про неможливість в найближчій
перспективі збільшення їх видобутку у великих масштабах. Із загального обсягу
балансових запасів 80,1 % відносяться до категорії А+В+С1 і тільки 19,9 % - до
перспективних категорії С2 .
За питомою вагою балансових запасів Донецький басейн має найбільші перспективи
розвитку: Донбас – 93,6 % (52,8 млрд.т), Львівсько-Волинський басейн – 2,6 %
(1,5 млрд.т) і Дніпровський – 3,8 % (2,2 млрд.т).
Промислові запаси категорій А+В+С1 власне складають: Донецький басейн - 93,2 %
(42,4 млрд.т), Львівсько-Волинський басейн - 2,6 % (1,2 млрд.т) і Дніпровський
басейн - 4,2 % (1,9 млрд.т) (табл.2.1.).
За станом на 01.01.2001 р. балансові запаси вугілля у діючих басейнах за
ступенем освоєння в Україні складають: по категорії А+В+С1 – 45480,2 млн. т.;
по категорії С2 – 11334,9 млн. т. (табл.2.2.)
Балансові запаси коксівного вугілля по категоріям А+В+С1 складають 13598,2 млн.
т., або становлять 29,9 % від загальних балансових запасів.
Балансові запаси вугілля категорії А+В+С1 придатні для відкритої розробки
складають 913,3 млн. т. (буре вугілля), або 2 % від загальних запасів вугілля в
Україні.
Динаміка приросту запасів в Донбасі негативна, тобто ці запаси в 2003 р. в
порівнянні з 1990 р. зменшились на 7,9 млрд.т або на 15,8 %. Така ж негативна
динаміка спостерігається для запасів, які розробляються і підготовлені до
освоєння, - вони за той же період зменшились з 25,5 млрд.т до 21,1 млрд.т або
на 17,3 %. Причому, питома вага останніх також зменшилась з 51,1 % до 50,3 %,
що свідчить про неефективне їх використання, тобто про недостатні темпи
введення нових потужностей в експлуатацію.
Запаси коксівного вугілля, головним чином, знаходяться в Донбасі (95 %) і
тільки незначна його частина (5%) знаходиться у Львівсько-Волинському басейні,
але на коксування направляється з 1995 р. тільки донецьке коксівне вугілля.
Донецький вугільний басейн розташований на території Донецької, Луганської та
східної частини Дніпропетровської областей.
Вугілля Донецького басейну поділяється на кам'яне (75-90% вуглецю,
теплотворність 7000 ккал/кг) та антрацит (90-96% вуг­лецю, теплотворність 8600
ккал/кг). Вугілля Донбасу характеризуєть­ся підвищеною зольністю та значним
вмістом сірки. Середній вміст золи у вугіллі складає до 25%, а середній вміст
сірки - 2,5%. Середня глиби­на донецьких шахт сягає до 700 м, біля 15% шахт
мають глибину понад 1000 м. Приблизно 85% вугілля міститься в пластах
потужністю до 1,2 м і тільки 15% мають більшу товщину. Біля 65% пластів мають
невели­кий ухил, що дозволяє застосовувати механізацію та 35% пластів ма­ють
крутий ухил.
З 200 шахт на глибинах понад 600 м працюють 105, у тому числі 6 шахт працюють
на глибині понад 1200 м, де температура повітря у вибоях д