Ви є тут

Дисплазія сполучної тканини в прогнозуванні розвитку та клінічного перебігу остеохондрозу хребта

Автор: 
Рой Ірина Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0506U000441
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених
З метою виявлення ортопедичних ознак ДСТ та підтвердження системності їх
проявів обстежені немовлята та їх батьки, діти шкільного віку і дорослі, а
також хворі на остеохондроз хребетного стовпа.
2.1.1. Характеристика немовлят
Обстежено 85 немовлят у віці від 1 до 11 місяців (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл немовлят за віком та статтю
Вік, міс.
Стать
Всього
хлопці
дівчата
%
1-3
23,1
15,2
16
18,8
4-6
24
61,5
29
63,1
53
62,3
7-9
10,3
10
21,7
14
16,5
10-12
5,1
2,4
Всього
39
100
46
100
85
100
Серед обстежених було 39 хлопців та 46 дівчат. Середній вік склав 4,2±0,2
місяці.
Комплексне обстеження включало огляд ортопеда, ультразвукове дослідження
кульшових суглобів, іридобіомікроскопію. Крім того, у 31 дитини додатково
виконано ультразвукове дослідження
З метою встановлення впливу дисплазії сполучної тканини батьків на розвиток
патології ОРС дітей, на прикладі дисплазії кульшового суглоба проведено
обстеження сімейних пар.
2.1.2. Характеристика школярів
Обстежено 974 учня загальноосвітньої школи. Спостерігали майже однакове
співвідношення дітей за статтю (485 дівчат та 489 хлопців). Розподіл за статтю
та віком представлені на рисунку 2.1.
Учні від 8 до 17 років були розподілені на групи за віком та статтю (рис.2.1) з
інтервалом в 1 рік.
Рис.2.1. Розподіл обстежених учнів за віком та статтю
Всі діти оглянуті ортопедом вибірково-рондомізованим методом, проведена
денситометрія (149 дітей) і іридобіомікроскопія (325 осіб). Додатково виконано
тести на гіпермобільність суглобів і визначена ступінь ДСТ (134 дитини) та
ультразвукове обстеження міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта (55
дітей).
Наявність болю відмічено у 672 осіб, що складає 69 % від загальної кіль-кості
обстежених. При цьому біль в області хребта мав місце в 541 (80,5 %), в області
суглобів у 100 (15,0 %), у 30 (4,5 %) розповсюджувався на хребет та суглоби.
Біль носив локальний характер (93 %) та рефлекторний відбитий (7 %).
Серед обстежених, що скаржились на біль, наочні деформації та патологічні зміни
з боку ОРС виявлені у 270 (40,2 %), а у 204 (30,4 %) наявної ортопедичної
патології не було виявлено. Частіше на біль в області хребта й суглобів
скаржились діти вікової групи від 10 до 13 років.
Зміна форми тулуба була обумовлена деформацією грудного відділу хребта у
сагітальній та фронтальній площинах (кіфоз та сколіоз). При цьому спостерігали
незначне обмеження обсягу рухів у грудо-поперековому відділі хребта.
Грудний кіфоз виявляли під час огляду спереду, ззаду та збоку у верти-кальному
положенні хворого: при цьому найбільш інформативним був огляд збоку.
Сколіотичну деформацію виявляли шляхом огляду пацієнта у такий же спосіб.
Найінформативнішим був додатковий огляд ззаду в положенні одночасного нахилу та
згинанні тулуба до переду (згинання “бубликом”) з вільно звисаючими до низу
руками.
При необхідності для уточнення діагнозу проводили рентгенографію в положенні
“стоячи” та “лежачи”.
Натискання на остисті паростки та паравертебральні точки у певної частини
обстежених викликали біль (38 %).
Таким чином, у обстеженої групи школярів виявлена низка патологічних проявів,
які характерні для диспластичних змін з боку ОРС, а саме: порушення постави,
деформації хребта і грудної клітини, біль у хребті та суглобах.
Характеристика хворих на остеохондроз хребетного стовпа
В основу роботи покладено аналіз клініко-рентгенологічних досліджень 1446
хворих на остеохондроз хребетного стовпа (табл.2.2). Крім того для
об’єктивізації клінічних проявів були застосовані інші інструментальні
дослідження. Так клініко-рентгенологічна стадійність прослідкована у 346 хворих
та МРТ зміни в тканинах хребта вивчені в 50 хворих.
Структурно-функціональний стан міжхребцевих дисків вивчали за допомогою
ультразвукового обстеження (182 хворих), біохімічних (29 хворих і 15 здорових)
та патоморфологічних досліджень (36 хворих та 10 без проявів патології ОРС).
Денситометрію кісткової тканини проведено 458 хворим.
Нейрофізіологічні дослідження з використанням методу стимуляційної ЕМГ виконані
133 хворим та 35 пацієнтам порівняльної групи.
Тонус м’язів спини і черевного преса оцінено методом динамометрії у 132 хворих.
Ультразвукове дослідження судин проведено в 182, термографія в 769 хворих, а
визначення стану сполучної тканини методом електропунктурної діагностики за Р.
Фоллем у 72 хворих, 493 хворим виконана іридобіомікроскопія. Сезонність
звертаємості прослідкована у 1112 хворих.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за статтю та віком
Вік (роки)
Стать
Всього
чоловіча
жіноча
%
12-19
33
6,3
21
2,3
54
3,7
20-29
61
11,5
73
134
9,3
30-39
119
22,4
151
16,5
270
18,6
40-49
155
29,2
274
29,9
429
29,6
50-59
89
16,9
210
22,9
299
20,7
60-69
48
9,1
137
14,9
185
12,8
70 і більше
24
4,6
51
5,5
75
5,2
Всього
529
100
917
100
1446
100
Як видно (табл. 2.2) із представленого матеріалу, в обстеженому контингенті
хворих переважали жінки 917 (63,4 %) віком від 40 до 59 років (52,8 %),
чоловіки складали 529 (36,6 %) осіб, з піком зростання від 30 до 49 років.
Тривалість захворювання коливалась від кількох тижнів, у випадку гострої форми,
до 10 і більше років (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за статтю та тривалістю захворювання
Стать
Тривалість захворювання, %
Всього, %
до 1 року
2-5 років
6-10 років
більше 10 років
Чоловіки
5,5
14,0
9,2
7,9
36,8
Жінки
7,5
24,2
17,7
13,8
63,2
Як для чоловіків, так і для жінок найбільша кількі