РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота ґрунтується на матеріалах аналізу результатів досліджень, проведених на
343 хворих віком від 9 до 78 років. Усі обстежені були розділені на п’ять груп:
56 хворих з раком гортані; 107 – на доброякісні новоутворення гортані; 72 – на
алергічні риніти; 49 – на хронічний тонзиліт; 59 – на хронічні синуcити. У
кожній групі хворих проводилось вимірювання електропровідності біологічно
активних точок, у залежності від патології це становило від 22 до 70
акупунктурних точок у одного хворого, тобто було проаналізовано близько 16000
електричних показників усіх груп хворих.
Для отримання порівняльних даних нами було обстежено 22 особи молодого віку
(контрольна група), серед них було 12 жіночої статі, 10 – чоловічої. Окремо
обстежено 16 умовно здорових чоловіків віком від 36 до 64 років, які
використовувались в якості контрольної групи при аналізі онкологічних хворих.
Усі особи не мали скарг з боку ЛОР-органів, а також не пред’являли скарг з боку
інших органів та систем. У цій групі було проведено аналіз 2760 вимірювань
показників електропровідності відповідних біологічно активних точок.
Алгоритм загально клінічного обстеження хворих визначали в залежності від
конкретної патології, а схема і об’єм електропунктурного обстеження – від
анатомо-функціональних взаємозв’язків ЛОР-патології з іншими органами та
системами виходячи з теоретичних основ рефлексології.
Електропунктурна діагностика проводилась на основі використання методу Р. Фолля
в модифікації В.М. Сарчука (1991).
У роботі використовували прилад для вимірювання електропровідності біологічно
активних точок СВН-1 (Київ), набір діагностичних касет з різними етіологічними
і органно-тканинними мікрорезонансними контурами. Результати вимірювання
заносились в спеціально розроблену нами амбулаторну карту для електропунктурної
діагностики ЛОР-захворювань. Принципово технологія ЕПД для всіх хворих
будувалась наступним чином. Пацієнт перед електропунктурним обстеженням
припиняє за 48-72 години прийом алопатичних, гомеопатичних, вітамінних
препаратів, фітозборів (крім гормонозалежних хворих і тих, які систематично
приймають гіпотензивні та кардіологічні препарати). У цей же період
забороняється фізіотерапевтичні процедури, рентгенографія, МРТ, ультразвукове
дослідження. У приміщенні, де проводиться обстеження, не повинні бути прилади,
які можуть генерувати електромагнітні хвилі, не може бути яскравих кольорів,
коливань температури та різких запахів. Під час ЕПД-діагностики пацієнт знімає
з себе всі металеві прикраси, окуляри, годинник, взуття, сидить на стільці,
який покривається білою бавовняною тканиною, під ногами – товстий картон білого
кольору. Під час обстеження лікар контактує з пацієнтом тільки рукою, яка
вдягнена в білу бавовняну рукавичку.
Перед початком вимірювання електричних показників проводилась технічна
перевірка приладу. Для цього замикали активний та пасивний електрод і стрілка
мікроамперметра максимально відхилялась до цифри „100„ умовних одиниць (ум.
од.), а при натисканні кнопки „ калібровка приладу” - показання мікроамперметра
повинні бути на цифрі „60„ ум.од. Після цього пацієнт бере в одну руку пасивний
електрод. Лікар рукою, яка в рукавичці, бере вільну кисть або ступню хворого,
візуально або пальпаторно визначає локалізацію БАТ, змочує активний електрод і
під кутом 45 градусів, відступивши 2-3 мм від акупунктурної точки ,легким
поступальним рухом досягає біологічно активної точки. Така маніпуляція
проводиться три-п’ять разів з інтервалом 2-3 с, за істинне значення
електропровідності приймається останній вимір.
Інтерпретація показань шкали приладу проводилась за наступними даними: 50 -60
ум. од. – нормофункціональний стан; преморбідний стан, підгостре запалення;
76-85 ум. од. – гостра стадія запалення декількох органів або систем; 36-49 ум.
од. – стадія хронічного запалення; 26-35 ум. од. – початкова стадія
дистрофічно-дегенеративних змін в організмі; менше 25 ум. од. – виражений
дегенеративний процес, розвиток злоякісних новоутворень.
Після проведення вимірювання показників електропровідності відповідних БАТ і
при виявленні відхилення їх від норми, нами проводився наступний етап
електропунктурної діагностики – етіопатоморфологічна діагностика. Вона дозволяє
за допомогою етіологічних, органно-тканинних і нозологічних мікрорезонансних
контурів визначити причини запалення, тип патологічного процесу і характер
патоморфологічних змін у конкретному органі. Для цього в електричну схему
„прилад-пацієнт„ по черзі підключалися вище названі МРК. Ідентифікація
об’єктів, які тестуються, визначається за рахунок інтерференції когерентних
хвиль випромінювачем яких, з одного боку був стандартний мікрорезонансний
контур, а з іншого – етіологічний чинник, стадія патоморфологічного процесу,
патоморфологічно змінена тканина того чи іншого органа. Така взаємодія
призводить до повного або ж часткового затухання коливань, що викликає фазові
зміни в структурних утвореннях мембрани клітини, які, в свою чергу, змінюють їх
потенціал дії. Всі ці перетворення відображаються на шкалі приладу поверненням
стрілки мікроамперметра в діапазон норми (50-60 ум.од.) і характеризуються як
явище біологічного резонансу.
Методика обстеження хворих з підозрою на рак гортані включала в себе загальне
отоларингологічне та клінічне обстеження, рентгенографію або комп’ютерну
томографію, біопсію, а при необхідності – консультації пульмонолога,
ендокринолога та інших спеціалістів. Для вимірювання електропровідності у цієї
категорії хворих були використані наступні меридіани та біологічно активні
- Київ+380960830922