РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, МЕТОДИ І СХЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ
Для досягнення поставленої мети експериментальні та клінічні дослідження
проводилися в господарствах Фастівського і Києво-Святошинського районів
Київської області: “Виликоснітинському” і “Крюківщина”, в приватно-орендному
підприємстві “Промінь” Бережанського району Тернопільської області, ПАФ
“Галичина” і агрофірмі “Світанок” Кам’янко-Буського району Львівської області,
у Селянському виробничому кооперативі “Відродження” Радивилівського району
Рівненської області та ряду інших сільськогосподарських підприємств Полтавської
та Кіровоградської областей, що підтверджено відповідними актами на
впровадження (додаток Д).
Основні результати дисертаційної роботи були отримані у період 1999 – 2005 рр.
Розроблена на кафедрі біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської
продукції у Національному аграрному університеті фосфоліпідовмісна БАД FLP-MD є
сумішшю різних класів ФЛ, виділених з маслянки, на спосіб отримання яких є
відповідний патент [11], а також містить антиоксиданти – вітаміни А і Е
(фармакопейні ретинолу ацетат і б-токоферол), суміш ненасичених жирних кислот
(лінолева, ліноленова та олеїнова) та амінокислоту метіонін. Компоненти БАД
FLP-MD заключали у желатинові капсули.
Експериментальні дослідження проводилися на телятах чорно-рябої породи протягом
першого місяця життя. З тварин формували дослідні групи, починаючи з 2 доби
життя, що відповідало початку розвитку клінічних ознак диспепсії (неонатальної
ентеропатології незаразної етіології), і спостерігали за ними до 30 добового
віку включно.
Зразки біологічного матеріалу відбирали в піддослідних телят у період затухання
та зникнення клінічних ознак диспепсії (в середньому на 7 – 8-у добу життя) і
через три тижні після зникнення ознак захворювання (28 – 30-у добу життя).
Відбір проб крові у зазначені вікові періоди пояснюється особливими умовами
підбору телят-аналогів у виробничих умовах, що визначаються інтенсивністю їх
народження. Крім того, дослідження біохімічних показників у різні вікові
періоди телят після зникнення клінічних ознак захворювання давало можливість
визначати швидкістю їх нормалізації та особливості метаболічних змін у
залежності від схеми лікування.
Поряд з телятами дослідження стосовно визначення гострої оральної токсичності
фосфоліпідовмісної БАД та її впливу на функціональний стан органів і систем
були проведені на лабораторних мишах лінії СВА на базі віварію Інституту
онкології АМН України (додатки Б і В).
Крім того, в експериментальних дослідженнях in vitro було визначено
проліферативний, тобто регенеруючий ефект ФЛ молока БАД на периферичних
клітинах білої крові. Для цього на базі наукової лабораторії відділу генетики
людини Інституту молекулярної біології та генетики людини проведено
культивування лімфоцитів периферичної крові здорового донору без використання
специфічних стимуляторів мітозу.
Лабораторні дослідження зразків біологічного матеріалу, відібраного від
піддослідних тварин, проводили на базі наукової проблемної лабораторії кафедри
біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції та
науково-виробничої Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК
Національного аграрного університету. Окремі види досліджень проводилися на
базі інших наукових лабораторій: при кафедрі біохімії Київського національного
університету імені Тараса Шевченка та у відділах регуляції біосинтезу білка і
коферментів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, Інституту екогігієни і
токсикології ім. Л.І. Медведя (лабораторія біохімії), а також Інституту
молекулярної біології і генетики людини (лабораторія генетики людини).
Для дослідження запланованих показників були використані сучасні високочутливі
методи і прилади.
Результати експериментальних досліджень обробляли за загальноприйнятими
методами варіаційної статистики [129].
2.1. Науково-методичні підходи при створенні біологічно активної добавки на
основі фосфоліпідів молока
БАД FLP-MD на основі ФЛ молока, яку розроблено на кафедрі біохімії тварин,
якості і безпеки сільськогосподарської продукції Національного аграрного
університету, – це чотирикомпонентна система: суміш різних класів ліпідів (ФЛ,
ХС, триацилгліцерол (ТАГ)), комплекс ненасичених (МНЖК та ПНЖК) і насичених
жирних кислот (НЖК) рослинного походження, жиророзчинні вітаміни – ретинолу
ацетат і б-токоферол та незамінна амінокислота метіонін. Стабільність цієї
системи проявляється відомим синергізмом дії зазначених компонентів у
присутності ФЛ. Так, синергічний ефект від поєднання природних ліпідів з
б-токоферолом зростає в 2,5 – 3,5 раза і залежить від умов окиснення, природи
субстрату, концентрації компонентів суміші. При цьому значно підвищується
стійкість ліпідів БАД до окиснення. Зазначені компоненти БАД підібрані з
урахуванням їх мембраностабілізуючої, протективної, антиоксидантної і
метаболічно-активної дій на пошкоджені структури клітин уражених органів та
тканин у телят, хворих на диспепсію. Водночас відомо, що жири, збагачені на
ненасичені жирні кислоти краще засвоюються в органах апарату травлення. Так, у
харчуванні дітей використовують рослинну олію, що включається для більшості
дитячих сумішей. Особливо важливою є поліненасичена лінолева кислота (не
синтезується в організмі), дефіцит якої виявляється у недоношених дітей.
Регулярне введення в організм телят під час захворювання на диспепсію та в
період клінічного одужання БАД з оригінальним поєднанням у її складі отриманих
з природної і дешевої сировини (маслянки) суміші молочних ФЛ, які за своїм
жирнокислотним спектром в
- Київ+380960830922